Справа № 369/10922/13-ц
Іменем України
05.12.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубас Т.В.
при секретарі Дідур М.О.
за участю прокурора Вакуленко М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Позивач Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17 грудня 2012 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено Договір відступлення прав вимоги , відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ПАТ «Альфа-Банк» права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами.
Згідно вищезазначеного договору відбулось відступлення права вимоги за договором № 1410 від 27.07.2007 року, що було укладено між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичною особою ОСОБА_1.
27.07.2007 року ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізична особа громадянин України ОСОБА_1 уклали договір № 1410, з подальшим внесенням змін та доповнень.
Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, банк зобов'язується надати Боржнику кредит у сумі 165 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користуванням в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором про іпотечний кредит.
Банк свої зобов'язання за договором про іпотечний кредит виконав в явному обсязі, надавши позичальнику кредит у сумі 165 000,00 доларів США.
В свою чергу, позичальник, незалежно виконує взяті на себе зобов'язання, в результаті чого станом на 31.08.2013 р., має прострочену заборгованість: за кредитом - 132 677,31 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1 060 489,734 грн.; по відсотках - 23 803,44 доларів США, що за офіційним курсом НБК на дату розрахунку складає - 19 0 260,90 грн.; по комісії - 1 953,59 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 15 615,04 грн.; неустойка у вигляді пені - 2 225,81 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 17 790,90 грн.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізична особа громадянин України - ОСОБА_1, уклали іпотечний договір № 1316 від 27.07.2007, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку наступне майно, а саме: Трьохкімнатна квартира загальною площею 92,2 кв.м., житловою площею 60,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності.
Сторони оцінили предмет іпотеки 1 008 000,00 гривень.
Відповідно до умов іпотечного договору, а саме п. 11 Іпотекодавець набуває право стягнення на предметі іпотеки у будь-якому з наступних випадків: у випадку невокнання боржником основного зобов'язання; у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов іпотечного договору; у інших випадках, передбачених законодавством.
Позивач просив в рахунок погашення заборгованості за договором № 1410 від 27.07.2007 року, яка станом на 31.08.2013 року становить 1 284 156,58 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на трьохкімнатну квартиру загальною площею 92,2 кв.м., житловою площею 60,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Альфіа-Банк» витрати по сплаті судового збору у сумі 3441,00 грн.
В судове засідання представник позивача в судове засідання не з'явився, направила до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти винесення по справі заочного рішення не заперечувала.
Представник ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, просив у позові відмовити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Вагомих причин своєї неявки суду не повідомив.
За згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та зібранні в ній докази, знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи за наступного.
Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Стаття 33 даного Закону визначає що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про іпотеку» у разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед наступним іпотекодержателем не настав.
Як встановлено в судовому засіданні, 27 липня 2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1410.
Відповідно до п.п. 2.1. даного договору банк надав позичальнику (ОСОБА_1) кредит у сумі 165 000 доларів США, на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобвоязується повернути кредит та сплатити проценти, вствнолені цим довго ром.
Сторони домовились, що погашення кредиту здійснюється позичальником у відповідності до Графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору.
Пункт 2.2. договору визначає що за користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 12 % річних.
Банк свої зобов'язання за договором про іпотечний кредит виконав в явному обсязі, надавши позичальнику кредит у сумі 165 000,00 доларів США.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором, ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізична особа громадянин України - ОСОБА_1, уклали іпотечний договір № 1316 від 27.07.2007, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку наступне майно, а саме: Трьохкімнатна квартира загальною площею 92,2 кв.м., житловою площею 60,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності.
Згідно розрахунків наданих позивачем, станом на 31.08.2013 р., відповідач має прострочену заборгованість: за кредитом - 132 677,31 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1 060 489,734 грн.; по відсотках - 23 803,44 доларів США, що за офіційним курсом НБК на дату розрахунку складає - 19 0 260,90 грн.; по комісії - 1 953,59 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 15 615,04 грн.; неустойка у вигляді пені - 2 225,81 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 17 790,90 грн. Всього заборгованість складає 1 284 156,58 грн.
17 грудня 2012 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено Договір відступлення прав вимоги , відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ПАТ «Альфа-Банк» права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами.
Згідно вищезазначеного договору відбулось відступлення права вимоги за договором № 1410 від 27.07.2007 року, що було укладено між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичною особою ОСОБА_1.
Враховуючи те, що позичальником належним чином не виконуються зобов'язання за кредитним договором Банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки згідно п. 1.2 Договору іпотеки від 27.07.2007 року.
Відповідно до ч. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 були порушені вимоги кредитного договору, що спричинило виникнення значної заборгованості перед позивачем, а тому вимоги позивача, які забезпечені договором іпотеки підлягають до задоволення.
Однак, суд відмовляє в частині вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності відповідачу з початковою ціною продажу з прилюдних торгів встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, оскільки відповідно до Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 та ст. 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково.
В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати, суд покладає на відповідача.
Відповідно до ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 549, 572, 575, 589, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Закону України «Про Іпотеку», постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» та керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити чатстково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором № 1410 від 27.07.2007 року, яка станом на 31.08.2013 року становить 1 284 156,58 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на трьохкімнатну квартиру загальною площею 92,2 кв.м., житловою площею 60,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» визначивши початкову ціну предмету іпотеки відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку».
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Альфа-Банк» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3441,00 грн.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення .
Суддя: Дубас Т.В.