Кримінальне провадження № 1-кп/760/930/13
№760/26301/13-к
19 грудня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Бурлаки О.В.,
при секретарі Глушковій О.О.,
за участю прокурора Черноусової Д.С.,
захисника-адвоката ОСОБА_1,
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене 18.02.2013 року до ЄРДР за №12013110090002258 відносно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дуброва Васильківського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, а саме:
- 23.01.1995 року Залізничним районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 141 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
- 18.08.1995 року Залізничним районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 07.12.2000 року Залізничним районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 196-1 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі;
- 17.08.2004 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- 09.02.2006 року Печерським районним судом м. Києва за ст.ст. 15 ч. 2 185 ч. 2, 185 ч. 2, 263 ч. 1, 70, 71 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі;
- 31.05.2010 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст.ст. 185 ч. 2, 128, 70 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі; звільнений з місць позбавлення волі 21.11.2012 року умовно-достроково, згідно постанови Березанського міського суду Київської області від 13.11.2012 року, з невідбутою частиною покарання 1(один) рік 3 (три) місяці 5 днів,
обвинуваченого в скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, в період іспитового строку звільнення від покарання у виді позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно скоїв аналогічні умисні корисливі злочини при таких обставинах.
Так, ОСОБА_4, 17.02.2013 року, приблизно о 07 годині 00 хвилин, проходячи біля будинку №8 по вулиці Ю. Фучика в м. Києві, помітивши поряд з будинком припаркований автомобіль марки «Тойота Королла» д.н.з. НОМЕР_1, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4, 17.02.2013 року, приблизно о 07 годині 10 хвилин, підійшов до вищевказаного автомобіля марки «Тойота Королла» д.н.з. НОМЕР_1, знайденим каменем розбив ліве переднє скло та з салону повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: відео-реєстратор «Gazer F115» разом з утримувачем та зарядним пристроєм, вартістю 1334,85 гривень, в якому знаходилася карта пам'яті, об'ємом 32 GB, вартістю 291 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду, на загальну суму 1625,85 гривень.
Крім того, ОСОБА_4, 17.11.2013 року, приблизно о 03 годині 30 хвилин, знаходячись у дворі будинку №20 по бульвару Чоколівському в м. Києві, побачивши в салоні припаркованого автомобіля марки «Volvo 4646Е» д.н.з. НОМЕР_2, авто-відео-реєстратор, вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4, з корисливих спонукань, скориставшись відсутністю власника та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, розбивши каменем, який знайшов неподалік, ліве переднє скло вказаного вище автомобіля марки «Volvo 4646Е» д.н.з. НОМЕР_2, проник в салон, звідки повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_3, а саме авто-відео-реєстратор марки «Smartkar», вартістю 150 гривень, гаманець чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, гроші в сумі 150 гривень, студентський квиток та банківські картки на ім'я ОСОБА_3, які для потерпілого матеріальної цінності не представляють. Повторно, таємно викравши вказане вище чуже майно, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_3, матеріальної шкоди на загальну суму 300 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у таємному викраденні 17.02.2013 року, приблизно о 07 год. 10 хв., біля будинку №8 по вулиці Ю. Фучика в м. Києві, з автомобіля марки «Тойота Королла» д.н.з. НОМЕР_1, чужого майна, яке належить потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 1625 грн. 85 коп., та у таємному викраденні 17.11.2013 року, приблизно о 03 год. 30 хв., в дворі будинку №20 по бульвару Чоколівському в м. Києві, з салону автомобіля марки «Volvo 4646Е» д.н.з. НОМЕР_2, чужого майна, яке належить потерпілому ОСОБА_3, вчиненими повторно, при обставинах, що викладені у фабулі даного вироку, визнав повністю та дав пояснення щодо вчинення ним злочинів, які відповідають фактичним обставинам справи. При цьому, щиро кається у вчиненому, повністю визнає усі обставини злочинів, викладені в його обвинуваченні, кількість та вартість викраденого майна у потерпілих.
Крім того, щодо розміру заподіяних збитків зазначив, що цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, заявлений потерпілим ОСОБА_2 на загальну суму 3000 грн., визнає в повному обсязі. Цивільний позов про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, заявлений потерпілим ОСОБА_3 на загальну суму 1400 грн. визнав частково, в сумі 400 грн. завданої матеріальної шкоди, вказав на її обґрунтованість та вважає, що своїми діями моральної шкоди потерпілому ОСОБА_3 не спричинив.
Обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам процесу роз'яснені та зрозумілі суть обвинувачення та обставини провадження. Як пояснив ОСОБА_4 під час досудового слідства та в суді він давав показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає вину у вчиненні злочинів, щиро кається. У зв'язку з цим, після роз'яснення всім учасникам процесу наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою, при дослідженні доказів суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції.
Таким чином, обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.
Суд, розглядаючи провадження в межах пред'явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь і характер суспільної небезпеки ним скоєного, його особу, який офіційно не працює, не навчається, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, злочини скоїв під час умовно-дострокового звільнення від покарання за вчинення аналогічного злочину, не одружений, за місцем відбування попереднього покарання та за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, з 11.06.2004 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин, Синдром залежності, матеріальну шкоду потерпілим не відшкодував.
Щире розкаяння у вчиненому та визнання вини, судом визнається, як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4
Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Таке покарання, за глибоким переконанням суду, є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, буде відповідати цілям покарання. За вказаних обставин суд вважає, що щире каяття з боку обвинуваченого істотно не знижує ступінь тяжкості вчинених злочинів, а тому підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.
Враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини під час умовно-дострокового звільнення від покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, згідно постанови Березанського міського суду Київської області від 13.11.2012 року, з невідбутою частиною покарання 1(один) рік 3 (три) місяці 5 днів, призначеного вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 31.05.2010 року, покарання обвинуваченому ОСОБА_4 на підставі ч. 4 ст. 81 КК України слід призначити із застосування ст. 71 КК України.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 під час судового розгляду провадження на суму 3000 (три тисячі) гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок викрадення його майна, підлягає повному задоволенню, як обґрунтований та визнаний ОСОБА_4, оскільки згідно зі ст. 128 КПК України, ст. 1166 ЦК України, шкода, заподіяна злочинними діями, підлягає відшкодуванню винними особами.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_3 під час судового розгляду провадження на суму 400 (чотириста) гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди та на суму 1000 (одна тисяча) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок викрадення його майна, підлягає частковому задоволенню, а саме, з тих же підстав, в сумі 400 (чотириста) гривень майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.
Разом з тим, суд, враховуючи глибину, обсяг і характер душевних та психічних страждань потерпілого, характер їх немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення), тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попередньо стану, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне цивільний позов потерпілого ОСОБА_3, в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого на користь потерпілого 200 (двісті) гривень.
З урахуванням призначеного покарання, особи обвинуваченого, суд, до набрання вироком законної сили, вважає необхідним залишити без змін обраний обвинуваченому запобіжний захід - тримання під вартою.
Судові витрати по даному провадженню відсутні.
Долю речових доказів по даному провадженню слід вирішити відповідно ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 31.05.2010 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4, у вигляді тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України у м. Києві та Київській області, до набрання вироком чинності, - залишити без змін.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання, тобто з 17 листопада 2013 року.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_2 3000 (три тисячі) гривень майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_3 400 (чотириста) гривень майнової шкоди та 200 (двісті) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення злочину.
Речові докази:
- відеореєстратор марки «Smartkar», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3, - залишити ОСОБА_3, як власнику;
- ліхтарик марки «UltraFire HMZ-C702C», який зберігається в камері схову речових доказів Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - повернути ОСОБА_4
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: