Справа № 2-878/2011
"19" грудня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Чех Н.А.
при секретарі - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення від 29.03.2011 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
встановив:
29.03.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва було розглянуто вказану справу та було постановлене рішення, відповідно до якого позов було задоволено. 09.08.2013 року представником відповідача була подана заява про перегляд заочного рішення. Свою заяву аргументував тим, що у червні 2013 року відповідач вирішила продати свій автомобіль, але під час вчинення правочину їй стало відомо, що автомобіль знаходиться під забороною відповідно до постанови ВДВС Дніпровського РУЮ м. Києва. Звернувшись до виконавчої служби, вона дізналася про те, що арешт накладено на підставі виконавчого листа № 2-878, виданого 29.09.2011 року на виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2011 року. 31.07.2013 року вона отримала в архіві суду копію даного рішення. Відповідно до рішення суду з неї стягнуто 10 763,86 грн. в порядку регресу на підставі ст. 993 ЦК України. Вона дійсно є учасником ДТП, яке сталося з її вини, але оскільки її цивільна відповідальність перед третіми особами була застрахована відповідно до договору обов'язково страхування, регресні зобов'язання не виникають, а існує перехід права вимоги від потерпілого до страхової компанії (суброгація) страхувальника винної особи. І регрес, і суброгація виникають на підставі закону, і ці інститути мають різний режим правового регулювання, про що наголошує Верховний суд України. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку, при регресі - з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків. Отже, вимоги позивача про стягнення з неї, як винної у ДТП особи, збитків за відшкодування виплаченого страхового відшкодування на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» є неправомірним. Крім того, її автомобіль було застраховано в ВАТ «Оранта».
В судове засідання представник заявника не з'явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представники заявника приймають участь в судових засіданнях, явка на які визнана обов'язковою.
Суд не приймає до уваги клопотання про відкладення, оскільки доказів поважності неявки до суду не надано.
Представник позивача в судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечував, просила відмовити у її задоволенні з тих підстав, що заява безпідставна та необґрунтована. Пояснив, що по договору страхування майна, який надано до справи, не виникає обов'язку по відшкодуванню шкоди. Посилання на Постанову, яка прийнята в 2013 році, на події 2011 року, є необґрунтованими. Даний позов є регресним. Крім того, просив врахувати те, що відповідач неодноразово викликалася на судові засідання, але до суду не з'явилася.
Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки про день та час судових засідань направлялися за адресою, яка вказана у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, та за якою заявник зареєстрована. Місце реєстрації відповідача було перевірено згідно вимог ЦПК України.
Позов страхової компанії до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, було розглянуто згідно чинного законодавства України, в порядку регресу, оскільки договірних відносин між позивачем та відповідачем не існувало. А тому, строк позовної давносності, який розпочинається з моменту виплати страхового відшкодування потерпілій стороні, судом при розгляді справи по суті був врахований.
Не приймається до уваги і посилання на договір страхування з ВАТ НАСК «Оранта», оскільки згідно даного договору, страхувальник, при настанні страхового випадку, протягом двох робочих днів, повинен повідомити страховика по телефону про настання страхового випадку, характеру та орієнтовний розмір збитків, та отримати інструкції щодо оформлення повідомлення про страховий випадок; протягом трьох робочих днів з моменту настання страхового випадку, надати особисто або надіслати кур'єром, факсом, поштовим зв'язком, телеграфом страховику та банку належним чином оформлене повідомлення про страховий випадок. Як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення, заявник не надав чого доказу про те, що виник страховий випадок. Крім того, як вбачається з відповіді на запит суду, яка надійшла з НАСК «Оранта», в інформаційній базі даних НАСК «Оранта» за дорожньо-транспортною подією, що мала місце 07.12.2007 року в м. Києві по вул. Предславінській між автомобілем «Сузукі», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та автомобілем «Toyota Rav4», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, повідомлень про дорожньо-транспортну пригоду не зареєстровано, та страхової справи не заведено.
Таким чином, суду не було надано жодного доказу щодо наявності поважних причин неявки відповідача в судові засідання, та не було зазначено жодного доказу, який має істотне значення, і який не був відомий суду.
Всі викладені обставини, факти свідчать про те, що відсутні будь-які підстави для скасування та перегляду заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29.03.2011 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 228, 231-232 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення від 29.03.2011 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: