Справа № 545/4947/13-к
18.12.2013 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого Кіндяк І.С.
з участю секретаря Бутиріну О.М.,
прокурора Хмара М.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Полтава обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12012180300001998 відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Київська область, Фастівський р-н, с. Триліси, громадянина України, українеця, з середньою освітою, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні немає, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст.. 89 КК України
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
Згідно обвинувального акту від 27.11.2013 р. органом досудового розслідування ОСОБА_1, обвинувачується в тому, що у жовтні 2012 року він знайшов на ЦКР м. Полтави пенсійне посвідчення, яке було видане на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2., при цьому достовірно знаючи, що маючи таке посвідчення можливо безкоштовно їздити у міському та приміському громадському транспорті та залишив його зберігати при собі для власних потреб, з метою подальшого використання. В подальшому ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, власноручно вніс зміни до первинного змісту привласненого пенсійного посвідчення, що виразилось в переклеюванні наявної в посвідченні фотокартки на свою, чим здійснив підроблення посвідчення та проїзного квитка з метою використання його в особистих цілях для безкоштовного проїзду в громадському транспорті.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України, як незаконне підроблення пенсійного посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і яке надає певні права, а також з метою його використання підроблювачем
Окрім того продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_1 13 листопада 2013 року, близько 10 год 00 хв. знаходячись у с. Судіївка, в автобусі сполученням «Полтава - Судіївка», по вимозі водія на кінцевій зупинці розрахуватися за проїзд, діючи умисно, з метою безкоштовного проїзду, пред'явив в якості проїзного документа завідомо підроблене пенсійне посвідчення.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підроблених документів
26.11.2013 р. прокурором прокуратури Полтавського району Хмара М.А., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12012180300001998, укладена з підозрюваним ОСОБА_1 угода про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав винуватість у вказаному діянні і зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, в обсязі підозри в судовому засіданні.
Сторони погоджуються на призначення узгодженої міри покарання ОСОБА_1 за:
- ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року 1 місяця обмеження волі;
- ч. 4 ст. 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, із застосуванням положень ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання у виді 1 року 1 місяця обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України, якою передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному проваджені може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочини, у вчиненні яких підозрюваний ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочинами невеликої тяжкості.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_1, цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди про визнання винуватості вповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
3 огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Хмара М.А. i підозрюваним ОСОБА_1 та призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 314, 369, 370, 373-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 26.11.2013 р., укладену прокурором прокуратури Полтавського району Хмара М.А. з підозрюваним ОСОБА_1
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та призначити узгоджену міру покарання у виді 1 (одного) року 1 місяця обмеження волі;
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити узгоджену міру покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі;
На підставі положень ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання у виді 1 року 1 місяця обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не скоїть нового злочину.
До набрання вироком чинності заходи забезпечення кримінального провадження щодо засудженого не застосовувати.
Відповідно вимогам ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 30 днів з моменту проголошення.
Суддя: І. С. Кіндяк