Справа № 369/7010/13-ц
Іменем України
02.12.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубае Т.В.,
при секретарі Дідур М.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження, державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки у державну власність, -
встановив:
Прокурор Києво-Святошинського району Київської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження, державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки у державну власність .
Свої позовні вимоги Прокурор Києво-Святошинського району Київської області мотивує тим, що розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 20.06.11 № 1432 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0001 га, яка розташована: Боярська міська рада, Києво-Святошинський район, Київська область для ведення особистого селянського господарства.
На підставі зазначеного розпорядження власність ОСОБА_2 був виданий державний акт серії ЯК № 210649 про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222410300:02:004:0034.
Вищезазначене розпорядження від 20.06.11 № 1432 та виданий на його підставі державний акт про право власності на землю суперечать вимогам чинного законодавства та повинні бути визнані недійсними з наступних підстав.
Відповідно до ч.6, ч.7, ч.9 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Разом з тим, допитаний у якості свідка по кримінальному провадженню №42013100200000179 ОСОБА_2, будучи попереджений про кримінальну відповідальність за подання неправдивих свідчень, показав що він ніяких клопотань про надання йому у власність земельних ділянок до Києво-Святошинської райдержадміністрації не подавав.
За таких обставин, ОСОБА_2 не мав права отримувати безоплатно у власність спірну земельну ділянку із земель державної власності.
Таким чином, Києво-Святошинською районною державною адміністрацією прийняте вищезазначене розпорядження з порушенням вимог ст. 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечить Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства на підставі ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» скасовуються головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або судом.
Спірна земельна ділянка вибула з власності держави з порушенням вимог чинного законодавства в порядку безкоштовної приватизації відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, а тому існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідача на користь держави на підставі ст. ст. 387, 396 Цивільного кодексу України.
Правовий акт органу державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.
Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища яке існувало до видання цього акта (Ст. 393 Цивільного кодексу України).
Право власності держави на спірну земельну ділянку передбачено ст. ст. 17, 80 Земельного кодексу України. Земельна ділянка вибула з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноважених нею органів, що дає підстави для пред'явлення вимог про витребування їх із чужого незаконного володіння. Така ж позиція висвітлена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
Під час розгляду справи були збільшені позовні вимоги.
Оскільки розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 25.11.2010 № 4878 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах Боярської міської ради Києво-Святошинського району, це рішення є також незаконним.
З урахуванням наведеного, для відновлення становища, яке існувало до порушення, повинні бути визнані недійсними розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 20.06.11 № 1432 та виданий на його підставі державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, а земельна ділянка повинна бути повернута в державну власність.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним розпорядження Києво- Святошинської райдержадміністрації від 20.06. 2011 року за № 1431 та виданий на його підставі державний акт на право приватної власності на земельну ділянку та повернути земельну ділянку в приватну власність.
Відповідач проти позову заперечує.
Земельна ділянка отримана ним в порядку первинної приватизації відповідно до норм матеріального права
Згідно ст. 118 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Підставами отримання державного акту було розпорядження Києво-Святошинської районної державна адміністрації, яке прокурором не було опротестоване.
При підготовці попередніх погоджень та видачі вказаного розпорядження здійснені відповідно до норм чинного законодавства.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_2 допитаний в якості свідка в кримінальному провадженні № 42013100200000170, заперечив свої наміри на отримання земельної ділянки не може бути прийняте до уваги. На підтвердження вказаної обставини прокурором подається лише протокол допиту свідка від 18.06.2013 року. Проте, цей доказ не може бути сприйнятий судом як достовірний, оскільки: по-перше, прокурором не надано доказу наявності самого кримінального провадження, по-друге, прокурором не надано доказів, законності його отримання, оскільки протокол допиту складено слідчим Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, а в позовній заяві прокурор вказує, що саме прокуратурою Києво-Святошинського району встановлено порушення законності відведення у власність громадян земельних ділянок на території Боярської міської ради. Згідно з ч.1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. по-третє, вказаний протокол допиту не відповідає вимогам ст. 224 КПК України, якою передбачено, що допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати та перед допитом встановлюється особа, роз'яснюються її права, а також порядок проведення допиту.
В судовому засіданні Прокурор Києво-Святошинського району Київської області позов підтримав.
Представник відповідача Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з'явився. Відповідач про час і місце розгляду справи належним чином попереджений.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечує.
Суд, заслухавши прокурора, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, знаходить, що озов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації 25.11.2010 № 4878 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Боярської міської ради Києво-Святошинського району площею 1,0001 га.
Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 20.06.11 № 1431 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0001 га, яка розташована: Боярська міська рада, Києво-Святошинський район, Київська область для ведення особистого селянського господарства.
На підставі зазначеного розпорядження власність ОСОБА_2 був виданий державний акт серії ЯК № 210205 про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222410300:02:004:0034.
Протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 18.06.2013 року може бути сприйнятий судом як достовірний доказ. Прокурором не надано доказу наявності самого кримінального провадження,також не надано доказів, законності його отримання, оскільки протокол допиту складено слідчим Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, вказаний протокол допиту не відповідає вимогам ст. 224 КПК України. Протокол допиту свідка містить ряд неточностей, зокрема щодо прізвища свідка. В ньому вказано прізвище свідка «Путінцев». На останньому аркуші протоколу самим свідком вказано своє прізвище та ініціали на російській мові як «ОСОБА_2». На 3 аркуші протоколу зазначено про те, що під час давання показань свідок бажає користуватися правовою допомогою адвоката, однак адвокат при дачі пояснень не був присутній.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначений Коституцією та законами України.
Згідно п. «б» ч. 1 ст. 81, п. «б» ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на підставі безоплатної приватизації із земель державної чи комунальної власності.
Згідно ст. 118 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної та комунальної власності за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Державні органи, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Оскаржуване рішення Києво-Святошинської райдержадміністрації Київської області є ненормативним актом, було прийняті стосовно конкретної громадянки, підлягали одноразовому застосуванню та було виконане в момент розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Згідно до ч. 1 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до правової позиції Європейського суду, зокрема, у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (рішення від 24 червня 2003 року), вказується, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання їх рішень недійсними, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самої фізичної особи
Враховуючи наведене, на підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 21, 316 - 319, 321, 373, 374, 391, 393 Цивільного кодексу України, ст. ст. 78 - 81, 116, 118, 152, 153, 155, 158 Земельного кодексу України, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись ст.ст. 8, 15, 15-1, 30, 62, 202, 202-1, 203 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В позові прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпоряджень, державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки у державну власність відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.
Суддя Т.В. Дубас