"18" грудня 2013 р.Справа № 916/2278/13
Колегія суддів господарського суду Одеської області у складі:
головуючого судді Лічмана Л.В.,
суддів Оборотової О.Ю. та Демешина О.А.,
секретар судового засідання Бєлих К.В.,
за участю представників учасників процесу:
від позивача Гамарц О.С.,
від відповідача Новічкова О.В.,
від третьої особи не з'явився,
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства ,,Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу ,,Одеська дирекція залізничних перевезень" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Трейн Укрейн", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство „Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії „Одеський зерновий термінал", про стягнення 68280,00 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2013 р. прийнято позовну заяву Державного підприємства ,,Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу ,,Одеська дирекція залізничних перевезень", порушено провадження у справі № 916/2278/13 та призначено її до розгляду в засіданні суду на 16.09.2013 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 16.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 28.10.2013 р., у судовому засіданні 28.10.2013 р. оголошено перерву до 11.11.2013 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2013 р. залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство „Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії „Одеський зерновий термінал" (далі - ПАТ „ДПЗК України" в особі філії „Одеський зерновий термінал") та призначено справу № 916/2278/2012 до колегіального розгляду.
Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 13.11.2013 р. для розгляду даної справи призначено колегію в наступному складі: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Оборотова О.Ю. та Демешин О.А.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.11.2013 р. колегією прийнято справу № 916/2278/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 18.12.2013 р.
Учасники процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками представників сторін.
Третя особа з невідомих причин не скористалась наданим ст.22 ГПК України правом на участь у судовому засіданні, тому розгляд справи здійснено за відсутності її представника.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 18.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Державне підприємство „Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу „Одеська залізниця залізничних перевезень" (далі - ДП „Одеська залізниця") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейн Укрейн" (далі - ТОВ „Трейн Укрейн") 68280,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що внаслідок перевірки на станції Одеса-Порт маси вантажу на тензометричних вагах встановлено невідповідність маси, вказаної у документі, фактично виявленій, що тягне за собою відповідальність, передбачену ст.118 Статуту залізниць України, у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати.
ТОВ „Трейн Укрейн" у відзиві на позов просить у задоволенні останнього відмовити, в т.ч. оскільки згідно Правил видачі вантажів залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг, відповідно до договору між залізницю і одержувачем. Однак переважування спірного вантажу проводилось на бункерних елеваторних, а не на вагонних вагах.
Третя особа свою позицію з приводу спірних правовідносин не сформулювала.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши обґрунтованість їх доводів, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2013 р. по накладній № 36862191 зі станції Сенкевичівка Львівської залізниці ТОВ „Трейн Укрейн" відправлено, зокрема, вагони №№ 95334959 та 95349122 з насінням олійних культур на станцію призначення Одеса-Порт Одеської залізниці для одержувача - ПАТ „ДПЗК України" в особі філії „Одеський зерновий термінал".
Відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать про те, що вантаж завантажений у вагони засобами відправника насипом, маса вантажу визначена на вагонних вагах та становить 57200 кг у вагоні № 95334959, а у вагоні № 95349122 - 60100 кг.
24.02.2013 р. на станції призначення Одеса-Порт Одеської залізниці здійснено переважування вагонів №№ 95334959 та 95349122 на елеваторних вагах Е-70-М та виявлено різницю в масі вантажу проти накладної № 36862191 в сторону зменшення, а саме маса вантажу у вагоні № 95334959 становить 55750 кг, а у вагоні № 95349122 - 59000 кг, у зв'язку з чим оформлено комерційні акти АА № 024172/235 та АА № 024170/233 відповідно.
За змістом комерційних актів при перевірці виявлено: вагони навантажено не до повної місткості; вантаж, якого не достає, міг міститись; течі вантажу не виявлено; ЗПУ справні, а їх номери відповідають документам.
Вважаючи, що невірно зазначена масу вантажу при заповненні перевізних документів є підставою для притягнення ТОВ „Трейн Укрейн" як відправника до відповідальності, передбаченої приписами ст.ст.118,122 Статуту залізниць України, ДП „Одеська залізниця" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення 68280,00 грн., тобто п'ятикратного розміру плати за перевезення, яка відповідно до залізничної накладної складає 6872,00 грн. для вагону № 95349122 та 6784,00 грн. для вагону № 95334959.
Згідно із ч.5 ст.307 ГК України, яка кореспондуються з вимогами ч.4 ст.909, ч.1 ст.920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст.909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст.12 Закону України „Про транспорт" підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.
За змістом ст.6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до п.п.1.1,1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів)... Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Згідно із ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Відповідно до п.п.2.1 - 2.3 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів вантажовідправником заповнюються, зокрема, такі графи комплекту перевізних документів: „Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом), а також „Спосіб визначення маси". Правильність внесених у накладну відомостей своїм підписом підтверджує представник відправника.
Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
При цьому, в силу вимог ч.1 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Аналогічні положення закріплено і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Одночасно господарський суд зазначає, що відповідно до п.7 Правил приймання вантажів до перевезення маса зернових вантажів, насіння, висівок і комбікормів, які перевозяться насипом, картоплі, овочів і баштанних культур, які перевозяться навалом, визначається відправником на вагонних, елеваторних, інших вагах або за допомогою дозувальних пристроїв чи інших спеціальних приладів.
Згідно з п.22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Вказана норма направлена на усунення спорів між учасниками перевізних правовідносин у випадках виявлення нестачі вантажу, оскільки у разі зважування різними способами на станції відправлення та призначення може виникнути спірна ситуація щодо дійсної маси вантажу.
Як вказано вище, відповідно до залізничної накладної № 36862191 зважування на станції відправлення здійснювалось на вагонних вагах, у той час як зважування на станції призначення проводилось на елеваторних (бункерних) вагах. Зважування вантажу на станції призначення проводилось без тари шляхом пересипання вантажу з вагону у бункер.
За змістом Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 р. № 422, вагонні ваги - засіб ваговимірювальної техніки, призначений для зважування одиниць рухомого складу залізничного транспорту, який вбудований у рейкову колію і є елементом будови залізничної колії. Засіб ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ) - засіб вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), який застосовується для визначення маси вантажу, що перевозиться залізничним транспортом.
Границі допустимих похибок ЗВВТ під час зважування вантажів у процесі експлуатації не повинні перевищувати норм точності зважування, встановлених нормативно-правовими актами та нормативними документами для відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом.
Як вбачається з технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ), на яких здійснювалось переважування вагонів з вантажем на станції призначення, похибка визначення ваги встановлена у межах визначених чинним законодавством.
Відповідно п.2.6 Правил оформлення перевізних документів маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.
Однак господарський суд відзначає, що надані позивачем комерційні акти від 24.02.2013 р. АА № 024172/235 та АА № 024170/233 з метою підтвердження неправильного зазначення відправником маси вантажу в силу вимог ст.43 ГПК України є тільки одними із доказів, які господарський суд оцінює у сукупності з усіма іншими доказами по справі.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України невірного визначення ТОВ „Трейн Укрейн" як відправником маси вантажу, крім комерційних актів, тому вказана в них різниця у масі вантажу, виявлена при переважуванні вантажу на станції призначення на 70 тонних елеваторних (бункерних) вагах, не свідчить про допущення відповідачем будь-яких порушень.
Вказаний висновок пояснюється тим, що фактично зважування на станції відправлення та призначення відбувалось на вагах різного типу та різними способами (на станції відправлення з тарою шляхом відрахування маси тари, а на станції призначення без тари шляхом пересипання вантажу в бункер для зважування).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2013 р. по справі № 916/1484/13.
Приймаючи до уваги викладене, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.33,34,43,82-85 ГПК України, вирішила:
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повний текст рішення підписано 20.12.2013 р.
Головуючий суддя Лічман Л.В.
Судді: Оборотова О.Ю.
Демешин О.А.