Єдиний унікальний номер: 378/1301/13-ц
Провадження № 2/378/417/13
"19" грудня 2013 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Марущак Н. М.
за участю секретаря: Шевченко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської районної державної адміністрації Київської області та Відділу Держземагенства в Ставищенському районі про визнання державного акту недійсним, -
До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 809372 він є власником земельної ділянки площею 2,5173 га, що розташована на території Стрижавської сільської ради. З листів відділу Держземагенства у Ставищенському районі від 28.11.2013 та від 15.08.2013 року, листа Ставищенської РДА від 03.12.2013 року йому стало відомо про те, що державний акт виданий на його ім'я містить невірний кадастровий номер земельної ділянки, згідно з яким місце розташування та конфігурація земельної ділянки не відповідає даним, що зображені на вказаному державному акті; і оскільки видача державних актів на право власності на земельні ділянки припинена, - йому не може бути виданий державний акт взамін зіпсованого та йому рекомендовано звернутись до суду для недійсним (анулювати ) в судовому порядку.
Крім цього, на бланку вказаного державного акту відсутній надпис року видачі даного державного акту, що унеможливлює подальше використання даного державного акту та даної земельної ділянки як для укладення договору оренди так і реєстрації даного договору у відповідності до вимог Земельного законодавства.
Позивач просить суд визнати недійсним вищевказаний державний акт та скасувати його державну реєстрацію.
Позивач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не прибули, ОСОБА_2 подав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в частині вимоги про визнання державного акта недійсним, справу просить розглядати без участі позивача та без нього (представника позивача).
Представники відповідачів в судове засідання не прибули, проте до суду подали заяви, відповідно до яких позовні вимоги визнають, справу розглядати у відсутність їх представників.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши заяви відповідачів про визнання позову та перевіривши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі розпорядження Ставищенською РДА від 3 серпня 2007 року за № 506 позивачу видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 809372, відповідно до якого він є власником земельної ділянки площею 2,5173 га, що розташована на території Стрижавської сільської ради. Державний акт був зареєстрований в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010834900914 (а.с. 13).
Вказаний державний акт містить невірний кадастровий номер земельної ділянки, згідно з яким місце розташування та конфігурація земельної ділянки не відповідає даним, що зображені на вказаному державному акті, що підтверджується листом відділу Держземагенства у Ставищенському районі № 01-04/889 від 28.11.2013 року та листом Ставищенської РДА від 03.12.2013 року (а. с. 6, 8). Відділом Держземагенства від 15.08.2013 року позивачу повідомлено, що зв'язку з набранням чинності з 01.01.2013 року Закону України « Про Державний земельний кадастр» припинена видача державних актів на право власності на земельні ділянки, відповідно до чого останній не може отримати державний акт взамін зіпсованого. Зважаючи на викладене відділом Держземагенства у Ставищенському районі та Ставищенською РДА рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду для визнання зіпсованого державного акту недійсним, після чого виготовити свідоцтво про право власності на нерухоме майно ( земельну ділянку) (а. с. 7, 8).
Крім цього, в бланку вищевказаного державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я позивача не вказано рік його видачі (а.с. 5).
Згідно із частиною першою статті 126 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно частини 1 статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно статті 79 Земельного Кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Законодавством також встановлено, що межі земельних ділянок визначаються в технічній документації із землеустрою та в натурі (на місцевості).
У відповідності до вимог статті 79-1 Земельного Кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до вимог статті 202 Земельного Кодексу України (в редакції чинній з 01.01.2002 року) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин, відповідно до ст. 15 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про Державний земельний кадастр» належить ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, в тому числі здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні.
Відділ Держземагенства в Ставищенському районі - виконує покладені на нього повноваження по веденню державного земельного кадастру та здійснення землеустрою. Основними завданнями землеустрою є встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів - п. «в» ч. 1 ст. 183 Земельного кодексу України.
Згідно статті 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час їх внесення до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів в натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Таким чином, враховуючи викладене, беручи до уваги, що вищевказаний державний акт, виданий на ім'я позивача, містить невірний кадастровий номер земельної ділянки, згідно з яким місце розташування та конфігурація земельної ділянки не відповідає даним, що зображені у вказаному акті, та, крім того, в ньому не вказано рік його видачі - суд приходить до висновку, що вказаний державний акт слід визнати недійсними.
Судові витрати не підлягають стягненню з відповідачів, оскільки позивачка бере їх на себе.
Керуючись ст. ст. 15, 79, 79-1, 116, 118, 125, 126, 202, 152 ч. 2, 155 ч. 1 ЗК України, ст. 11 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», ст. ст. 10, 11, 60, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на бланку серії ЯЕ № 809372 від 16 травня на ім'я ОСОБА_1 на підставі розпорядження Ставищенської РДА № 506 від 03.08.2007 року на земельну ділянку кадастровий номер 3224286800010100042 площею 2,5173 га., розташовану на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва недійсним.
Скасувати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис під номером 010834900941 згідно якого було зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на бланку серії ЯЕ № 809372 від 16 травня на ім'я ОСОБА_1 на підставі розпорядження Ставищенської РДА № 506 від 03.08.2007 року на земельну ділянку кадастровий номер 3224286800010100042, площею 2,5173 га., розташовану на території Стрижавської сільської ради Ставищенського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі відсутності позивача у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н. М. Марущак