16 грудня 2013 р. Справа № 903/1085/13
за позовом приватного підприємства "ВіО"
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "УА - Брук"
про стягнення 62558грн.30коп. Суддя Сур'як О.Г.
Представники :
від позивача: Дягель В.М. - представник за довіреністю від 01.11.2013р.
від відповідача: Антонюк Р.В. - представник за довіреністю №б/11 від 12.12.2013р., Мартинюк С.І. - представник за довіреністю №б/11 від 12.12.2013р.
Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.
В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: ПП "ВіО" звернулося до суду з позовом до ТОВ "УА - Брук" про стягнення 62558грн.30коп. заборгованості за поставлені нафтопродукти згідно договору №69 від 18.05.2012р. та видаткових накладних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар (дизельне пальне) на суму 164229,60грн., що підтверджується видатковими накладними. Відповідачем здійснено платежі за отриманий товар всього на суму 101671,30грн., що підтверджується банківськими виписками. На претензію №54 від 03.12.2012р. про сплату 62558,30грн. заборгованості за поставлений товар, відповідач відповіді не надав, борг не сплатив.
Відповідач відзиву на позов не надав. Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову, зазначаючи, що договір, на який посилається позивач, є недійсним, а тому позовні вимоги є безпідставними.
В судовому засіданні представник відповідача подав клопотання від 16.12.2013р. про зупинення провадження у справі, в якому зазначив, що ухвалою господарського суду Волинської області відкрите провадження по справі за позовом ТОВ «УА Брук» до ПП «ВіО» про визнання договору поставки №69 від 18.05.2012р. недійсним. Так як предметом спору є один договір поставки, відповідач вважає, що розгляд даної справи є неможливим до вирішення пов'язаною з нею господарською справою про визнання договору поставки №69 від 18.05.2012р. недійсним.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, заслухавши доводи представника відповідача щодо зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відхилення даного клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. (п.3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р.).
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає неможливості розгляду даної справи через розгляд справи за позовом ТОВ «УА Брук» до ПП «ВіО» про визнання договору поставки №69 від 18.05.2012р. недійсним, оскільки, в даному випадку, суд може самостійно надати правову оцінку договору та встановити обставини, що мають значення для повного всебічного та об'єктивного розгляду справи.
В судовому засіданні представник відповідача заявив також усне клопотання про об'єднання даних справ в одне провадження, посилаючись на ст. 58 ГПК України.
Дане клопотання також судом відхилено, оскільки суддя вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні (п.3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р.).
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
18.05.2012р. між позивачем - ПП «ВіО» (продавець) та відповідачем - ТОВ «УА Брук» (Покупець) укладено договір №69 поставки нафтопродуктів.
Згідно п.1.1 договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (товар).
Пунктами 3.1 та 3.2 договору встановлено, що кількість товару, що постачається по договору, визначається сторонами у рахунках і які є невід'ємною частиною даного договору. Поставка товару здійснюється партіями по заявках Покупця.
На виконання умов договору згідно рахунків-фактур №СФ-0000144 від 12.06.2012р, №СФ-0000149 від 19.06.2012р., №СФ-0000127 від 25.05.2012р. та №СФ-0000133 від 29.05.2012р. по довіреностях ТОВ «УА Брук» №31 від 18.05.2012р. та №41 від 12.06.2012р. на підставі накладних №РН-0000114 від 18.05.2012р., №РН-0000122 від 25.05.2012р., №РН-0000123 від 29.05.2012р., №РН-0000140 від 12.06.2012р., №РН-0000148 від 19.06.2012р. позивач поставив відповідачу обумовлений товар на загальну суму 161629,60грн.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями ТОВ «УА Брук» №31 від 18.05.2012р. та №41 від 12.06.2012р. на отримання товаро-матеріальних цінностей та підписами на накладних в графі «Отримав», скріпленими печаткою ТОВ «УА Брук», а також частковими проплатами відповідача за отриманий товар.
Відповідно до п.5.1 договору Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця на протязі двох банківський днів з моменту отримання товару. Оплата здійснюється на підставі виставленого Продавцем рахунку (п.5.2 договору).
Оплату отриманого товару відповідач здійснив частково, перерахувавши позивачу 99071,30грн., про що свідчать банківські виписки за період з 18.05.2012р. по 21.06.2012р.
Посилання відповідача на те, що дизельне паливо згідно накладних №РН-0000122 від 25.05.2012р. на суму 22431,50грн. та №РН-0000123 від 29.05.2012р. на суму 47793,05грн. ним не отримувалось та в матеріалах справи відсутні довіреності до цих накладних, не заслуговує на увагу суду, оскільки в матеріалах справи містяться докази часткової оплати відповідачем за отримане дизельне паливо згідно рахунків-фактур від 25.05.2012р. на суму 22431,50грн. та від 29.05.2012р. на суму 47793,05грн.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань 03.12.2012р., позивач на адресу відповідача надіслав претензію №54 від 02.12.2012р. з пропозицією сплатити суму боргу у розмірі 62558,30грн. Претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На день розгляду спору договір поставки нафтопродуктів №69 від 18.05.2012р. в судовому порядку недійсним не визнаний, заборгованість відповідача в розмірі 62558,30грн. не погашена, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір по справі в розмірі 1720,50грн., підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 11, 509, 599, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УА - Брук" (43006, м.Луцьк, вул. Тухачевського, 16, код ЄДРПОУ 36347599) на користь приватного підприємства "ВіО" (45223, Волинська область, Ківерцівський район, с.Сокиричі, вул.Солдатська, 5, код ЄДРПОУ 35904471) 62558грн. 30коп. боргу, а також 1720грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору.
Повний текст рішення складено
20.12.13
Суддя О. Г. Сур'як