Справа № 369/8824/13-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н.С.
Провадження № 22-ц/780/6715/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко
Категорія 47 23.12.2013
іменем України
19 грудня 2013 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,
при секретарі Токар Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 4 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
У вересні 2013 року позивачка звернулась до суду із вказаним вище позовом, який мотивувала тим, що відповідач є її батьком. Вказувала, що в даний час вона навчається на другому курсі денної форми навчання за спеціальністю «прикладна статистика» економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вказувала, що навчання потребує додаткових матеріальних витрат, у покритті яких відповідач, як батько, участі не приймає. Посилаючись на статті 199, 200 СК України, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з дати подачі позову, і до досягнення нею 23 років.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 4 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь його ОСОБА_2 аліменти в розмірі 500 гривень щомісяця, починаючи з 10 вересня 2013 року і до закінчення навчання, а саме до 30 червня 2016 року, але не довше ніж до досягнення позивачкою ОСОБА_2 23-х років. В решті позову відмовлено.
Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутих аліментів, визначивши їх в сумі 300 грн. щомісяця, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов частково та стягуючи аліменти в розмірі 500 грн., суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивака ОСОБА_2 продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач ОСОБА_1 як батько спроможний надати таке утримання.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до положень ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2, яка є повнолітньою і навчається на другому курсі денної форми навчання за спеціальністю «прикладна статистика» економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Термін навчання із 1 вересня 2012 року по 30 червня 2016 року.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
За таких обставин суд обгрунтовано задоволив позов частково, визначивши розмір аліментів в сумі 500 грн., з урахуванням матеріального стану відповідача, а також того, що обоє батьків згідно ст.199 СК України мають нести витрати на утримання доньки в рівних частинах.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про неврахування судом при визначенні розміру аліментів того факту, що відповідач ОСОБА_1 не працює і має мінімальну зарплатню, як необгрунтовані. Встановлено, що відповідач дійсно не працює за трудовим договором, проте встановлено, що він не перебуває на обліку у службі зайнятості як особа, яка потребує чи шукає роботи. Наведене свідчить про те, що відповідач забезпечує себе роботою і матеріальним доходом самостійно, що його влаштовує.
При цьому, розмір стягнутих із відповідача на навчання його повнолітньої дочки аліментів 500 грн. менше половини встановленого законом прожиткового мінімуму на дорослу особу (1147 грн.)
Посилання апелянта на те, що суд не врахував наявність у нього на утриманні матері похилого віку безпідставні та не грунтуються на матеріалах справи. Апелянт не надав суду доказів і такі у справі відсутні, що його мати не має грошових доходів, зокрема, що їй не призначена пенсія, чи що пенсія нижче прожиткового мінімуму на особу.
З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про часткове задоволення позову не спростовують.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 4 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: