ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/19532/13 09.12.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації»
до 1) Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації
2) Київської міської ради
про визнання права власності
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Коврижкіна О.В.
від відповідача 1: Слободюк О.І.
від відповідача 2: не з'явились
Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та Київської міської ради про визнання за позивачем права власності на будівлю гуртожитку, розташовану по вул. Тимофія Шамрила, 6-а загальною площею 3 408, 9 кв.м., яка має 5 поверхів, як на окремий об'єкт нерухомого майна; визнання права власності Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації» на 71/100 частин нежитлової будівлі по вул. Дмитрівська, 71 загальною площею 3 387, 7 кв.м., яка має 4 поверхи, як на окремий об'єкт нерухомого майна, що складається: з підвалу 308, 1 кв.м., частини першого поверху (приміщення зазначені в плані за поверхами за номерами 2 (площею 3, 8 кв.м.), 3 (площею 53, 9 кв.м.), 4 (площею 7, 8 кв.м.), ІІ (площею 4, 7 кв.м.), 7 (частина вестибюля площею 62, 2 кв.м.) усього площею 132, 4 кв.м.; другого поверху площею 739, 5 кв.м., третього поверху 743, 2 кв.м., частини четвертого поверху (приміщення, зазначені в плані за поверхами за номерами 1 (площею 100, 5 кв.м.), 2 (площею 48, 2 кв.м.), 3 (площею 7, 2 кв.м.), 4 (площею 9, 1 кв.м.), 5 (площею 36, 8 кв.м.), 6 (площею 32, 6 кв.м.), 7 (площею 15, 6 кв.м.), 8 (площею 12, 4 кв.м.), 9 (площею 14, 5 кв.м.), 10 (площею 11, 7 кв.м.), 18 (площею 87, 2 кв.м.), І (площею 31, 6 кв.м.) уського площею 407, 4 кв.м.; частини мансарди (приміщеня зазначені у плані за поверхами за номерами 1 (площею 40, 6 кв.м.), 2 (площею 30, 0 кв.м.), 3 (площею 10, 5 кв.м.), 4 (площею 5, 7 кв.м.), 5 (площею 20, 9 кв.м.), 6 (площею 8, 6 кв.м.), 7 (площею 15, 6 кв.м.), 8 (площею 15, 6 кв.м.), 9 (площею 19, 8 кв.м.) усього площею 198, 2 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовані неможливістю позивача у повній мірі реалізувати право власності на спірні приміщення, оскілки право власності зареєстровано за Київським міжгалузевим інститутом підвищення кваліфікації працівників та спеціалістів народного господарства, юридичну особу якого припинено 22.12.1994 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/19532/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.11.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У процесі провадження у справі відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація не оспорює право позивача на спірне майно.
Відповідач 2 також подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що Київська міська рада не порушувала прав позивача на спірне майно та до її компетенції не належить питання права власності.
Розгляд даної справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації» надійшло клопотання про надання в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України запиту для отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яке є предметом спору - будинок по вул. Тимофія Шамрила, 6-а та будинок по вул. Дмитрівській, 71 (щодо права власності та суб'єкта права, щодо інших речових прав та суб'єкта цих прав, щодо іпотеки та суб'єкта іпотеки, щодо обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав).
Розглянувши у даному судовому засіданні вищевказане клопотання відповідача, суд відмовляє у його задоволенні з тих підстав, що у матеріалах справи міститься Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Витяги з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та наявні необхідні відомості, що мають суттєве значення для встановлення певних обставин.
У даному судовому засіданні представники позивача та відповідача 1 підтримали свої позиції.
Представник відповідача 2 на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
У судовому засіданні 09.12.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
У листопаді 1972 року створено Київський філіал Всеукраїнського інституту підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів Міністерства промисловості будівельних матеріалів Союзу радянських соціалістичних республік.
26 червня 1991 року на підставі наказу Всеукраїнського інституту підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів Міністерства промисловості будівельних матеріалів Союзу радянських соціалістичних республік створено організацію орендарів Київського філіалу.
30.04.1991 р. між Всеукраїнським інститутом підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів асоціації «Союзбудматеріали» та Київським філіалом Всеукраїнського інституту підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів укладено договір оренди, об'єктом якого є учбовий корпус по вул. Менжинського, 71 та по вул. Шамрила, 6-а у місті Києві.
Відповідно до статуту Орендного підприємства «Київського міжгалузевого інститут підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів народного господарства», останнє створено на реорганізації організації орендарів Київського філіалу Всеукраїнського інституту підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів.
17 листопада 1992 року рішенням загальних зборів трудового колективу Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства було створено організацію орендарів Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства, про що свідчить Положення про організацію орендарів Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства зареєстрованого 10.12.1992 р.
28 січня 1994 року між Організацією орендарів Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства та Фондом державного майна України укладено договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства, який зареєстровано Першою київською державною нотаріальною конторою за № 9-666.
Згідно з додатком до договору купівлі-продажу від 28 січня 1994 р. та довідкою від 18 лютого 1994 р., виданої Фондом державного майна України для надання до Київського міського бюро технічної інвентаризації з метою реєстрації об'єкта приватизації майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства, передане Організації орендарів Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства згідно з договором купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства від 25 березня 1994 року складається з двох будівельних споруд, які згідно з технічними паспортами, виданими Київським міським бюро технічної інвентаризації 10 січня 1994 року, мають наступні характеристики: учбовий корпус, розташований у місті Києві по вул. Дмитрівській, 71, загальною площею 3 386,7 кв.м. (має 4 поверхи, рік забудівлі - 1937) та гуртожиток, розташований у місті Києві, по вул. Тимофія Шамрила, 6-а загальною площею 3 408, 9 кв.м. (має 5 поверхів, рік забудівлі - 1965).
25 березня 1994 року Організацією орендарів Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства та Фондом державного майна України підписано Акт прийому - передачі державної частки цілісного майнового комплексу Орендного підприємства Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства.
20 травня 1994 року Фондом державного майна України видано Організації орендарів Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства видано свідоцтво № П-275 від 20.05.1994 р. про власність на майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства.
07 червня 1994 року за договором купівлі-продажу, зареєстрованим Товарною біржею «Українська біржа «Десятинна» за № 1/2656-2729, Організацією орендарів Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства відчужено на користь Акціонерного комерційного банку «Градобанк» 17/100 частин нежитлової будівлі, розташованої у місті Києві по вул. Дмитрівській, 71 загальюною площею 3 386, 7 кв.м. (приміщення на першому поверсі, зазначені в технічному паспорті № 1, 5, 6, 7 (частина вестибюля площею 26, 67 кв. м.), 8-21,1, Ш - всього площею 581, 07 кв.м.
16 вересня 1994 року членами організації орендарів Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства укладено договір про спільну діяльність по створенню Відкритого акціонерного товариства "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації".
16 вересня 1994 року Установчими зборами засновників (члени організації орендарів Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства) прийнято рішення про створення на базі Орендного підприємства "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства" Відкритого акціонерного товариства "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" та затверджено його статут.
03 жовтня 1994 року Виконкомом Радянської районної ради народних депутатів міста Києва зареєстровано Відкрите акціонерне товариство "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації", яке створено на базі Орендного підприємства "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства" з переданням майна останнього.
16 вересня 1996 року за договором купівлі-продажу, посвідченим Державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Якименко В.О. Відкрите акціонерне товариство "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтро-Плюс» частину нежитлової будівлі, розташовану в місті Києві по вул. Дмитрівській, 71, загальною площею 3 386, 7 кв.м.
Відповідно до статуту Відкритого акціонерного товариства Вищого навчального закладу "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" від 13.09.2004 р. Відкрите акціонерне товариство "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" перейменовано у Відкрите акціонерне товариство Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації".
13 червня 2012 року Відкрите акціонерне товариство Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" перейменовано на Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації".
Як стверджує позивач, на його балансі знаходиться будівля гуртожитку, розташованого у місті Києві, по вул. Тимофія Шамрила, 6-а загальною площею 3 408, 9 кв.м., (має 5 поверхів, рік забудови - 1965 р.) та 71/100 частини нежитлової будівлі площею 2 528, 8 кв.м., розташованої у місті Києві по вул. Дмитрівській, 71, загальною площею 3 386, 7 кв.м. (має 4 поверхи, рік забудівлі - 1937 р.).
25 червня 2013 року позивач звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бровченко М.О. для посвідчення договору купівлі-продажу частини майнового комплексу.
Листом № 69/01-16 від 31.07.2013 р. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бровченко М.О. відмовив Приватному акціонерному товариству "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" у посвідченні договору купівлі-продажу частини майнового комплексу, з тих підстав, що позивачем не підтверджено права власності на частину майнового комплексу, який включає в себе будинок по вул. Дмитрівській № 71 та будинок по вул. Шамрила 6-А, оскільки відсутні документи, які прямо вказують на правонаступницгво Приватним акціонерним товариством "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" усіх прав та обов'язків Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів народного господарства.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що на даний момент Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" не може у повній мірі реалізовувати своє право власності на частину майнового комплексу, який включає в себе будинок по вул. Дшггрівській № 71 та будинок по вул. Шамрила 6-А щодо розпорядження ним, оскільки, право власності на вищевказане нерухоме майно зареєстроване за Київським міжгалузевим інститутом підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів народного господарства, який припинив своє існування 22 грудня 1994 року.
При цьому позивач зазначає, у зв'язку із змінами у законодавстві України щодо порядку реєстрації прав власності на нерухоме майно, зокрема, набуттям чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникла необхідність визнати право власності Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" спірні об'єкти нерухомого майна у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як стверджує позивач, Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" є правонаступником усіх прав та обов'язків Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів народного господарства в тому числі стосовно права власності на будинок по вул. Дмитрівській № 71 та будинок по вул. Шамрила 6-А.
Відповідно до. ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно зі ст. 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
За приписами ч. 2 ст. 107 Цивільного кодексу України у разі перетворення юридичної особи складається передавальний акт, який мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Як встановлено судом, на базі Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства, за яким зареєстровано право власності на спірне майно, створено Відкрите акціонерне товариство "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" та встановлено, що останнє є правонаступником Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства (статут Відкритого акціонерного товариства "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" затверджений рішенням установчих зборів від 16.09.1994 р.).
В той же час, відомостей про реєстрацію права власності на спірне майно за Відкритим акціонерним товариством "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" суду не надано.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази правонаступництва Приватним акціонерним товариством "Вищий навчальний заклад "Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації" прав та обов'язків Київського міжгалузевого інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів народного господарства.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тож, з вищенаведеного випливає, що чинним законодавством передбачено визнання права власності як спосіб судового захисту існуючих власників, які вже набули права власності та, відповідно, підставою звернення до суду є порушення або оспорення прав і охоронюваних законом інтересів.
В той же час, Приватним акціонерним товариством «Вищий навчальний заклад «Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації» не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження набуття безпосередньо ним у встановленому законом порядку права власності на спірне майно.
У процесі провадження у справі позивача було зобов'язано надати суду документально підтверджені відомості щодо оспорення відповідачами прав позивача на спірне майно.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
При цьому, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Між тим, позивачем не надано суду доказів оспорення Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією та/або Київською міською радою прав позивача на частину майнового комплексу, який включає в себе будинок по вул. Дмитрівській № 71 та будинок по вул. Шамрила 6-А.
Тож, здійснивши оцінку наявних у справі докази за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності у нього майнових прав на спірне майно, а також доказів оспорення будь-яким чином майнових прав позивача на нього.
Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у справі доказами та встановленими судом обставинами, а відтак - за висновком суду вимога позивача про визнання права власності на будівлю гуртожитку, розташовану по вул. Тимофія Шамрила, 6-а загальною площею 3 408, 9 кв.м. та 71/100 частин нежитлової будівлі по вул. Дмитрівській, 71 загальною площею 3 387, 7 кв.м. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню судом.
Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволені позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.12.2013 р.
Суддя Пригунова А.Б.