Справа № 368/1369/13-ц Головуючий у І інстанції Шевченко І.І.
Провадження № 22-ц/780/6097/13 Доповідач у 2 інстанції Таргоній
Категорія 4 20.12.2013
Іменем України
18 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Таргоній Д.О.,
суддів: Приходько К.П., Голуб С.А.,
при секретарі: Дмитренко Ю.О.,
розглянула матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 18 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом Кагарлицького комунального житлово- експлуатаційного підприємства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів -
У липні 2012 року Кагарлицьке комунальне житлово-експлуатаційне підприємство (далі - Кагарлицьке КЖЕП) звернулося до суду з уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 470 грн. 32 коп. за послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території, надані підприємством у період з 1 липня 2010 року по 1 липня 2013 року.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
Між Кагарлицьким КЖЕП та відповідачкою ОСОБА_1 01 березня 2013 року було укладено договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій. Відповідно до п. 11.1 вказаного договору, боржник зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки. До березня 2013 року ОСОБА_1 відмовлялась від укладання вказаного договору. Однак, ні до його укладання, ні після, відповідачка не проводить оплати за надані послуги з утримання будинку.
Квартира боржника знаходиться в багатоквартирному житловому будинку комунального житлового фонду, утримання та експлуатацію якого здійснює Кагарлицьке КЖЕП. Оскільки відповідачка постійно проживає за вказаною адресою, на неї оформлено особовий рахунок, фактично користується послугами, які надає КЖЕП, позивач просив суд ухвалити рішення про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги за утримання будинку, споруд та прибудинкової території з 01 липня 2010 року в розмірі 2 470, 32 грн.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 18 вересня 2013 року позов Кагарлицького КЖЕП задоволено. Стягнуто на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території у розмірі 2 470 грн. 32 коп., а також судові витрати в сумі 229,40 грн.
В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, а справу направити на повторний розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач надає послуги по утриманню будинку і споруд та прибудинкової території, де мешкає у власній квартирі відповідач, а остання в свою чергу своїх обов'язків по їх оплаті не виконуює, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Зазначена квартира знаходиться в багатоквартирному житловому будинку комунального житлового фонду, утримання та експлуатацію якого здійснює позивач по справі - Кагарлицьке КЖЕП .
Позивач у відповідності до свого Статуту є спеціалізованим підприємством, яке надає послуги з ремонту, утримання житлового фонду, технічне обслуговування інженерних будинкових мереж і обладнання, вивезення побутових відходів, надання інших комунальних послуг не заборонених чинним законодавством (а.с.32).
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Кагарлицьке КЖЕП у період з 1 липня 2010 року по 1 липня 2013 року фактично надавало послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території: виконував роботи по дератизації підвального приміщення будинку, прочистці системи димових, вентиляційних каналів та каналізації, встановлення металевих вхідних дверей у будинку й надало суду відповідні розрахунки заборгованості, яка рахується за ОСОБА_1 за вказаний період у розмірі 2 470 грн. 32 коп.
Також встановлено, що 01 березня 2013 року між сторонами укладений договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території. До вказаної дати відповідачка ухилялась від укладення договору.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються виключно на договірних засадах. Це означає, що кожна із сторін має право вимагати укладення такого договору, у тому числі і в судовому порядку.
Колегія суддів зазначає, що відсутність такого договору не є безумовною підставою для відмови виконавцю житлово-комунальних послуг у стягненні заборгованості за такі послуги, оскільки згідно з ч. 1 ст. 10 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 179 ЖК України, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду та їх утримання здійснюється за рахунок коштів власників згідно діючих Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями.
Згідно з пунктами 17, 35 зазначених Правил власник квартири, що розташована в багатоквартирному будинку, зобов'язаний сплачувати платежі за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.
Оскільки ОСОБА_1 є власником квартири, то її обов'язок як власника, а також членів її сім'ї, які проживають разом з нею у цій квартирі, проводити оплату за надані послуги з обслуговування і ремонту будинку безпосередньо випливає із зазначених вище нормативних актів. Тому посилання в апеляційній скарзі на те, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався, а відтак відсутні підстави для стягнення заборгованості, є необгрунтованими з наведених вище підстав.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дослідив надані сторонами докази й дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи відповідача про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи і повністю спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 18 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді