11 грудня 2013 року Справа № 876/8053/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинення дій та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 30.01.2007 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень, посадових осіб ГУ ПФ України в Закарпатській області, зобов'язати призначити додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та стягнути моральну шкоду, завдану його протиправними діями та рішеннями в сумі 16 056,00 гривень.
Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2013 року змінений позов задоволено. Визнано протиправними рішення та дії суб'єкта владних повноважень, посадових осіб Головно управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо визначення ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3, розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 30.01.2006 року по 30.01.2007 року.
Визнано за позивачем ОСОБА_1, як учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС право на отримання підвищення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3, у відповідності до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установленого у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області моральну шкоду в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн.
В частині позовних вимог щодо призначення ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ГУ ПФ України в Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що призначення та нарахування позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3, було проведено у відповідності в порядку та розмірах, визначених Постановою КМУ «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25.07.2001 року №861 та Постановою КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 03.01.2002 року №1, посилаючись на те, що визначений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і доповнив, що вони не є правонаступниками управління міністерства внутрішніх справ в Закарпатській області.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом управління МВС України в Закарпатській області від 08.12.2000 року №296 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у відставку за пунктом 65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР з 15.12.2000 року. Позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Крім того, ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 було також призначено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому розрахунок додаткової пенсії позивача було проведено, виходячи з розміру 19,91 грн., установленого чинною на той час Постановою КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 03.01.2002 року №1. До прийняття зазначеної Постанови діяла Постанова КМУ «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25.07.2001 року №861, якою ця розрахункова величина була встановлена у розмірі 18,10 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що згідно вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 3 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.
Також, беручи до уваги, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду 30.01.2007 року і від нього не надходило клопотань про поновлення пропущеного строку звернення до суду з поважних причин, а тому змінені позовні вимоги щодо визнання дій та рішень відповідача протиправними та зобов'язання вчинення дій підлягають до часткового задоволення за період з 30.01.2006 року по 30.01.2007 року.
Щодо моральної шкоди, то розмір грошового відшкодування визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей позивача або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи - суб'єкта владних повноважень, яка завдала моральної шкоди, з врахуванням вимог розумності та справедливості.
З таким висновком колегія суддів погоджується і вважає, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
У відповідності зі ст.19 Конституції України посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, межах повноважень і способом, які передбачені законами.
Згідно ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і цим Законом.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров призначається відповідно до ст.51 цього Закону.
Частиною 2 статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було встановлено, що особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії, відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Відносно заперечень відповідача щодо неправильного застосування положень ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів, зазначає, що відповідно до ч.1 ст.28 наведеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону «Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
При цьому необхідно враховувати положення частини 3 статті 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1. 2. З, 4. розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Частиною 2 статті 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково змінені позовні вимоги щодо визнання дій та рішень відповідача протиправними та зобов'язання вчинення дій (з врахуванням звернення до суду) за період з 30.01.2006 року по 30.01.2007 року.
Крім того, беручи до уваги, встановлені обставини, зокрема, що позивачу ОСОБА_1 додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕс категорії 3, вже призначена, а спірним є тільки величини, з яких вираховується її розмір та невизнання відповідачем права позивача на отримання підвищення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, колегія суддів розцінює визнання за ОСОБА_1, як учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС право отримання підвищення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як неправомірну відмову відповідача у призначенні такої .
Колегія суддів погоджується з розміром стягнення моральної шкоди, визначеним судом першої інстанції, і не приймає до уваги посилання апелянта, що вони не є правонаступниками управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, оскільки неправомірний розрахунок вчинений саме пенсійним органом.
У відповідності до ст.69 ч.1, 2 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2013 року у справі №703/4841/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
М.П. Кушнерик
Ухвала у повному обсязі складена 16.12.2013 року.