2/754/6431/13
Справа № 754/20410/13-ц
Іменем України
20.12.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Таран Н.Г.
при секретарі судового засідання: Сологуб А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від вказаного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сімейне життя не склалося. Припинили шлюбні відносини, ведення спільного господарства і поновлювати їх не мають наміру.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі з вищенаведених підстав. Збільшила позовні вимоги та просила присвоїти дошлюбне прізвище після розірвання шлюбу «ОСОБА_1».
Відповідач в судовому засіданні надав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, просив суд постановити рішення про розірвання шлюбу, щодо взяття дружиною дошлюбного прізвища не заперечував.
За ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з вимогами ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 03.02.2003 року в Устя-Зеленській сільській раді Монастириського району Тернопільської області, актовий запис №1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.4).
Від вказаного шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтва про народження (а.с.5).
Як вбачається з поданої позовної заяви, яка не заперечується відповідачем сімейне життя не склалося. Припинили шлюбні відносини, ведення спільного господарства і поновлювати їх не мають наміру. Сім'я існує лише формально, подальше спільне проживання та збереження сім'ї є не доцільним.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки сторони не бажають перебувати у шлюбі - збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо відновлення її дошлюбного прізвища «ОСОБА_1».
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати пов'язані з розглядом справи підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 112, СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 174, 209, 213-215, 294, 296 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 03.02.2003 року в Устя-Зеленській сільській раді Монастириського району Тернопільської області, актовий запис №1- розірвати.
Відновити ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище - «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати - 229,40 грн. судового збору, сплачених при подачі позовної заяви до суду.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Н.Г.Таран