ун. № 759/12764/13-ц
пр. № 2/759/5333/13
12 грудня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Лопатюк Н.Г.,
при секретарі Васильченко Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспорної пригоди (в порядку регресу) в сумі 15 365 грн. 48 коп., а також судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 10 червня 2011 року між ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та ОСОБА_1 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників незамних транспортних засобів №АА/4093480, відповідно до якого в період з 10 червня 2011 по 09 червня 2012 року під страховим захистом знаходився автомобіль «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1.
13 червня 2011 року о 01 год. 20 хв. в м. Києві по б-ру Тараса Шевченка, 54/1 сталося зіткнення автомобілів «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням відповідача та «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4
Причиною ДТП виявились необачні дії водія ОСОБА_1, який не вибрав безпечної дистанції та в порушення п.13.1 Правил дорожнього руху України, створив небезпеку та перешкоду автомобілю «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2011 року, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
В результаті протиправних дій відповідача, автомобіль «Тойота» отримав пошкодження, чим було завдано матеріальних збитків ОСОБА_3
На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, довідки ВДАІ, Звіту №24/06/11 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, а також акту про настання страхового випадку №7881 від 02.09.2011 року, АТ «УОСК» виплатило страхове відшкодування ОСОБА_3 в сумі 15 015 грн. 48 коп. (з вирахуванням суми франшизи).
Оскільки відповідач не повідомив АТ «УОСК» про ДТП на протязі трьох робочих днів, після виплати страхового відшкодування до АТ «УОСК» перейшло право регресної вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки. До суми вимог також включено відшкодування витрат на проведення експертизи в сумі 350 грн. 00 коп.
Таким чином, загальну сума позовної вимоги становить 15 365 грн. 48 коп. Крім того, позивач просить стягнути судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, з'ясувавши фактичні обставини справи, допитавши свідка, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Частиною першою статті 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 10 червня 2011 року між ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та ОСОБА_1 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників незамних транспортних засобів №АА/4093480, відповідно до якого в період з 10 червня 2011 по 09 червня 2012 року під страховим захистом знаходився автомобіль «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1.
13 червня 2011 року о 01 год. 20 хв. в м. Києві по б-ру Тараса Шевченка, 54/1 сталося зіткнення автомобілів «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням відповідача та «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4
Причиною ДТП виявились необачні дії водія ОСОБА_1, який не вибрав безпечної дистанції та в порушення п.13.1 Правил дорожнього руху України, створив небезпеку та перешкоду автомобілю «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2011 року, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
В результаті протиправних дій відповідача, автомобіль «Тойота» отримав пошкодження, чим було завдано матеріальних збитків ОСОБА_3
Відповідно до Полісу відповідача, потерпілому ОСОБА_3, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування, довідки ВДАІ, Звіту №24/06/11 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, а також акту про настання страхового випадку №7881 від 02.09.2011 року, виплачено страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну в сумі 15 015 грн. 48 коп.
Позивач обгрунтовує свою правову позицію тим, що відповідно до п.п. 38.1.1 ст.38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин, а також якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п.33.1.2 п.33.1 статті 33 цього Закону (не пізніше трьох робочих днів).
Згідно з п.п.33.1.2 п.33.1 ст.33 вищевказаного Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення.
Відповідач та його представник в судовому засіданні пояснили, що відповідач повідомляв страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, в строки, передбачені Законом, однак телефонним дзвінком, по номеру, зазначеному в Полісі ПАТ «УОСК». Даний дзвінок був здійснений в присутності ОСОБА_5
Як встановлено в ході судового розгляду, діюча на момент дорожньо-транспортної пригоди - 13.07.2011 року редакція Закону України «Про обов'язкове страхувння цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не встановлює обов'язок особи письмово повідомляти страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди протягом трьох днів.
Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 суду показав, що відповідач страхувався у нього. Він має свої магазини, заключає договора з різними компаніями, які привозять йому договори і він проводить страховку. Відносно ОСОБА_1 зазначив, що його було застраховано 11 числа, а через пару днів останній приїхав і повідомив, що розбив автомобіль.
Крім того, свідок показав, що в його безпосередній присутності відповідач зателефонував в страхову компанію і дані були прийняті. Відповідачу повідомили, що у разі необхідності його викличуть.
Отже, в Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» міститься виключний перелік підстав, за якими у позивача після виплати страхового відшкодування виникає право подати регресний позовов до страхувальника, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
В ході судового розгляду суд встановив, що позивачем не доведений факт порушення відповідачем, як страхувальником, вимог п.п.33.1.2 п.33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і прийшов до висновку про те, що сам факт неповідомлення страховика про ДТП за відсутності зазначених умов не є підставою для відшкодування страхувальником в порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відсутні законні підстави для задоволення вимог позивача, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 01.01.2011 року), ст.991 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - відмовлено.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: