10 грудня 2013 р.Справа № 2а-3238/12/2170
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження, в м.Одесі, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року, у справі за позовом Приватної науково-виробничої фірми "Росткорм" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень,-
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року частково задоволено позов та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача №0001691503 від 28.03.2012 року.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо неправомірності оскаржуваного рішення податкового органу, оскільки податковим органом, в ході проведеної перевірки, встановлено відсутність товарності проведених операцій між позивачем та ПП "Стар-Маркет", що призвело до завищення підприємством розміру свого податкового кредиту, а тому штрафні санкції застосовані правомірно.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.03.2012 року податковим органом проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Стар-Маркет", за жовтень 2011 року, про що складено акт №67/15-3/30144981, яким встановлено порушення позивачем ст.185, 189 Податкового кодексу України, ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, 228 ЦК України, в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що призвело до неправомірного декларування податкового кредиту з ПДВ, за вказаний період, на загальну суму 12865 грн.
Порушення полягає у тому, що позивачем укладено нікчемні (безтоварні) угоди з ПП "Стар-Маркет", оскільки у вказаного контрагента відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності.
За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001691503 від 28.03.2012 року про збільшення позивачу розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість, на суму 12865 грн., та застосовані штрафні санкції, у розмірі 6435,50 грн.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, з яким погоджується судова колегія з наступних підстав.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п.198.3 ст.198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у
зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг,
не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто, факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати виключно на підставі вивчення первинних документів платника податків.
Судовою колегією встановлено, що відповідно до акту перевірки позивачем завищено розмір свого податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011 року, на загальну суму 12865 грн.
На формування розміру податкового кредиту вплинули господарські операції з придбання сої, здійснені між позивачем та ПП "Стар-Маркет".
В ході судового розгляду справи зібрано докази на підтвердження вказаних господарських операцій (а.с.11 - 61), а саме: рахунки на поставку сої від контрагента позивачу, накладні на видачу товару, податкові накладні, витяг з картки банківського рахунку щодо оплати придбаного товару, договори на подальшу переробку придбаної сої, акти виконаних робіт, договори поставки іншим особам переробленої соєвої муки, олії та макухи.
Колегією суддів досліджено вищевказані документи та зроблено висновок, що вони складені з дотриманням вимог, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", із наявністю відповідних підписів та печатей сторін, та ними підтверджено факт придбання сої у вищевказаного постачальника, його надходження на підприємство позивача та використання у своїй господарській діяльності шляхом переробки третіми особами та подальший продаж з метою отримання прибутку, а тому висновок податкового органу щодо завищення позивачем розміру свого податкового кредиту - є необґрунтованим, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача.
Судова колегія також не погоджується з посиланнями апелянта щодо того, що відсутність у ПП "Стар-Маркет" господарських приміщень тощо - є підставою для визнання нікчемними господарських операцій між позивачем та його постачальником, оскільки позивачем добросовісно придбано товари у вищевказаної юридичної особи, а якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Такої правової позиції додержується й Верховний Суд України у постанові від 09.09.2008 року, по справі №21-500во08, від 01.06.2010 року, по справі №21-573во10 та від 31.01.2011 року, по справі №21-47а10.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судовою колегією встановлено, що постанову суду оскаржено відповідачем, в частині скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, а в частині відмови в задоволені решти позовних вимог - постанову суду не оскаржено сторонами у справі, а тому колегія суддів переглядає оскаржувану постанову суду в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів, після набрання нею законною сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло