11 грудня 2013 року Справа № 876/9026/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про визнання незаконними дій та поновлення пенсійних виплат,
ОСОБА_1 27.02.2013 року звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, в якому просив визнати незаконними дії за фактом безпідставного зменшення пенсійних виплат; зобов'язати поновити розмір пенсійних виплат та відшкодувати недоотриману суму боргу у повному обсязі з вересня 2012 року, стягнути судові витрати.
Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Долинському районі щодо безпідставного зменшення пенсійних виплат ОСОБА_1. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Долинському районі поновити ОСОБА_1 розмір пенсійних виплат та відшкодувати недоотриману суму з вересня 2012 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції УПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права.
Зазначає, що листом від 07.11.2012р. управління було повідомлено, що ТОВ «ВКК Експрес» не може надати для перевірки первинних документів про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 1989-1991 рік так як їх не повернуто органами прокуратури після проведеної своєї перевірки.
Товариство 02.10.2012 року надало копії завірені партійного квитка НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1, проте управління не змогло прийняти до уваги, оскільки квитки партій та рухів, громадських об'єднань не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
В зв'язку з цим управління не маючи достатніх правових підстав проводити позивачу подальшу виплату пенсії з врахуванням заробітної плати згідно довідки №3 від 10.04.2006р., змушено було провести перерахунок пенсії без її врахування. Це в свою чергу стало причиною зменшення розміру пенсійних виплат.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просить залишити її без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що розміри заробітної плати позивача, які зазначені у довідці та з урахуванням яких була призначена пенсія ОСОБА_1 не є завищеними та відповідають фактичному розміру його заробітної плати.
Крім того, у 2012 році із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 до управління не звертався, документів, які б давали право на перерахунок пенсії управлінню ні позивач, ні інші особи не надавали. Відповідач самовільно без повідомлення позивача здійснив перерахунок його пенсії в бік зменшення. Підстав для перерахунку призначеної позивачу, пенсії за віком у відповідача не було.
З таким висновком колегія суддів погоджується і вважає, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням №146114 від 04.10.2012 року УПФ України в Долинському районі провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 та зменшило її розмір до 1171,38 грн. (а.с.10).
Факт зменшення пенсії ОСОБА_1 з вересня 2012 року підтверджується випискою з пенсійної картки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" клієнта ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 18.10.2012 року (а.с.7-9).
З матеріалів справи видно, що 13.09.1995 року працівником Долинської міжрайпрокуратури на підставі листів №5-7 та №5-8 1010 від 13.09.1995 року було витребувано та отримано у кооперативу "Експрес" бухгалтерські документи за весь період його діяльності (а.с.24-25). У кооперативі "Експрес" бухгалтерський облік вівся за спрощеною системою. Виплата заробітної плати велась з каси кооперативу та відображалась у касових книгах з зазначенням усіх належних реквізитів. Касові книги було вилучено та не повернуто їм до сьогоднішнього дня, хоча кримінальна справа провадженням закрита.
Також судом першої інстанції встановлено, що рівень зарплати членів кооперативу у 1989-1990 роках складав 1536 крб., що підтверджується актом перевірки фінансово-господарської діяльності кооперативу "Експрес" від 9 жовтня 1990 р. (а.с.26-40). Довідка про розмір заробітної плати ОСОБА_1, яка знаходиться у пенсійній справі (а.с.46) є достовірною, розміри зарплати, зазначені в ній. відповідають розмірам, вказаним у партійному квитку НОМЕР_1 останнього ( а.с.47), який також був документом суворої звітності в той час, а тому відсутні підстави для сумніву в таких даних.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до положень ст.43, 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст.98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" перерахунок пенсії проводиться за нормами цих законів на підставі відповідної заяви пенсіонера, документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Посилання апелянта на партійний квиток, як на документ, що не підтверджує розмір заробітної плати, на погляд колегії суддів, не відповідають дійсності, так як розміри заробітної плати підтверджені довідкою про розмір заробітної плати ОСОБА_1 (а.с.46), що повністю співпадає з такими, але вказаними у партійному квитку позивача.
Сума зарплати, яка зазначена у довідці та у квитку, є однаковою і сторонами не спростована.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок про задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Долинському районі щодо безпідставного зменшення пенсійних виплат ОСОБА_1 та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Долинському районі поновити ОСОБА_1 розмір пенсійних виплат та відшкодувати недоотриману суму з вересня 2012 року.
У відповідності до ст.69 ч.1, 2 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2013 року у справі №343/847/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
М.П. Кушнерик
Ухвала у повному обсязі складена 16.12.2013 року.