17 грудня 2013 р.Справа № 820/9764/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2013р. по справі № 820/9764/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК-Флекс"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАСК-Флекс" (далі - ТОВ "ХАСК- Флекс"), звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0001202201 від 10.10.2013 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК-Флекс" - задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0001202201 від 10.10.2013 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК-Флекс"(61058, м. Харків, вул. Культури, буд.9, код 33066880) судовий збір у сумі 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 25 коп.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини справи, що в сукупності призвело до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ХАСК-Флекс" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на податкову обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
23.09.2013 року співробітниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "ХАСК-Флекс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Глобал Едж", їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2013 року.
За наслідками вказаної перевірки складено Акт № 697/20-30-22-01/33066880 від 26.09.2013 року, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог п. 198,2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на 51483,00 грн., у т.ч. за квітень 2013 року на 51483,00 грн.
На підставі висновків вищезазначеного акту, 10.10.2013 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001202201, яким ТОВ "ХАСК-Флекс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 77224,50 грн., у т.ч. за основним платежем 51483,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25741,50 грн.
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не довела суду правомірність прийнятого нею податкового повідомлення-рішення, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.
Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування таких підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 09.10.2012 року між ТОВ "Глобал Едж" (Постачальник) та ТОВ "ХАСК-Флекс" (Покупець) укладено Договір поставки №2-09/10/2012, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених даним Договором, товар в кількості, асортименті та по цінах, вказаних в накладних на відпуск Товару, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору видаткова накладна, підписана сторонами, є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації і є невід'ємним додатком до договору.
Відповідно до п.2.1.1. Договору підставою для поставки кожної партії товару є замовлення Покупця, узгоджене з Постачальником.
На виконання умов вищезазначеного Договору Постачальником передано у власність ТОВ "ХАСК-Флекс" товар, про що свідчать надані позивачем копії відповідних замовлень від 14.03.2013 року, 15.04.2013 року та 19.04.2013 року, рахунків-фактур №ГЕ-0000072 від 18.03.2013 року, №ГЕ-0000197 від 17.04.2013 року, №ГЕ-0000228 від 24.04.2013 року, №ГЕ-0000229 від 24.04.2013 року та видаткових накладних №205 від 05.04.2013 року, №249 від 19.04.2013 року, №283 від 26.04.2013 року, №ГЕ-0000288 від 26.04.2013 року.
Згідно з п.2.2 Договору всю відповідальність, яка позв'язана з поставкою товару Покупцю по діючому договору, несе Постачальник до моменту передачі товару Покупцю відповідно до видаткової накладної.
Також, ТОВ "Глобал Едж" виписано на адресу позивача податкові накладні №14 від 05.04.2013р. на загальну суму 49900 грн. (у т.ч. ПДВ 8316,67 грн.), №16 від 05.04.2013р. на загальну суму 100 грн. (у т.ч. ПДВ 16,67 грн.), №62 від 19.04.2013р. на загальну суму 47400 грн. (у т.ч. ПДВ 7900 грн.), №94 від 24.04.2013р. на загальну суму 130600 грн. (у т.ч. ПДВ 21766,67 грн.), №105 від 26.04.2013р. на загальну суму 1900 грн. (у т.ч. ПДВ 316,67 грн.) та №106 від 26.04.2013р. на загальну суму 79000 грн. (у т.ч. ПДВ 13166,67 грн.).
Транспортування придбаного товару здійснювалось за рахунок та силами постачальника, про що було надано копії відповідних товарно-транспортних накладних №Р139 від 05.04.2013 року, №249 від 19.04.2013 року, №283 від 26.04.2013 року та №0000288 від 26.04.2013 року.
Додатковим доказом, який свідчить про факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Глобал Едж", є надана позивачем копія виписки із книги реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ.
Наявність на підприємстві необхідних складських приміщень (Харківська обл., смт. Песочін, вул. Технологічна, 5) підтверджується копіями Договору №1-АН від 07.06.2011 року, укладеного із ТОВ "ХАСК ХОЛДИНГ", та акту приймання-передачі об'єкту оренди від 07.06.2011 року.
Вартість отриманого товару була повністю сплачена покупцем, про що свідчать копії виписок по особовому рахунку у банку, та не заперечується відповідачем. Додатковим доказом відсутності заборгованості між сторонами є копія відповідного акту звірки.
В ході розгляду справи представник позивача пояснив, що приданий у ТОВ "Глобал Едж" товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме: використаний для виробництва захисної плівки та плівки-полуфабриката, яка була реалізована іншим суб'єктам господарювання - ПАТ "Запорізький ХЗ №3", ПАТ "Запорізький ХЗ №5", ПАТ "Луганськмлин" та ТОВ "СНЕК ЕКСПОРТ".
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаним правочином шляхом перерахування грошових коштів.
Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочину, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "ХАСК-Флекс". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "ХАСК-Флекс" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ "Глобал Едж", взаємопов'язаності позивача та ТОВ "Глобал Едж", обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Посилання податкового органу, як на підставу висновків про відсутність у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум по взаємовідносинам із ТОВ "Глобал Едж" у зв'язку з тим, що виписані контрагентом податкові накладні не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на таке.
Відповідно до пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Таким чином, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі ж, зокрема, порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
При цьому, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за датою отримання податкових накладних, вказаних у акті перевірки, вніс всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних, та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість в податковій декларації за квітень 2013 року.
Також необхідно зауважити на те, що оскільки ТОВ "Глобал Едж" в порушення вимог Податкового кодексу України не зареєструвало видані ТОВ "ХАСК-Флекс" податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем правомірно, відповідно до вимог діючого законодавства разом з декларацією з ПДВ за квітень 2013 року було подано Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Додаток №8).
З огляду на викладене, є правомірним включення ТОВ "ХАСК-Флекс" до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість з врахуванням поданих заяв із скаргами на постачальників за квітень 2013 року, податкових накладних, виписаних постачальником з порушенням порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
З приводу твердження суб'єкта владних повноважень в акті перевірки та в апеляційній скарзі про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, колегія суддів зауважує на те, що дане твердження ґрунтується виключно на висновках акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26.07.2013 року № 145/26-55-22-01/37954828 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Глобал Едж" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року.
Проте, необхідно зауважити на той факт, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.
Крім того, зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.
В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Враховуючи викладене, оскільки ТОВ "ХАСК-Флекс" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість у перевіреному періоді.
З наданих позивачем первинних документів вбачається, що господарські операції між ТОВ "ХАСК-Флекс" та ТОВ "Глобал Едж" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішення, що оскаржується.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки та в апеляційній скарзі, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п. 198,2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а тому воно підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2013р. по справі № 820/9764/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.
Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.