Справа № 545/4492/13-к
09.12.2013 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого Кіндяк І.С.
з участю секретаря Бутиріну О.М.,
прокурора Живило В.Я.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Полтава обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12013180300001536 відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця с. Мильці, Полтавського району, громадянину України, не одруженому, не працюючого, раніше судимого:
- 10.05.2007 р. Октябрським РС м. Полтави по ч.2 ст. 190 КК України штраф 850 гривень;
- 15.05.2007 року Октябрським РС м. Полтави штраф 850 гривень;
- 23.07.2012 року Полтавським РС Полтавської області, за ч. 2 ст.185 КК України обмеження волі строком 1 рік та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком 1 рік та будучи особою, якій 21.10.2013року СВ Полтавського МУ УМВСУкраїни в Полтавській області було повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України,скоєного 06.08. 2013 року, прож. та зареєстрованого АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 09.08.2013 року, близько в обідній час, перебуваючи у с. Говтвянчик, Полтавського району на ділянці місцевості по вул. Леніна, помітив металеву діжку з підставкою належну ОСОБА_2 і в нього виник умисел на заволодіння чужим майном. Після цього діючи умисно, незаконно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, користуючись допомогою сторонньої особи, яка про його злочинний умисел не знала, погрузив металеву діжку об'ємом 2,5 метрів кубічних вартістю 3988 гривень 80 копійок з металевою підставкою вартістю 1000 гривень, до автомобіля-маніпулятора марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_1.
Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зник і викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав майнової шкоди ОСОБА_2 на загальну суму 4988 гривень 80 копійок.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.
На стадії досудового розслідування 21.10.2013 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3, укладено угоду про примирення сторін у якій потерпілий наголошує, що підозрюваний зобов»язався відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі.
За змістом угоди , яка була укладена 21.10.2013 р., сторони визначили міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, в межах санкції ст. 185 ч. 2 КК України у відповідності до п.1 ч.1 ст.468, ч.1, 3, 5 ст.469, ст.471 КПК України: 1 (один) рік позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік із застосування положень п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення , суд виходить з вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України, якою передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному проваджені може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків , злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочини, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 розуміє права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а потерпілий ОСОБА_2 розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди про примирення , передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди про примирення відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України сторонами зрозумілі.
3а даних обставин, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 з призначення узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369, 370, 373-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 21.10.2013 р. укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання йому покарання 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік не скоїть нового злочину із застосуванням положень п. 2,3, 4 ст. 76 КК України.
До набрання вироком чинності заходи забезпечення кримінального провадження щодо засудженого не застосовувати.
Відповідно вимогам ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: І. С. Кіндяк