79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" грудня 2013 р. Справа № 922/1454/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Бойко С.М.
Галушко Н.А.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» від 23.10.2013 р.
на рішення господарського суду Львівської області від 23.09.2013р.
у справі № 922/1454/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» с. Артемівка, Харківська область
до відповідача-1 публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів
до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», м. Київ
про розірвання договору іпотеки
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідачів - не з'явилися
Рішенням господарського суду Львівської області від 23.09.2013 року у справі № 922/1454/13 (суддя Мазовіта А.Б.) відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» (надалі - ТзОВ «Артемівські зорі»), заявленого до публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (надалі ПАТ «Кредобанк») та до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (надалі ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції») про розірвання договору іпотеки.
Дане рішення мотивовано господарським судом тим, що позивачем не доведено наявності обставин, які можна було б вважати істотними, а також відсутні умови для розірвання договору, передбачені ч. 2 ст. 652 ЦК України.
Рішення оскаржено позивачем у справі - ТзОВ «Артемівські зорі» з мотивів неналежного дослідження всіх обставин справи, зокрема, не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність ним наявності усіх чотирьох умов, необхідних для розірвання договору іпотеки у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Наголошує, що укладення іпотекодержателем договору факторингу із третьою особою не тягне за собою автоматичної зміни сторони (іпотекодержателя) в договорі іпотеки. Оскільки правовідносини за кредитним договором між ВАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Артемівські зорі» припинені, то на момент подання позову припинилися і правовідносини між ВАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Артемівські зорі» за договором іпотеки, тому просить рішення господарського суду скасувати і задоволити позов про розірвання договору іпотеки від 06.03.2008 р.
Відповідачі не виконали вимог ухвали суду від 07.11.2013р. і не надали відзивів на апеляційну скаргу.
Сторони не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення відповідачам ухвали суду від 07.11.2013р. за їх адресами, а також повернутим від позивача поштовим конвертом із довідкою ВПЗ із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 204-206). При цьому, ухвали суду від 07.11.2013р. та від 21.11.2013р. направлялись позивачу за його місцезнаходженням згідно ЄДРЮОФОП (а.с. 104-106). Зважаючи на це, колегія суддів вважає, що сторона належним чином була повідомлена про час та місце судових засідань у даній справі.
Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою від 21.11.2013р. не визнавалась обов'язковою, за відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін.
З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:
06 березня 2008 р. між ТзОВ «Артемівські зорі» (іпотекодавець, позивач у справі) та ПАТ «Кредобанк» (іпотекодержатель, відповідач-1 у справі) було укладено договір іпотеки, який посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори за № 388. Відповідно до п. 1.1. цього договору, він забезпечує виконання зобов'язань іпотекодавця та вимог іпотекодержателя за кредитним договором №18/03-2008 від 06.03.2008 р., який був укладений між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі.
В подальшому між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватнi інвестиції» було укладено договір факторингу, за яким право вимоги всіх грошових зобов'язань до позичальника та поручителів за кредитним договором №18/03-2008 від 06.03.2008 р. перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Приватнi інвестиції».
За договором іпотеки, право вимоги перейшло від ПАТ «Кредобанк» (первісний іпотекодержатель) до ТзОВ «Фінансова компанія «Приватнi інвестиції» (новий іпотекодержатель), згідно укладеного вищеназваними особами 16.12.2011 р. договору відступлення права вимоги.
Позивач вважає, що укладення іпотекодержателем договору факторингу із третьою особою не тягне за собою автоматичної зміни іпотекодержателя в договорі іпотеки, крім цього, на його думку, укладення договору факторингу, тобто фінансування під відступлення права вимоги, не є договором про заміну кредитора у зобов'язанні. З огляду на наведене, ПАТ «Кредобанк» не має права вимагати від ТзОВ «Артемівські зорі» виконання зобов'язань за кредитним договором, а отже, в зв'язку із зазначеною істотною зміною обставин, сторони не можуть мати прав та виконувати обов'язки за договором іпотеки. Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Таким чином, договір іпотеки від 06.03.2008 р. підлягає розірванню в судовому порядку.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:
Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Главою 50 ЦК України та ст. 202 ГК України визначено перелік підстав припинення зобов'язання.
Зокрема, статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Підстави припинення застави визначені у ст. 593 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про іпотеку". Застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Як вбачається із п. 6.1. договору іпотеки, цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього.
Крім цього, сторони обумовили, що право іпотеки та, відповідно, і цей договір припиняє чинність у разі: припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не замінив або не відновив предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет іпотеки; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно договорів факторингу та відступлення прав за договором іпотеки відбулося відступлення/купiвля-продаж права вимоги за кредитним договором №131/12-2007 від 20.12.2007 р. та договором застави від 20.12.2007 р., що були укладені мiж ПАТ "Кредобанк" та ТзОВ "Артемівські зорі", в результаті чого ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" набуло прав кредитора/заставодержателя ТзОВ "Артемівські зорі".
Оскільки зобов'язання ТзОВ «Артемівські зорі» по кредитному договору №18/03-2008 не припинені та за умовами договору факторингу і в силу приписів ст. 514 ЦК України, він зобов'язаний виконати свої зобов'язання на вимогу нового кредитора.
Відповідно до ч. 2 статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 151 ЦК України).
Стаття 652 ЦК України також передбачає зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. Тобто, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як вбачається з матеріалів справи, жодна із сторін не порушувала умови договору іпотеки від 06.03.2008 р., істотних змін обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, не відбувалось.
Господарським судом проаналізовано в оскаржуваному рішенні наявність одночасно всіх перелічених умов для розірвання договору у зв'язку із істотною зміною обставин і зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення позову. Судова колегія погоджується, що з аналізу вищеперелічених норм та умов договору не вбачається, що підставою для розірвання договору іпотеки може бути заміна кредитора. Крім цього, слід зазначити, що відповідно до ст.24 Закону України «Про іпотеку» та п. 8.7. договору іпотеки від 06.03.2008 р., відступлення прав за цим договором здійснюється іпотекодержателем без отримання згоди іпотекодавця, за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за кредитним договором. Інших підстав на доведення своїх вимог, позивачем не наведено ні суду першої, ні апеляційної інстанцій.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на все наведене вище в сукупності, вимоги апеляційної скарги визнані судовою колегією безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід покласти на скаржника.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Рішення господарського суду Львівської області від 23.09.2013р. у справі №922/1454/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські зорі» - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складений 18.12.2013р.
Головуючий суддя Орищин Г.В.
суддя Бойко С.М.
суддя Галушко Н.А.