Справа № 381/1575/13-ц Головуючий у І інстанції Лісовенко П.І.
Провадження № 22-ц/780/7103/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко
Категорія 26 23.12.2013
іменем України
19 грудня 2013 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.
при секретарі Токар Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -
У вересні 2013 року ПАТ «КБ «Експобанк» звернувся до суду із вказаним вище позовом, який мотивував тим, що 28 серпня 2008 року між банком і відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого банк надав відповідачу кредит на споживчі потреби в розмірі 4200 доларів США терміном на 7 років із розрахунку 20 % річних, а відповідач зобов'язалася повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за його користування. Вказував, що за умовами договору позичальник мав повертати кредит щомісячними платежами, однак не виконує цих обов'язків має прострочену заборгованість. Посилаючись на ч.2 ст.1050, ст.1054 ЦК України та умови кредитного договору, просив достроково стягнути з відповідача на користь банку борг за кредитом станом на 25 червня 2013 року в розмірі 54157,77 грн., з яких 31021,16 грн. - тіло кредиту, 1142,92 грн. - борг по процентам, 18260,33 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 3733,37 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків та стягнути судові витрати.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь банку борг в розмірі 22538 гривень 80 копійок та судові витрати. В решті позову відмовлено.
Позивач ПАТ «КБ «Експобанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції, стягнувши із ОСОБА_1 на користь банку борг в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.214 ЦПК України рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 28 серпня 2008 року між ВАТ «КБ «Експобанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого останній отримав в банку на споживчі потреби кредит готівкою в розмірі 4200 доларів США терміном на 7 років із розрахунку 20 % річних (а.с.8-11). Повернення кредиту згідно кредитного договору та графіку платежів передбачено шляхом внесення позичальником щомісячних платежів в розмірі 93,27 доларів США на погашення кредиту і відсотків (а.с.12-13). Згідно п.3.7 кредитного договору у випадку прострочення платежів банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в повному обсязі.
Також, судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 не виконує в повній мірі обов'язків по щомісячному поверненню кредиту, покладених на нього кредитним договором і має просторочену заборгованість понад один місяць, що стверджується розрахунком боргу (а.с.5-6).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позичальник ОСОБА_1 не виконує передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів і має прострочену заборгованість, що у свою чергу відповідно до закону і умов кредитного договору порушує права ПАТ «КБ «Експобанк». Дані права підлягають до захисту шляхом дострокового стягнення із позичальника боргу за кредитним договором.
Також, суд виходив з того, що є передбачені ст.551 ЦК України підстави для зменшення пені, у зв'язку із відсутністю доказів про настання негативних наслідків у вигляді збитків для банку та наявністю клопотання позичальника про зменшення пені.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
За положеннями ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення.
Проте, визначаючи розмір боргу за кредитним договором, який підлягає стягненню, суд першої інстанції допустив помилку, не врахувавши до суми боргу строкову заборгованість за кредитом в розмірі 15625,28 грн. При цьому суд виходив з того, що банк не надав доказів існування строкової заборгованості за кредитом.
Такі висновки суду є хибними та суперечать матеріалам справи. Як вбачається із наданого банком розрахунку станом на 25 червня 2013 року борг за тілом кредиту включає як прострочену заборгованість в сумі 15395,88 грн. (таку, яку позичальник мав сплатити станом до 25 червня 2013 року, однак не сплатив), так і строкову в сумі 15625,28 грн. (таку, строк повернення якої ще не наставстаном на 25 червня 2013 року), проте у зв'язку із невиконанням умов договору банк просить стягнути її достроково.
Суд залишив поза увагою, що наявність строкової заборгованості підтверджується фактом видачі кредитних коштів та умовами договору про повернення кредиту в строк до 27 серпня 2015 року. Отже, виновки суду про недоведеність строкової заборгованості не відповідають матеріалам справи.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру боргу слід змінити, стягнувши із відповідача на користь банку достроково борг за кредитним договором з урахуванням строкової заборгованості в розмірі 38164,08 грн., з яких 31021,16 грн. - тіло кредиту, 1142,92 грн. - борг по процентам, 6000 - пеня за несвоєчасне погашення кредиту і відсотків.
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідача судові витрати в розмірі 381,64 грн.
Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи представника банку про незаконність зменшення судом розміру пені.
Відповідно до п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ч.3 ст.551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
При зменшенні неустойки, суд першої інстанції обгрунтовано врахував як ступінь виконання зобов'язання боржником так і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, зокрема відсутність негативних наслідків для банку через прострочення виконання зобов'язання.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» задоволити частково.
Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року змінити, стягнувши із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і/н НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» борг за кредитним договором в розмірі 38164 гривні 08 коп. та судові витрати в розмірі 381 гривня 64 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий
Судді :