18 грудня 2013 р. Справа № 2/174-09
Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Приватного малого підприємства "Обрій" (22100, Вінницька область, Козятинський район, м.Козятин, вул.Васьківського, 17) на дії державного виконавця ВДВС Козятинського МРУЮ Вінницької області по виконанню наказу господарського суду Вінницької області від 24 листопада 2009 року по справі № 2/174-09
за позовом: Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м.Козятин, 22100, Вінницька область, Козятинський район, м.Козятин, вул.Леніна, 15
до: Приватного малого підприємства "Обрій", 22100, Вінницька область, Козятинський район, м.Козятин, вул.Васьківського, 17
позов на суму 574858,22 грн.
За участю представників сторін:
позивача: Павленко В.О. - за довіреністю;
відповідача: Іващенко В.Б. - в.о. директора ПМП "Обрій";
ВДВС Козятинського МРУЮ Вінницької області: Щерба В.Л. - заступник начальника ВДВС Козятинського МРУЮ Вінницької області.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.11.2009 р. у справі № 2/174-09 частково задоволено позов АКБ "Національний кредит" в особі філії Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м.Козятин та вирішено стягнути з Приватного малого підприємства "Обрій" 500859,14 грн. - основного боргу, 77246,24 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом, 37715,38 грн. - пені за несвоєчасну сплату сум кредиту, 3474,19 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків, 1800,00 грн. - плати за надання та управління фінансовим кредитом, 6210,95 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 232,90 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні 2827,51грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків та 5427,12 грн. - пені за несвоєчасну сплату сум кредиту відмовлено.
24.11.2009р. на виконання вищезазначеного рішення видано відповідний наказ.
29.11.2013 р. до господарського суду Вінницької області надійшла скарга (вх.№ 08-51/84/13) Приватного малого підприємства "Обрій" (22100, Вінницька область, Козятинський район, м.Козятин, вул.Васьківського, 17) на дії державного виконавця ВДВС Козятинського МРУЮ Вінницької області по складанню акту опису й арешту майна від 02.10.13 р., в якій просить суд визнати поважною причиною пропуску строку на оскарження дій державного виконавця, визнати протиправними дії державного виконавця при проведенні 02.10.13 р. опису та арешту майна боржника при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 35919984 та просить скасувати винесений акт опису й арешту майна від 02.10.13 р.
Для з'ясування всіх обставин справи та розгляду поданої скарги по суті ухвалою суду від 02.12.13 р. призначено засідання на 18.12.13 р.
В судовому засіданні представник боржника свою позицію підтримав, просив суд скаргу задовільнити з підстав, визначеній в ній.
Представник стягувача з направленого до суду письмового відзиву (вх.№ 08-46/15091/13 від 17.12.13 р.) проти поданої до суду скарги заперечив, просив суд в її задоволенні відмовити.
Державний виконавець з направлених заперечень (вх.№ 08-46/15175/13 від 18.12.13 р.) та з наданих усних пояснень проти поданої скарги заперечив, вважає її безпідставною мотивуючи свою позицію тим, що ВДВС було вжито всіх належних заходів для виконання наказу від 24.11.2009 року по справі №2/174-09.
Розглянувши матеріали скарги та справи, заслухавши пояснення представників сторін та ВДВС Козятинського РУЮ суд дійшов висновку про відхилення скарги стягувача виходячи з наступних міркувань.
Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".
Подана скарга мотивована тим, що при проведенні виконавчої дії по опису та арешту майна підприємства - боржника державним виконавцем відділу ДВС Козятинського РУЮ було порушено процедуру опису й арешту майна, зокрема:
- останнім, на думку скаржника, не було взято до уваги протокол і рішення загальних зборів про повернення, облік, прийом- передачу майна, яким визначено термін і особу по затвердженню відповідального за його збереження, відповідно, як вважає боржник, визначення власності на майно і опис, накладення арешту відбувся протиправно та є недостовірним;
- державним виконавцем при складанні спірного акту не були перевірені відомості по встановленню майна боржника, як то накладні, платіжні відомості, технічні паспорти, тощо;
- було порушено черговість звернення на майно боржника;
- порушено процесуальний порядок проведення опису майна боржника;
- невірно було залучено працівників стягувача у якості понятих, тощо.
Як було встановлено судом, 07.09.12 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Вінницької області від 24.11.2009 року по справі №2/174-09.
28.12.12 р. винесено постанову про арешт коштів боржника.
З метою фактичного виконання наказу державним виконавцем було вчинено ряд виконавчих дій, було направлено запити до інспекції Держтехнагляду, БТІ, Держкомзему, ВРЕВ про наявність майна належного боржнику для погашення заборгованості. Згідно відповідей з вищезазначених установ за боржником майна не зареєстровано.
10.06.13 р. виконавцем від стягувача отримано копію договору застави від 07.08.2007 р. № 32.
20.09.2013 державним виконавцем винесено постанову про залучення працівників міліції для підтримання правопорядку під час проведення виконавчих дій.
02 жовтня 2013 року було здійснено вихід за адресою боржника та проведено опис та арешт майна боржника, зокрема виробничих приміщень та інших об''єктів. На описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним. Описане майно прийняв на зберігання представник боржника Іващенко В.Б.
Заявник стверджує, що при складанні Акту опису й арешту майна від 02.10.2013р. державним виконавцем було допущено порушення ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки державним виконавцем проведено опис майна боржника об''єктів нерухомості та іншого майна без врахування вимог закону щодо першочергового проведення опису того майна, яке безпосередньо задіяне у виробництві та позбавлено боржника права запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.
В зв''язку із викладеним суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Відповідно до ч. 1- 2 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
У разі якщо на зазначене майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:
1) у першу чергу - майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);
2) у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
З аналізу вказаних норм вбачається, що дотримання черговості є необхідним на стадії реалізації описаного і арештованого майна.
Складання акту опису й арешту нерухомого та іншого майна не встановлює та не порушує черговості його реалізації.
У відповідності до положень ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право подати письмові пропозиції щодо визначення майна чи предметів, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення, протягом всього періоду примусового виконання, тому складання акту опису й арешту майна від 02.10.2013 р. не обмежує права боржника подати такі пропозиції.
Щодо порядку залучення до проведення виконавчих дій понятих, то законом не визначено обов''язку державного виконавця винесення постанови з приводу такого залучення.
Заявник стверджує, що при складанні Акту опису й арешту майна від 02.10.2013 державним виконавцем допущено порушення Інструкції з примусового виконання рішень без зазначення в акті опису та арешту майна відмінних ознак кожного з описаних предметів.
Пунктами 4,11,15,16 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права державного виконавця щодо безперешкодного входження до приміщень боржника та у разі необхідності примусового відкриття та опечатування таких приміщень, виклику, примусового приводу осіб.
Вказані норми закону не визначають обов''язку державного виконавця вчиняти такі дії.
Як вбачається з оспорюваного Акту опису й арешту майна від 02.10.2013 р., до нього внесені об''єкти нерухомості та інше майно, які є речами, що визначені індивідуальними ознаками, зазначеними в технічній документації на ці об''єкти.
Щодо доводів скаржника про порушення державним виконавцем порядку накладення арешту на майно суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Нормами ч.3 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Отже, оскільки арешт накладено державним виконавцем на майно, що фактично належить боржнику, дана підстава теж не може братись судом до уваги в якості скасування винесеного державним виконавцем акту опису і арешту майна.
Крім цього, судом враховується, що відповідно до ч.1 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
З огляду на викладене, дії державного виконавця ВДВС Козятинського МРУЮ Вінницької області по складанню акту опису й арешту майна від 02.10.13 р. є правомірними, вчиненими на підставі та у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження", а відповідний акт від 02.10.13 р. відповідно, законним.
Доводи боржника викладені в скарзі є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.
Суд також зауважує, що боржник, станом на час розгляду скарги, не виконав рішення суду, яке є обов'язковим до виконання на всій території України.
З огляду на викладене вище суд приходить до висновку про неправомірність доводів скаржника, оскільки ВДВС Козятинського РУЮ було вжито всіх передбачених ЗУ "Про виконавче провадження" заходів з метою виконання наказу від 24.11.2009 року, в зв'язку з чим відхиляє скаргу на дії ДВС в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, суд, -
1. Скаргу Приватного малого підприємства "Обрій" (22100, Вінницька область, Козятинський район, м.Козятин, вул.Васьківського, 17) на дії державного виконавця ВДВС Козятинського МРУЮ Вінницької області по виконанню наказу господарського суду Вінницької області від 24 листопада 2009 року по справі № 2/174-09 відхилити.
2. Ухвалу надіслати сторонам та ВДВС Козятинського МРУЮ Вінницької області рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Невиконання вимог ухвали сторонами тягне за собою застосування штрафу до 1700 грн. відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України.
Суддя Мельник П.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу- Акціонерному комерційному банку "Національний кредит" в особі філії Акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в м.Козятин (22100, Вінницька область, Козятинський район, м.Козятин, вул.Леніна, 15);
3 - відповідачу- Приватному малому підприємству "Обрій" (22100, Вінницька область, Козятинський район, м.Козятин, вул.Васьківського, 17 );
4 - ВДВС Козятинського МРУЮ (22100, Вінницька область, м.Козятин, вул.Червоноармійська, 39)