Справа № 372/4917/13-ц Головуючий у І інстанції Мора О.М.
Провадження № 22-ц/780/7233/13 Доповідач у 2 інстанції Таргоній
Категорія 4 20.12.2013
Іменем України
18 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Таргоній Д.О.,
суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,
за участю секретаря: Дмитренко Ю.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Аптерак», публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» в м. Обухів, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, треті особи: публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лезіс», приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, визнання недійсними протоколів, свідоцтв, актів, договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,
21 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом. До відкриття провадження у справі, 24 жовтня 2013 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно нежитлове приміщення - аптеку, під літерою «А», загальною площею 483,7 кв.м. та будівлю комерційних послуг, під літерою «Б» загальною площею 191,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; земельну ділянку, площею 0,600 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; нежитлове приміщення - магазин «Подарунки», загальною площею 39,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,004979 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; заборони органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та будь-яким нотаріусам здійснювати будь-які дії щодо державної реєстрації переходу права власності до третіх осіб на вищезазначене нерухоме майно; зобов'язання Реєстраційної служби ГУЮ у Київській області зареєструвати обтяження у вигляді арешту.
Свою заяву обґрунтовувала тим, що забезпечення позову є необхідним, оскільки, переможець оскаржуваних прилюдних торгів ОСОБА_2 є донькою колишнього чоловіка ОСОБА_1Зареєструвавши за собою право власності на спірне нерухоме майно, 29.07.2013 року ОСОБА_2 здійснила відчуження цього майна на користь своєї родички ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу, які оспорюються в межах даної цивільної справи. При цьому нерухоме майно було передано в оренду іншим суб'єктам - ТОВ «Аптекар», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ФОП ОСОБА_5
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити її заяву про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не надано доказів, які свідчать про те, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За змістом ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд першої інстанції, постановлюючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, виходив з того, що заява немотивована, заявником не надано доказів на підтвердження обставин, що утруднюють чи можуть зробити неможливим в майбутньому виконання рішення у справі.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки обставини, на які посилаються позивачі в заяві про забезпечення позову, дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення заявлених позовних за даним позовом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про залишення заяви про забезпечення позову без задоволення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про забезпечення позову, оскільки ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: