17 грудня 2013 р. Справа № 902/1461/13
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна
компанія «Будшляхмаш», м. Київ
до: Військової частини А 0215, м. Вінниця
про стягнення 165 172,25 грн.
при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.
за участю представників сторін:
позивача : Сердюк С.В., довіреність б/н. від 16.12.2013 року;
відповідача : Ільчик О.В., довіреність № 350/1/77/пс від 17.01.2013 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна компанія «Будшляхмаш» звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Військової частини А 0215 заборгованості в загальному розмірі 165 172,25 грн., з яких: 158 976,67 грн. - основний борг та 6 195,58 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору на закупівлю товарів за державні кошти № 167/12 від 16.08.2012 року позивач, за видатковою накладною № РН-000363 від 26.09.2012 року, поставив відповідачу товар на загальну суму 289 800 грн..
Відповідно до п. 4.1 договору відповідач, як Замовник за договором, зобов'язався здійснити оплату товару за фактом постачання протягом 2012 бюджетного року, тобто до 01.01.2013 року.
Станом на 18.10.2013 року відповідачем зобов'язання по оплаті товару виконано частково, не оплачено товар на суму 158 976 грн..
Ухвалою суду від 28.10.2013 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/1461/13 з призначенням до розгляду в судовому засіданні 12.11.2013 року.
На визначену дату представник позивача в судове засідання не з'явився, визначених судом документів не надав, що потягло за собою відкладення розгляду справи на 17.12.2013 року.
Відповідач у відзиві не заперечує проти наявності заборгованості за договором на закупівлю товарів за державні кошти № 167/12 від 16.08.2012 року, одночасно наголошує на тій обставині, що оскільки Військова частина А 0215, відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України» є складовою частиною Збройних Сил України і її фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, проведення платежів Військової частини відповідно до взятих бюджетних зобов'язань здійснюється Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області. З метою виконання зобов'язань за договором в грудні 2012 року Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області надано відповідні платіжні документи, які останнім залишенні без виконання. В серпні 2013 року, а саме 15 серпня, згідно платіжного доручення від 17.07.2013 року № 174 заборгованість перед позивачем за договором була частково погашена в суму 130 823,33 грн.. Таким чином станом на даний час борг складає 158 976,67 грн..
Водночас відповідач заперечує проти заявлення позивачем до стягнення 3% річних. При цьому посилається на положення п. 7.4 договору, яким сторонами відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, встановлено інший розмір процентів, а саме 0 (нуль) відсотків.
Перевіривши доводи представників сторін доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.
16 серпня 2012 року між Військовою частиною А 0215 (відповідач, за договором замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна компанія «Будшляхмаш» (позивач, за договором Постачальник) укладено договір № 167/12 на закупівлю товарів за державні кошти.
Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобов'язується у 2012 році поставити Замовникові товар, зазначений у пункті 1.2 та у специфікації товару (додаток № 1 до договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
Найменування товару: передачі механічні загального машинобудівельного призначення, а саме: лот № 1 - коробки відбору потужності РК-12Б до АКПМ-3, код 29.14.2. згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК016-97. Кількість товару зазначена у специфікації товару (додаток № 1 до договору) (п. 1.2. договору).
Постачальник здійснює постачання товару за цим договором після отримання від Замовника (командира військової частини А 0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким Замовник визначає обсяги закупівлі товару 9п. 1.4. договору).
Постачальник повинен поставити замовникові товар. Якість якого відповідає технічним умовам підприємства-виробника (п. 2.1. договору).
Сума цього договору становить 289 800 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 48 300 грн. (п. 3.1. договору).
Розрахунки за товар здійснюються за фактом постачання згідно з чинним законодавством протягом 2012 бюджетного року, після надання представнику Замовника наступних документів: рахунку-фактури, видаткової накладної, акту прийому поставленого товару, акту прийому (п. 4.1. договору).
Строк постачання товару: Постачальник постачає товар у строк до 60 календарних днів з моменту відправлення Замовником Постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору, але н пізніше 01.12.2012 року. Замовник може надавати таке повідомлення на постачання як повного обсягу товару, так і партію товару (п. 5.1. договору).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами. Термін дії договору - до 31 грудня 2012 року, в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання (п. 10.1. договору).
Судом встановлено, що на виконання зобов'язань за договором позивач 26.09.2012 року, за видатковою накладною № РН-000363, поставив відповідачу товар на загальну суму 289 800 грн..
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково. Відповідно до пояснень представника відповідача та матеріалів справи, відповідачем виставлено до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області для оплати бюджетного фінансового зобов'язання перед позивачем за договором № 167/12 від 16.08.2012 року платіжне доручення № 882 від 11.10.2012 року на суму 289 800 грн., але Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області зазначений платіж не проведено. Лише у 2013 році, а саме 17.07.2013 року, в рамках договору № 167/12 від 16.08.2012 року, згідно платіжного доручення № 174 на рахунок позивача перераховано грошові кошти в сумі 130 823,33 грн..
За таких обставин, станом на день розгляду справи розмір заборгованості за договором становить 158 976,67 грн..
Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.
Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини які регулюються глави 54 Цивільного кодексу України «Купівля-Продаж».
В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 158 976,67 грн.. правомірною та обґрунтованою, а тому задовольняє її в повному обсязі. Вказана сума заборгованості підтверджується також обопільно підписаним актом звірки розрахунків від 19.11.2013 року.
Позивачем також заявлено до стягнення 6 195,58 грн. три відсотки річних.
В судовому засіданні 17.12.2013 року представником позивача подано заяву від 17.12.2013 року про відмову від позову в частині стягнення річних.
Судом роз'яснено процесуальні наслідки його дій.
Оцінивши подані докази, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.4. сторони, з посиланням на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, встановили інший розмір відсотків, а саме 0 (нуль) відсотків.
За таких обставин суд приймає дану відмову як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому провадження у справі в цій частині слід припинити з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача в частині стягнення основного боргу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Військової частини А 0215 (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105, код ЄДРПОУ 24981451) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна компанія «Будшляхмаш» (м. Київ, вул. Богомольця, 6, поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 16 д, код ЄДРПОУ 30968944) 158 976 (сто п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 67 коп. - основного боргу; 3 179 (три тисячі сто сімдесят дев'ять) 54 коп. - витрат зі сплати судового збору.
3. Прийняти відмову від позову в частині стягнення 6 195,58 грн. трьох відсотків річних.
4. Провадження у справі в частині стягнення 6 195,58 грн. трьох відсотків річних припинити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 20.12.2013р.
Суддя В. Матвійчук
віддрук. прим.:
1 - до справи