Справа № 562/3255/13-ц
"05" грудня 2013 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
під головуванням судді Калюжного А. Є.
при секретарі Дацишин Р. В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника ДЗ,,Здолбунівська райСЕС"МОЗ України ОСОБА_2
представника Державної установи ,,Рівненський обласний
лабораторний центр Держсанепідслужби України" ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу ,,Здолбунівська райСЕС"МОЗ України,Державної установи ,,Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" про стягнення заробітної плати, інших грошових коштів, стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, -
У поданій до суду заяві ОСОБА_1. просить стягнути з відповідачів солідарно у її користь заробітну плату 1 318 грн. 49 коп., вихідну допомогу в розмірі 4340 грн. 94 коп., належні їй при звільненні; стягнути з відповідачів солідарно в її користь середній заробіток в розмірі 36560 грн. 80 коп. за весь час затримки розрахунку при звільненні з 29.12.2012 року по день фактичного розрахунку.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що з 19 листопада 2009 року прийнята на роботу у Здолбунівську санепідемстанцію на посаду головного бухгалтера.
Стверджує, що 29 грудня 2012 року її було звільнено у зв'язку з ліквідацією державного закладу '"Здолбунівська районна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України, що стверджується записом у трудовій книжці.
Зазначає, що у день звільнення, 29 грудня 2012 року, розрахунок з нею не проведений, виплата усіх сум, що належали при звільненні, не здійснена до сьогоднішнього дня.
Так, установою не виплачено заробітну плату за грудень 2012 року в розмірі 1318 грн. 49 коп. та вихідну допомогу в розмірі 4340 грн. 94 коп, що стверджується довідкою №137 від 08 січня 2013 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному об"ємі,просить задовольнити їх.
Представник ДЗ „Здолбунівська райСЕС'МОЗ України позов не визнав. У наданих суду поясненнях стверджував, що про наступне вивільнення ОСОБА_1 була належним чином повідомлена. Кошти, які просить стягнути позивач, ліквідаційна комісія виплатити не взмозі через відсутність фінансування.
У судовому засіданні представник Державної установи „Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" позов не визнав. Вважає, що ДУ „Рівненський обласний лабораторний центр” не є правонаступником ДЗ „Здолбунівська райСЕС” МОЗ України, а є новоутвореною установою.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Як встановлено в судовому засіданні і стверджується матеріалами справи, ОСОБА_1. на день звільнення працювала в ДЗ “Здолбунівська районна санітарно-епідеміологічна станція”МОЗ України на посадіголовного бухгалтера.
Згідно наказу №172-к від 29.12.2012 року ОСОБА_1 звільнено у зв”язку з ліквідацією Державного закладу “Здолбунівська районна санітарно-епідеміологічна станція” МОЗ України, п.1 ст. 40 КЗпП України.
Так, звільнення позивача із роботи відбулося у зв'язку з ліквідацією закладу ДЗ „Здолбунівська районна санітарно-епідеміологічна станція” МОЗ України за п.1 ст.40 КЗпП України.
Вказана ліквідація установ СЕС була проведена відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року №1085 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”, Указу Президента України від 06.04.2011 року № 400 „Про Положення про Державну санітарно- епідеміологічну службу України”, Постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2011 року „Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів виконавчої влади” та на виконання Наказу Міністерства охорони здоров'я України №176-0 від 21.09.2012 року „Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України”, Наказу ДЗ „Рівненська обласна СЕС” від 02.10.2012 року № 232-м „Про ліквідацію держсанепідзакладів у Рівненській області що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України”.
Відповідно до п.2.2. зазначеного вище Наказу Міністерства охорони здоров'я України №176-0 від 21.09.2012 року „Про ліквідацію бюджетних закладів, уртанов і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України”, встановлено, що голови ліквідаційних комісій, здійснюють керівництво відповідними юридичними особами до завершення процедури їх ліквідації у встановленому законодавством порядку. Згідно п. 3.4., п.3.5., п. З.6., п. 3.7. вказаного наказу голів ліквідаційних комісій було зобов'язані забезпечити персональне попередження працівників юридичних осіб про їх вивільнення у зв'язку з ліквідацією юридичних осіб у встановлений законодавством термін, попередити профспілкові органи юридичних осіб, Державної служби зайнятості про вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією відповідної юридичної особи, а також забезпечити додержання прав та інтересів працівників юридичних осіб при ліквідації відповідно до вимог законодавства України та проведення в установленому законодавством України порядку інвентаризації, заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та погашення кредиторської заборгованості, складання ліквідаційного балансу та подання його на затвердження Міністерства охорони здоров'я.
Статтею 94 Кодексу законів про працю України зазначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Виплата заробітної плати позивачу є обов'язком ДЗ „Здолбунівська районна санітарно- епідеміологічна станція”.
При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у п.1 ст. 40 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ДЗ „Здолбунівська райСЕС” МОЗ України не виплачена заробітна плата за грудень 2012 року в сумі 1318 грн.49 коп. та вихідна допомога-4340 грн.94 коп. Даний факт стверджується довідкою №129 від 08.01.2013 року ліквідаційної комісії ДЗ „Здолбунівська райСЕС" МОЗ України.
Згідно ч. 1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
У відповідності до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
При вирішенні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд виходить з такого.
Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівнику сум в день звільнення, а коли він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення вимог про розрахунок, підприємство, установа, повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Позивачем заявлено вимогу про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 29 грудня 2012 року по 31 жовтня 2013 року включно, що ОСОБА_1 підтвердила в своїх поясненнях.
Відповідно до п. 5 розд. IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затв.Постановою КМ України від 08 лютого 1995 року №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (годинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику нараховується загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).
У відповідності до довідки б/н від 04.11.2013 року, середньоденна заробітна плата за останні два місяці до звільнення: жовтень, листопад 2012 року ОСОБА_1 складала 158 гри.96 коп. З урахуванням викладеного, підлягає стягненню 36560 грн.80 коп( 158.96 грн.х 230 р.д.)
Разом з тим, як вбачається з п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", у разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що на користь позивача слід стягнути заробітну плату за грудень 2012 року в сумі 1318 грн. 49 коп., вихідну допомогу в розмірі 4340 грн. 94 коп., належні їй при звільненні; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 29.12.2012 року по 31 жовтня 2013 року в сумі 36560 грн.80 коп.
Зазначені вище суми слід стягнути з державного закладу „Здолбунівська районна санітарно-епідеміологічна служба”МОЗ України,оскільки з останнім позивач на день звільнення перебувала в трудових відносинах. На даний час ДЗ „ Здолбунівська районна санітарно-епідеміологічна служба"МОЗ України” повністю не ліквідований, працює ліквідаційна комісія.
Постановою КМ України від 11 вересня 2013 року №681 ,,Деякі питання діяльності Міністерства охорони здоров"я та Державної санітарно-епідеміологічної служби" визначено порядок проведення розрахунків, пов"язаних із завершенням ліквідації закладів та установ. Цей ообв"язок покладено на голів ліквідаційних комісій.
В порядку ст.88 ЦПК України з ДЗ „ Здолбунівська районна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України” слід стягнути судовий збір.
В позові до Державної установи „Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України слід відмовити, оскільки з даним відповідачем позивач не перебувала в трудових відносинах,дана установа не є правонаступником ДЗ "Здолбунівська районна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України .
Керуючись ст.ст.10,60,88,213-215 ЦПК України,на підставі ст.ст.232,116,117 КЗпП України,суд,-
Стягнути з Державного закладу "Здолбунівська районна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за грудень 2012 року в сумі 1318 грн. 49 коп., вихідну допомогу в розмірі 4340 грн. 94 коп.,середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 29 грудня 2012 року по 31 жовтня 2013 року в розмірі 36560 грн.80 коп
ОСОБА_1 в позові до Державної установи ,,Рівненський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" про стягнення заробітної плати, інших грошових коштів, стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні- відмовити.
Стягнути з ДЗ "Здолбунівська районна санітарно-епідеміологічна служба" МОЗ України на користь держави судовий збір у розмірі 422 грн. 20 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через районний суд.
Суддя: