Справа № 2-о-325/13
(№760/22866/13-ц)
19 грудня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді: Бобровника О.В.
при секретарі Волковій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 про встановлення факту належності документа, -
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності документа.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він 24.11.2000 року разом з ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Двадцять другої київської державної нотаріальної контори, придбали квартиру АДРЕСА_1.
З метою відчуження вказаної квартири, заявник звернувся до нотаріуса. При дослідженні договору купівлі-продажу нотаріус виявила в ньому помилку, а саме у прізвищі заявника. У договорі зазначено прізвище заявника «ОСОБА_1», а за паспортом заявник «ОСОБА_1».
Вказані розбіжності у прізвищі заявника перешкоджають йому та ОСОБА_2 реалізувати своє право власності на квартиру.
З метою доведення, що заявник ОСОБА_1, 24.11.2000 року придбав 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, він звернувся до Двадцять другої київської державної нотаріальної контори із запитом про надання інформації стосовно встановлення його особи під час посвідчення договору купівлі-продажу вказаної квартири відповідно до даних реєстру.
Згідно листа нотаріальної контори №1246/01-16 від 22.11.2012 року паспортні дані заявника ОСОБА_1 та покупця за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 повністю співпадають.
Згідно експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/602-а/2 від 17.09.2012 року записи прізвища українською мовою ОСОБА_1 (у паспорті) та ОСОБА_1 (у договорі купівлі-продажу) попри орфографічні розбіжності є ідентичними.
На підставі вищевикладеного просив заяву задовольнити.
Заявник та його представник в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву в якій вимоги підтримали у повному обсязі та просили справу розглядати без їх участі.
Заінтересована особа Головне управління юстиції у м. Києві в судове засідання свого представника не направила, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій проти задоволення заяви не заперечував та просив справу розглядати без його участі.
Суд, врахувавши заяви заявника та його представника, заінтересованої особи ОСОБА_2, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24.11.2000 року заявник та ОСОБА_2 придбали квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим державним нотаріусом Двадцять другої київської державної нотаріальної контори.
Заявник звернувся до нотаріальної контори з приводу відчуження вказаної квартири, де в договорі були виявлені розбіжності в написанні його прізвища: у договорі купівлі-продажу від 24.11.2000 року прізвище заявника вказано як «ОСОБА_1», тоді як в паспорті він записаний як «ОСОБА_1».
Заявник просив встановити факт, що в договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченому 24.11.2000 року державним нотаріусом Двадцять другої київської державної нотаріальної контори Тесленко Ю.П., зареєстрованому в реєстрі за №2-5584, покупцем 1/2 частини квартири є ОСОБА_1, а не ОСОБА_1.
Визнати факт належності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого 24.11.2000 року державним нотаріусом Двадцять другої державної нотаріальної контори Тесленко Ю.П., зареєстрованому в реєстрі за №2-5584, на що слід зазначити наступне.
Згідно ст. 234 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Встановлено, що з метою доведення що заявник ОСОБА_1, 24.11.2000 року придбав 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, останній звернувся до Двадцять другої київської державної нотаріальної контори із запитом про надання інформації стосовно встановлення його особи під час посвідчення договору купівлі-продажу вказаної квартири відповідно до даних реєстру.
Згідно листа нотаріальної контори №1246/01-16 від 22.11.2012 року паспортні дані заявника ОСОБА_1 та покупця за договором купівлі-продажу від 24.11.2000 року ОСОБА_1 повністю співпадають.
Згідно експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/602-а/2 від 17.09.2012 року записи прізвища українською мовою ОСОБА_1 (у паспорті) та ОСОБА_1 (у договорі купівлі-продажу) попри орфографічні розбіжності є ідентичними.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В даному випадку встановлення факту в договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченому 24.11.2000 року державним нотаріусом Двадцять другої київської державної нотаріальної контори Тесленко Ю.П., зареєстрованому в реєстрі за №2-5584, покупцем 1/2 частини квартири є ОСОБА_1, а не ОСОБА_1 та належності вказаного договору останньому, є фактом, що має юридичне значення від якого залежить виникнення майнових прав та обов'язків заявника та заінтересованої особи ОСОБА_2
Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.
Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявник довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх вимог, а тому вищевказана заява підлягає задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 234, 256 ЦПК України, ст. ст. 10, 57-60, 61, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 про встановлення факту належності документа задовольнити.
Встановити юридичний факт, що в договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченому 24. 11. 2000 року державним нотаріусом Двадцять другої київської державної нотаріальної контори Тесленко Ю. П., зареєстрованому в реєстрі за №2-5584, покупцем 1/2 частини квартири є ОСОБА_1.
Встановити факт належності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого 24.11.2000 року державним нотаріусом Двадцять другої державної нотаріальної контори Тесленко Ю.П., зареєстрованому в реєстрі за №2-5584.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його ухвалення.
Суддя: