іменем України
Справа №377/1254/13-ц
Провадження №2/377/447/13
20 грудня 2013 року Славутицький міський суд Київської області в складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Прокопенко Р.О.,
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1,
відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
7 жовтня 2013 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просить розірвати шлюб з відповідачкою, зареєстрований 24 квітня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, Україна, актовий запис № 33.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що подружжя не знайшли спільного взаєморозуміння в силу психологічної несумісності характерів, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.
Ухвалою судді від 10 жовтня 2013 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 11 листопада 2013 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Суду пояснив, що з відповідачкою не склалися сімейні відносини, оскільки в них різні погляди на сімейне життя, права та обов'язки подружжя. За останній рік перестали довіряти один одному, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, тому біля трьох місяців до подачі позовної заяви стали проживати окремо та вести спільне господарство.
Відповідачка проти позову заперечувала, просила надати строк для примирення для налагодження сімейних відносин.
Ухвалою суду від 11 листопада 2013 року подружжю було надано строк для примирення - один місяць та зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 20 грудня 2013 року провадження у справі відновлено.
Після закінчення строку на примирення сторони в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності та розірвання шлюбу.
Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З матеріалів справи встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції, Київської області, Україна, копія якого долучена до справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 24 квітня 2010 року, актовий запис № 33. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_1, дружині ОСОБА_2.
Від шлюбу в них народився син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є позивач, а матір'ю - відповідачка, що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого долучена до матеріалів справи, і який залишається проживати разом з відповідачкою.
Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.2 ст.18, п.3 ст.51, ч.3 ст.56, ч.1 ст.110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.
Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено. Примирення між подружжям та збереження сім'ї неможливо.
При таких обставинах суд дійшов до висновку, що сім"я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та відповідачки.
Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, предбачених ч.2 ст.110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб,
Спору щодо розподілу майна у сторін немає. Питання матеріального забезпечення сина сторони будуть вирішувати в добровільному порядку.
У відповідності до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як видно з поданої заяви, відповідачка після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище ОСОБА_2.
Судові витрати між сторонами розподіляються за правилами ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 213 - 215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 24 квітня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції, Київської області, Україна, актовий запис № 33.
Прізвище дружини після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114 гривень 70 копійок судових витрат по оплаті судового збору.
Рішення може бути оскражено до апеляційного суду Київської області. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скрагу не було подано. У разі подання апеляційної скраги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. Ф. Теремецька