іменем України
Справа №377/1426/13-ц
Провадження №2/377/505/13
19 грудня 2013 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючого Малишенко Т.О., при секретарі Купрієнко В.О., без участі сторін.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 - про визнання права на спадщину,
Позивач звернулася до суду з позовними вимогами до відповідачів - про визнання права на спадщину. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Славутичі Київської області помер її чоловік ОСОБА_4, з яким вона перебувала в офіційному шлюбі та який мешкав разом з ними, хоча і був зареєстрований у житловому приміщенні за іншою адресою АДРЕСА_1. Дана квартира відповідно до правовстановлюючих документів належить померлому на праві особистої приватної власності, яку він отримав у спадщину від своєї матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6. Чоловік у державного нотаріуса Славутицької міської державної нотаріальної контори, оформив спадщину, але через поганий стан здоров,я не встиг зареєструвати своє право власності у ВП «Бюро технічної інвентаризації КП «Агенства з розвитку бізнесу у м. Славутич». За життя померлий склав заповіт на належне майно на неї. Проте нотаріус їй відмовила в оформленні спадщини, так як чоловік не зареєстрував на себе спадщину. Тому вона просить визнати за нею право власності на спадщину на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1.
У судове засідання позивач не з,явилася, до суду надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, позовні вимоги обґрунтовує долученими до позовної заяви документами.
Відповідачі у судове засідання не з,вилися, до суду подали письмі заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнали в повному обсязі.
Суд дослідивши письмові докази прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 (позивач) з 15 серпня 1987 року знаходилася у шлюбі з ОСОБА_4, який був зареєстрований 25 червня 1962 року народження, Гденською сільською Радою народних депутатів Брагинського району Гомельської області Республіка Беларусь, за актовим записом № 4, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_1, виданим 15.08.1987 року. За час їх шлюбу у них народилися двоє дітей: син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Славутичі Київської області помер ОСОБА_4, з яким позивач на момент його смерті знаходилася в офіційному шлюбу та який фактично мешкав разом з позивачем і відповідачем за адресою АДРЕСА_2, хоча і був зареєстрований у іншому житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1. Дане житлове приміщення відповідно до правовстановлюючих документів, належить ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності, яку він отримав у спадщину за заповітом його матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6.
ОСОБА_4 за життя оформив право на спадщину своєї матері ОСОБА_5, на підтвердження якого 09 листопада 2011 року державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області за реєстровим № 2607 на його ім,я було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом - квартиру АДРЕСА_1. Проте як вбачається з наданих документів ОСОБА_4 не встиг зареєструвати своє право власності на спадкове майно у ВП «Бюро технічної інвентаризації Комунального підприємства «Агенство з розвитку бізнесу у м. Славутич» у відповідності до порядку, визначеного на той період часу.
23 січня 2013 року, ОСОБА_4 склав заповіт, що був посвідчений приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області за реєстровим № 66, згідно якого він заповів ОСОБА_1 на випадок його смерті: належу йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1, житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_3, та земельну ділянку, на якій розташований вищезазначений житловий будинок з надвірними будівлями.
З наданих документів і копії спадкової справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, та відповідачі ОСОБА_2, і ОСОБА_3, (діти) є спадкоємцями першої черги за законом, які передбачені ст.1261 ЦК України. Проте у суді встановлено, що відповідачі не мають ніяких претензій щодо успадкування позивачем майна яке залишилося після смерті їх батька.
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Як свідчать вищенаведені обставини ОСОБА_4 за життя було посвідчено заповіт щодо майна, належного йому на праві власності.
За ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
З наданих документів і копії спадкової справи вбачається, що враховуючи зміст заповіту, який залишив спадкодавець, ОСОБА_1 у межах встановленого законом строку (ст.1270 ЦК України) вчинила дії, які свідчать про прийняття спадщини (ст.1268 ЦК України) та подала заяву про прийняття спадщини. В той же час як вбачається із копії спадкової справи оформити своє право на спадщину за заповітом позивач у встановленому законом порядку шляхом посвідчення та отримання Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, не має можливості, оскільки ОСОБА_4, за життя не зареєстрував своє право власності (право на спадщину його матері) на квартиру АДРЕСА_1 за діючим на той час порядком в бюро технічної інвентаризації.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набути правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Вищенаведені обставини свідчать, що ОСОБА_4, спадкоємцем за заповітом якого є ОСОБА_1 (позивач у справі), на законних підставах, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 09 листопада 2011 року державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори Київської області, набув право власності на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1. Це майно за життя він заповів ОСОБА_1, його дружині і тому судом зроблено висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Відповідно до копії посвідчення позивача, вона звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідачів.
Керуючись ст. 218 ЦПК України, ст.ст.11,16,1217,1222-1223,1268-1270 ЦК України,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на спадщину на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1, яка залишилася як спадщина після смерті її чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Славутичі Київської області, в порядку спадкування за заповітом.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частинах судовий збір у сумі 229 гривень 40 копійок.
Копію рішення направити сторонам для ознайомлення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Т. О. Малишенко