Справа № 2-866/12
19 червня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Оладько С.І.,
при секретарі Тищенко К
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4,3-я особа служба у справах дітей Бучанської міської ради,ОСОБА_5 про визнання такими,що втратили право користуванні житловим приміщенням та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та про вселення
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом,відповідно до якого зазначив,що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітомі від 16 червня 1979 року він є власником 14 частини будинку по АДРЕСА_2.
У зазначеному будинку зареєстровані, але не проживають: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В будинку проживають: ОСОБА_7 , ОСОБА_6, ОСОБА_9.
Реєстрація ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4 у вказаному будинку не відповідає його волі. В даному випадку його право порушується зокрема тим, що він є пенсіонером, отримує пенсію, при цьому додаткових джерел доходів він не має, але змушений додатково оплачувати житлово - комунальні послуги за осіб, які в будинку не проживають, у нього виникають складнощі із відчуженням даного будинку, продаж будинку, в якому зареєстровані будь-які особи, викликає труднощі щодо пошуку покупця, що є загальновідомим фактом.
Відповідач проживала в АДРЕСА_1 в квартирі матері свого колишнього цивільного чоловіка, пізніше Відповідач змінила місце проживання, переїхавши до Житомирської області.
ОСОБА_2, у період з грудня 2011 року - січень 2013 року із заявами про перешкоджання їй у користуванні житловим приміщенням не зверталась.
Крім того, згідно Акту обстеження житлово - побутових умов проживання громадянки ОСОБА_7, встановлено, що відповідач із своїми малолітніми дітьми за адресою: АДРЕСА_2 не проживає з моменту досягнення нею повноліття, тобто з 2010 року.
Оскільки Відповідач та її діти з власної ініціативи не проживають за місцем реєстрації більше ніж пів - року, будь-яких перешкод у користуванні житловим приміщенням відповідачу з боку позивача або третіх осіб не чинилось, тому відповідач підлягає визнанню такою, що втратила право користування та проживання у житловому приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Крім того, оскільки з 2010 року відповідач проживає окремо, то місце проживання дітей має бути місце проживання її батьків. Оскільки відповідач не проживає за адресою більш ніж один рік. то разом із нею втратили право проживання і користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 її діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Позивач просить визнати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право проживання та користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2
ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом,відповідно до якого зазначила,що вона та її син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстровані у АДРЕСА_2, в якій вона була зареєстрована та проживала до моменту позбавлення її батьків, батьківських прав відносно її та влаштування до інтернатного закладу.
ЇЇ батьки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, згідно з рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19.06.2002 року були позбавленні батьківських прав відносно ОСОБА_2
Після позбавлення батьківських прав ОСОБА_11 та ОСОБА_10 вона-позивачка була направлена на навчання до Бучанської спеціалізованої загальноосвіт ньої ШКОЛИ- інтернату І-ІІІ ступенів, для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, де навчалась та перебувала на повному державному утриманні протягом 2002- 2008 років. На період навчання в Бучанській спеціалізованій загальноосвітній школі інтернаті 1-111 ступенів, для дітей сиріт га дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_2 була зареєстрована за місцем знаходження учбового закладу.
Рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради від 14.06.2005 року №150,за нею було закріплено право на житлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Після закінчення навчання в Бучанській спеціалізованій загальноосвітній школі - інтернаті вона продовжила навчання у Васильківському професійно-технічному училищі для дітей сиріт та дігей позбавлених батьківських прав, та була зареєстрована за адресою знаходження вищевказаного училища.
ІНФОРМАЦІЯ_5 року вона народила сина ОСОБА_3, та мала намір вернутися до місця попереднього проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 де зареєстрована і на даний час.
Вона неодноразово робила спроби вселитися та проживати за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_5
Власником 1/4 частини будинку АДРЕСА_2, є ОСОБА_1,її дідусь, який після її влаштування до інтернатного закладу поселився у належній йому частині вищевказаного будинку.Він чинив їй перешкоди у користуванні житловою кицею за адресою: АДРЕСА_2
Рішенням Ірпінського суду від 19.03.10р. було зобов'язано ОСОБА_1 не чинити їй перешкод у користуванні жилим приміщенням у АДРЕСА_2, належній ОСОБА_1 па праві власності, зобов'язавши ОСОБА_1 надати їй ключі від вхідних дверей до цієї частини будинку та вселити її з малолітнім сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 до житлового приміщення 14 частини (приміщення по плану 1-2. 1-3. 1-4) АДРЕСА_2.
На даний час ОСОБА_1 поселив у будинок свою дочку ОСОБА_7 з її співмешканцем ОСОБА_6 ,які чинять їй перешкоди у вселені в житлове приміщення вищевказаного будинку, застосовуючи фізичне насильство .
У зв'язку з чим вона разом із сином вимушена проживати у сторонніх осіб, без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 чинять їй перешкоди у реалізації конституційного права на житло.
Позивачка просить зобов'язати ОСОБА_6та ОСОБА_7 не чинити перешкоди у користуванні та проживанні ОСОБА_2 житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2.Вселити її разом із її малолітнім сином ОСОБА_3 до житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
Представник позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_13 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав,просив їх задовольнити,позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав,просив у позові відмовити,поскільки ОСОБА_2 у будинку не проживає,не намагалася вселитись у дану частину будинку,перешкоди у користуванні будинком їй не чинились.
Відповідачка ОСОБА_2,яка є також законним представником неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4- позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала,свій позов підтримала та пояснила,що після вселення її у 14 частину будинку АДРЕСА_2 її зразу із будинку вигнав ОСОБА_6,він погрожував їй,тому вона змушена була із дитиною проживати у чужих людей.На даний час вона та двоє її неповнолітніх дітей зареєстровані у зазначеному будинку,але не можуть у ньому проживати,поскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 чинять їй перешкоди,погрожують їй.Просила вселити її у будинок АДРЕСА_2.
Представник 3-ї особи служби у справах дітей Бучанської міської ради у судове засідання не з»явився,про день розгляду справи був повідомлений належним чином.
3-я особа та відповідачка за позовом ОСОБА_2- ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала,позов ОСОБА_2 не визнала та пояснила,що ОСОБА_2 у будинку не проживає,перешкоди у користуванні житлом їй не чиняться,з дня вселення у будинок вона житловою площею не користується.
Відповідач за позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_6 у судовому засіданні позов ОСОБА_2 не визнав та пояснив,що він позивачці не погрожував та не виганяв її із будинку,позивачка сама не проживає у даному будинку,вона має інше житло.Просив у позові відмовити.
Ухвалою Ірпінського міського суду від 24.05.2013р до участі у справі в якості 3-ї особи було залучено ОСОБА_5,яка у судовому засіданні пояснила,що вона є співвласником будинку АДРЕСА_2.Також пояснила,що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 чинять перешкоди позивачці ОСОБА_2 у користуванні 14 частиною будинку.Після вселення ОСОБА_2 у будинок, ОСОБА_6 вигнав позивачку із будинку,вона це бачила та чула.Просила вселити ОСОБА_2 із дітьми у будинок.
Суд,заслухавши пояснення сторін,дослідивши письмові докази по справі,вважає позов ОСОБА_1 таким,що не підлягає до задоволення,а позов ОСОБА_2 таким,що підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.3 ЦПК України «Кожна особа має право у порядку,встановленому цим Кодексом,звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.У випадках,встановлених законом,до суду можуть звертатися органи та особи,яким надано право захищати права,свободи та інтереси інших осіб,або державні чи суспільні інтереси».
Відповідно до ст..11 ч 1 ЦПК України «Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі».
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України»Кожна сторона зобов»язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень,крім випадків,встановлених ст.. 61 цього Кодексу».
Відповідно до ст.. 61 ч 3 ЦПК України «Обставини,встановлені судовим рішенням у цивільній,господарській або адміністративній справі,що набрало законної сили,не доказуються при розгляді інших справ,у яких беруть участь ті самі особи або особа,щодо якої встановлено ці обставини».
У судовому засіданні встановлено,що ОСОБА_1 є власником 14 частини будинку по АДРЕСА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 червня 1979 року(а.с.10-11).
Також,у судовому засіданні було встановлено,що у вказаній частині житлового будинку зареєстровані позивач ОСОБА_1,відповідач ОСОБА_2,ОСОБА_7,ОСОБА_3 та ОСОБА_4,9( а.с.7-8,12,18-21).
Крім того,у судовому засіданні було встановлено,що в 14 частині житлового будинку АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_7,її чоловік ОСОБА_6(проживає без реєстрації) та ОСОБА_9(проживає без реєстрації).Відповідачка ОСОБА_2 та її неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у будинку не проживають.Також,у будинку не проживає і сам власник житла ОСОБА_1Наведені обставини справи стверджуються у судовому засіданні поясненнями сторін та актом від 26.02.2013р (а.с. 7-8).
Відповідно до ст.. 405 ч 2 ЦК України «Член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік,якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом».
У судовому засіданні було встановлено,що рішенням Ірпінського суду від 19.03.10р. було зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні жилими приміщеннями 14 частини АДРЕСА_2, належній ОСОБА_1 па праві власності, зобов'язавши ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 ключі від вхідних дверей до цієї частини будинку та вселити ОСОБА_2 з її малолітнім сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 до житлового приміщення 14 частини (приміщення по плану 1-2. 1-3. 1-4) АДРЕСА_2, належній ОСОБА_1 на праві власності.
Також,у судовому засіданні було встановлено,що рішення суду 29.03.2011р було виконано,що стверджується копією постанови про закінчення виконавчого провадження та поясненнями сторін у судовому засіданні.
Крім того,у судовому засіданні було встановлено,що після вселення 29.03.2011р ОСОБА_2 у 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_2 ,ОСОБА_2 у вказаній частині житлового будинку не проживає з поважних причин,поскільки зі сторони відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 їй чиняться перешкоди у користуванні даною частиною житлового будинку.Даний факт стверджується у судовому засіданні копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.6-7),копією рішення Ірпінського міського суду від 14.03.2012р у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення ( а.с.71-74 справи № 2-866/12).
Враховуючи викладене, суд вважає відсутні підстави,передбачені ст. 405 ЦК України для визнання ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_3,ОСОБА_4 такими,що втратили право користування житловою площею у АДРЕСА_2,у зв»язку з чим суд відмовляє позивачу ОСОБА_1 у даних позовних вимогах.
Відповідно до ст.. 156 ЖК України «Члени власника житлового будинку,які проживають разом з ним у будинку,що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку,якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням».
Відповідно до ст.. 160 ЖК України «Члени сім»ї наймача,які проживають разом з ним у будинку,що належить громадянинові на праві приватної власності,користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов»язки,що випливають з договору найму».
Відповідно до ст.. 405 ч 1 ЦК України «Члени сім»ї власника житла,які проживають разом з ним,мають право на користування цим житлом відповідно до закону.»
Поскільки у судовому засіданні було встановлено,що ОСОБА_2 із малолітніми дітьми не проживає у 14 частині житлового будинку АДРЕСА_2 Київської області,не проживає позивачка у даній частині будинку з тих підстав,що їй чиняться перешкоди у користуванні житловою площею даного будинку,дані перешкоди чиняться ОСОБА_6 та ОСОБА_7,суд вважає за необхідне зобов»язати ОСОБА_6,ОСОБА_7 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні 14 частиною житлового будинку АДРЕСА_2 Київської області та вселити ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_6 з малолітнім сином ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5 в 14 частину житлового будинку АДРЕСА_2.
На підставі ст.156,160 ЖК України,ст.. 405 ЦК України ,керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 213-218 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_1 у позові відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Зобов»язати ОСОБА_6,ОСОБА_7 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні 14 частиною житлового будинку АДРЕСА_2 Київської області.
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_6 з малолітнім сином ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5 вселити в 14 частину житлового будинку АДРЕСА_2.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
З мотивованим рішенням суду сторони зможуть ознайомитись 24.06.2013р.
Суддя: С. І. Оладько