29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"13" грудня 2013 р.Справа № 924/1357/13
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Ковель, Волинської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Дунаївці, Хмельницької області
про стягнення 26560,00 грн.
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Рішення виноситься 13.12.13р. після оголошених в судових засіданнях 19.11.13р. та 02.12.13р. перерв.
В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача 26560грн заборгованості за наданні відповідно до договору № SH-048-08-11 від 18.08.11р. про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені послуги.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Натомість направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника. Клопотання судом приймається.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив. У відзиві на позов, поданому в судовому засіданні 19.11.13р. проти позову заперечив із наступних підстав. 18.08.2011р. між сторонами було укладено Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 8Н-048-08-11. Відповідно до п. 16 Заявки № 8Н-048-08-11 оплата за виконання послуги проводиться по безготівковому розрахунку згідно виставленого рахунку на протязі 20 банківських днів після отримання повного пакету оригінальних документів. Проте, як відмічає, виконавець з часу здійснення перевезення не направив відповідачу на його юридичну адресу жодних документів, вказаних у п.п. 4.5. Договору (рахунку, товарно-транспортної накладної, податкової накладної, акту виконаних робіт). Відмічає, що оскільки перевезення за Заявкою № 8Н-048-08-11 від 18.08.2011р. є міжнародним, до правовідносин сторін має бути застосована Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів" (Женева, 19.05.1956 року). Статтею 32 вказаної Конвенції передбачено, що термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Термін відраховується: с) ... по спливу трьох місячного терміну з дня укладення договору. Пунктом п. 4 цієї статті передбачено, що право пред'явлення позову, погашене давністю, не може бути здійснено навіть в формі зустрічного позову або заперечення. Враховуючи, що спірний договір укладено між сторонами 18.08.2011р., відповідач вважає, що термін позовної давності закінчився 18.11.2012р. Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. У відповідності до ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Таким чином, враховуючи, що позивачем позов подано до суду після закінчення річного терміну позовної давності, встановленого Конвенцією для вимог, що випливають з перевезення, відповідач просить суд застосувати строки позовної давності та позивачу у позові відмовити.
Позивач у наданому в судовому засіданні запереченні на відзив відповідача зазначив, що відповідно до ч.6 ст.315 ГК України, щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами, або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Позивач вважає, що оскільки Україна приєдналась до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.56р. та є договірною країною в розумінні ч.1 ст.1 Конвенції, то правовідносини, які виникли між сторонами, входять в сферу її регулювання. Відповідно до ч.1 ст.32 Конвенції Термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак, у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки. Відлік терміну позовної давності починається крім іншого по закінченню тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення. Звертає увагу суду, що відповідачу 07.09.11р. було направлено на фактичну адресу всі необхідні для оплати документи, однак відповідачем в установлений договором строк здійснено останню не було. З огляду на цю обставину, позивач вважає, що правильним є застосування трирічного строку позовної давності. Позов просить задовольнити.
Відповідач у додаткових відзивах на позов від 02.12.13р. та від 06.12.13р. зазначає, що позивач вимогу про оплату вартості наданих послуг направляв на поштову адресу відповідача, а не на юридичну. Крім того, вважає, що зазначені в описі вкладення поштового відправлення документи, а саме: копія договору, копія заявки, копія пропуску ПП, копія СМР, копія товарно - транспортної накладної, копія рахунку, відповідно до умов п.4.5. договору та п.16 заявки № SH-048-08-11 не є підставою для оплати вартості наданих послуг. Звертає увагу суду, що позивачем на час розгляду справи по суті ні на фактичну адресу, ні на юридичну адресу відповідача не направлено оригіналів документів для сплати вартості наданих послуг. Наголошує, що відповідачем по відношенню до позивача навмисного правопорушення вчинено не було, в його діях відсутнє неналежне виконання зобов'язань по договору № SH-048-08-11 та заявці № № SH-048-08-11.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
18.08.11р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (експедитор) фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) укладено договір № SH-048-08-11 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені відповідно до п.п.1.2 перевізник зобов'язується доставити довірений йому вантаж в пункт призначення визначений договором та доповненням до нього у встановлений строк та видати уповноваженій на отримання вантажу особі. Експедитор зобов'язується заплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно п.2 договір, укладений по факсу, має юридичну силу до оформлення сторонами договору, скріпленого підписами та печатками. Конкретні умови по кожному замовленню обумовлюється в транспортній заявці, яка є невід'ємною частиною договору. Допускається отримання заявки факсимільним зв'язком або по електронній пошті.
Відповідно до п.4 договору ціни встановлені в гривнях. Порядок та строк оплати обумовлюється в разовій заявці, яка направляється перевізнику перед конкретним перевезенням. Оплата послуг перевізника проводиться експедитором на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналу або ксерокопії СМР з печатками вантажоотримувача, вказаного в накладній про отримання товару, оригіналу договору, рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.
Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.12р. Якщо сторони письмово не попередили за 30 днів до закінчення строку дії даного договору про його розірвання, то даний договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах.
Відповідачем відповідно до отриманої від позивача заявки № SH-048-08-11 від 18.08.11р., на підставі СМР 1108221, вантажно - митної декларації від 24.08.11р., товарно - транспортної накладної 12 ААА № 388001 від 26.08.11р. надано послуги по перевезенню вантажу за маршрутом Мелле (Німеччина) - м. Корсунь - Шевченківський.
Заявкою № SH-048-08-11 від 18.08.11р. сторони передбачили, що вартість фрахту становить 3100 євро по курсу НБУ на день розвантаження. Оплата за виконані послуги проводяться за б/р, відповідно до виставленого рахунку на протязі 20 банківських днів, після отримання повного пакету оригінальних документів. Строк поставки до 27-28.08.11р.
ФОП ОСОБА_2 частково сплачено вартість послуг.
30.08.11р. позивачем виставлено відповідачу рахунок № 11 на оплату залишку вартості отриманих послуг в сумі 26 560грн.
07.09.11р. відповідачу з метою проведення розрахунків за отримані послуги з перевезення, супровідним листом було направлено два примірник акту приймання - передачі виконаних робіт, копію та оригінал договору (2 прим.) копію заявки, копію СМР, копію товарно - транспортної накладної 12 ААА, копію пропуску ПП, рахунок № 11 від 30.08.11р.
26.06.12р. та 14.01.13р. позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 із претензіями про сплату боргу в розмірі 26 560грн.
У відповіді на претензію (від 09.07.12р. вих.№ 01) відповідач зазначив, що підстави для сплати боргу відсутні, оскільки позивачем відповідно до умов заявки від 18.08.11р. № SH-048-08-11 не направлено пакету оригіналів документів, необхідних для підпису та сплати вартості послуг.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку вартість наданих послуг не сплачена позивач звернувся із позовом до суду.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне :
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст.11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
18.08.11р. між сторонами укладено договір № SH-048-08-11 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені відповідно до п.п.1.2 перевізник зобов'язався доставити довірений йому вантаж в пункт призначення визначений договором та доповненням до нього у встановлений строк та видати уповноваженій на отримання вантажу особі. Експедитор зобов'язався заплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Позивачем відповідно до отриманої від відповідача заявки № SH-048-08-11 від 18.08.11р., на підставі СМР 1108221, вантажно - митної декларації від 24.08.11р., товарно - транспортної накладної 12 ААА № 388001 від 26.08.11р. надано послуги по перевезенню вантажу за маршрутом Мелле (Німеччина) - м. Корсунь - Шевченківський.
Заявкою № SH-048-08-11 від 18.08.11р. сторони передбачили, що вартість фрахту становить 3100 євро по курсу НБУ на день розвантаження. Оплата за виконані послуги проводяться за б/р, відповідно до виставленого рахунку на протязі 20 банківських днів, після отримання повного пакету оригінальних документів. Строк поставки до 27-28.08.11р.
Відповідно до ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору перевезення вантажу, згідно якого, в силу ст. 909 Цивільного кодексу України одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
07.09.11р. відповідачу з метою проведення розрахунків за отримані послуги з перевезення, супровідним листом було направлено два примірник акту приймання - передачі виконаних робіт, копію та оригінал договору (2 прим.) копію заявки, копію СМР, копію товарно - транспортної накладної 12 ААА, копію пропуску ПП, рахунок № 11 від 30.08.11р.
26.06.12р. та 14.01.13р. позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 із претензіями про сплату боргу в розмірі 26 560грн.
У відповіді на претензію (від 09.07.12р. вих. № 01) відповідач зазначив, що підстави для сплати боргу відсутні, оскільки позивачем відповідно до умов заявки від 18.08.11р. № SH-048-08-11 не направлено пакету оригіналів документів, необхідних для підпису та сплати вартості послуг.
Як випливає із матеріалів справи, відповідач зобов'язання по договору № SH-048-08-11 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені щодо сплати за перевезення вантажу встановленої плати, належним чином та у встановлений строк не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 22.10.13р. (дата звернення до суду) в розмірі 26 560грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом приймається до уваги, що відповідачем факт надання послуг позивачем із перевезення відповідно до умов договору № SH-048-08-11 від 18.08.11р. не заперечувався. Крім того, останнім (відповідачем) прийнято часткову сплату вартості наданих послуг, незважаючи на неотримання, як він зазначає у своєму відзиві оригіналів документів передбачених у заявці від 18.08.11р. № SH-048-08-11.
Судом зважається на те, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої суми позову, тому позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 боргу в розмірі 26 560грн. підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст. ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами.
Що ж стосується строку позовної давності, то господарський суд зазначає наступне:
Згідно з ч. 6 ст. 315 ГК України щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Оскільки Україна приєдналась до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женеві відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 1 серпня 2006 року, та є договірною країною у розумінні ч. 1 ст. 1 Конвенції, суд вважає, що перевезення виконане на підставі договору № SH-048-08-11 від 18.08.11р. про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені та заявки від 18.08.11р. № SH-048-08-11, входить в сферу її застосування.
Відповідно ч. 1 ст. 32 Конвенції подання позовів, які можуть виникнути внаслідок здійснення перевезень, виконаних у відповідності із цією Конвенцією, можуть здійснюватись на протязі одного року. Однак, у випадках навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки, відлік якого, зокрема в даному випадку, починається по закінченню тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язання по договору № SH-048-08-11 від 18.08.11р. про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені щодо сплатити за перевезення вантажу встановленої плати, який прирівнюється до навмисного правопорушення, суд прийшов до висновку, що позивач звернувся до суду у межах встановленого строку позовної давності. Як наслідок, заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.
Наголошення відповідачем на відсутності доказів вчинення ним умисного правопорушення щодо несплати спірного боргу, що є підставою для висновку про застосування до спірних вимог трирічного строку позовної давності, є необґрунтованим, оскільки укладаючи договір та підписуючи заявку на перевезення сторони погодили, що послуги з перевезення є платними та затвердили в заявці суми фрахту, а тому відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити вартість перевезення в повному обсязі.
Окрім того, враховуючи вимоги ст. 33, 34 ГПК України, відповідачем не надано в процесі розгляду справи додаткових обґрунтувань його заяви про застосування до даних правовідносин строку позовної давності в один рік.
Зважаючи на викладене, позов підлягає задоволенню в повному об'ємі із покладенням судових витрат на відповідача, оскільки спір доведено до суду з вини останнього.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Ковель, Волинської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Дунаївці, Хмельницької області про стягнення 26560,00 грн. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2 (ідентиф. номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідентиф. номер НОМЕР_2) - 26 560грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.) боргу та 1720,50грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.
Видати наказ.
Повний текст рішення складено 17.12.2013р.
Суддя М.Є. Муха
Віддрук. 4 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу (АДРЕСА_1), 3, 4 - відповідачу (АДРЕСА_2; АДРЕСА_3).