16.12.13р. Справа № 904/7600/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС", м. Рівне
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛТІМА", м. Дніпропетровськ
про стягнення 28 753,25 грн. боргу за договором перевезення
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
Позивач просить стягнути з Відповідача 28 753,25 грн. боргу за договором перевезення, мотивуючи тим, що Відповідачем порушено договірні зобов'язання щодо оплати за надані Перевізником послуги з перевезення вантажу.
Відповідач відзив на позов не надав, звернувся із заявою про застосування до вимог скороченої позовної давності, оскільки рахунок Позивача на оплату його послуг видано 11.03.2013р., відповідно строк оплати 18.03.2013р., починаючи з якого Позивач міг звертатися до суду за захистом свого порушеного права, однак пропустив шестимісячний строк на таке звернення. Крім того, посилання Позивача на часткову оплату Відповідачем його рахунку № А0000006619 від 06.03.2013р. є безпідставним, оскільки у графі "Призначення платежу" в платіжних дорученнях Відповідача зазначено: "оплата за авто услуги согласно счета № 6619 от 16.03.13р." Тобто відсутні докази оплати Відповідачем рахунку Позивача № А0000006619 від 06.03.2013р.
Позивач заперечував заяву Відповідача, у додаткових поясненнях вказав, що при зверненні до суду ним не порушено строків давності. Також Позивач пояснив, що номер рахунку присвоюється автоматично програмою "1С: Предприятие 8.2". Бухгалтерією підприємства зазначаються лише останні цифри номеру ( у даному випадку 6619), а нулі попереду проставляються автоматично. Тому номери рахунку 0000006619 і 6619 є тотожними. Відповідачеві Позивачем виставлявся рахунок з повним номером А0000006619 від 06.03.2013р., рахунок з № 6619 від 06.03.2013р. не виставлявся, також за спірним перевезенням Відповідачеві не виставлялись інші рахунки з іншими номерами.
Розгляд справи за клопотанням представника Відповідача відкладався.
Сторони у судове засідання, що відбулось 16.12.13р., не з'явились.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд
04.10.2010р. Позивачем (Перевізником) з Відповідачем (Експедитором) укладено договір № 142-01 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні (далі Договір).
Згідно з п. 2.3. Договору Експедитором для здійснення конкретних перевезень подаються Перевізникові факсом або електронною поштою заявки на перевезення вантажів.
В межах Договору від Відповідача надійшла заявка № 1295 від 27.02.2013р., за якою Перевізник зобов'язувався здійснити перевезення вантажу за маршрутом Іспанія - Україна в терміни встановлені заявкою. Вартість перевезення становить 47 711,00 грн. Оплата за надані послуги здійснюється Експедитором протягом 5-7 банківських днів за фактом одержання оригіналів документів (рахунок, акт, договір, СМR).
Перевізником виконано перевезення вантажу, автотранспортним засобом реєстраційний номер ВК6748АЕ/ВК2310ХХ, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМР) № 025778.
На виконання п. 5.2. Договору після закінчення перевезення Перевізником направлено Експедиторові оригінал рахунку, товарно-транспортну накладну з відмітками одержувача вантажу, акт виконаних робіт та податкову накладну. Вказані документи отримані представником Відповідача 02.04.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №330270425594.
Надання послуг Позивачем підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт №А0000006619 від 11.03.2013р., у якому зазначено про відсутність будь-яких претензій щодо якості наданих Перевізником послуг.
Згідно з п. 5.1. Договору оплата рахунків здійснюється протягом 15-ти днів з дня їх отримання Експедитором, якщо інший термін оплати не обумовлений в заявці. Згідно з заявкою № 1295 від 27.02.2013р. оплата здійснюється протягом 5-7 банківських днів за фактом одержання оригіналів документів. Отже граничний термін оплати за рахунком №А0000006619 від 06.03.2013р. настав 12.04.2013р.
Відповідач частково оплатив рахунок Позивача № А0000006619 від 06.03.2013р.:
- платіжним дорученням від 17.05.2013р. - 10000,00 грн.;
- платіжним дорученням від 31.05.2013р. - 5000,00 грн.;
- платіжним дорученням від 05.07.2013р. - 10000,00 грн.
Отже, борг Відповідача за спірним перевезенням становить 22 2711,00 грн.
Відповідно до п. 6.2. Договору, за порушення строків оплати Експедитор оплачує Перевізникові пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та 30 відсотків річних від простроченої суми заборгованості.
Посилаючись на п. 6.2. Договору та ст. 625 ЦК України, Позивач на прострочений борг Відповідача нарахував пеню - 1 952,69 грн. та 30 відсотків річних - 4 089,56 грн.
Наявність боргу Відповідача (28 753, 25 грн.) стало причиною звернення Позивачем з позовом і є предметом спору у даній справі.
Відносини, що виникли між сторонами у справі є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.
Заява Відповідача про застосування до вимог Позивача позовної давності судом відхиляється, оскільки обов'язок з оплати у Відповідача почався 12.04.2013р., останній платіж за спірне перевезення Позивачем вчинено 05.07.2013р., позовну заяву до суду Позивач направив 27.09.2013р., що підтверджується штемпелем поштової установи, тобто менше чим через шість місяців.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛТІМА" (юридична адреса: 49127, м.Дніпропетровськ, вул. Космонавтів, буд. 5, кв. 34, поштова адреса: 49033, м.Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, 9, офіс 340 (ЄДРПОУ 370 074 62) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС" (33027, м. Рівне, вул. Київська, 64-А (ЄДРПОУ 035 671 50) 22 711 грн. - боргу, 1 952,69 грн. - пені, 4 089,56 грн. - процентів річних, 1720, 50 грн. - судовий збір.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков