25 листопада 2013 року Справа № 146119/12/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Обрізка І.М., Яворського І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року у справі № 2а-0370/2309/12 за позовом управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2312 грн. 07 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду і відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно поданого відповідачем звіту про суми нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік до сплати підлягало 2312,07 грн., але ця заборгованість станом на липень 2011 року не сплачена, тому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2312 грн.07 коп.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року позов задоволено, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в користь управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2312,07 гривень.
Постанова мотивована тим, що підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник внесків до Пенсійного фонду України, з дня набрання чинності цим Законом вважається платником єдиного внеску, подала звіт про нарахування нею суми внеску, але не сплатила її, тому цю суму слід стягнути.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, вважає дану постанову необґрунтованою та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати і постановити нову, якою в позові управлінню Пенсійного фонду України в Луцькому районі відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції застосував норму права, яка не регулювала спірних правовідносин і не врахував, що відповідач є фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування і сукупний річний дохід її у 2011 році складав до 7000 гривень, а отже, вона не повинна сплачувати у 2011 році єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином,клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому колегія суддів відповідно до ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ( далі - Закон )встановлено, що виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності згідно із п.3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення Закону» з дня набрання чинності цим Законом, вважаються платниками єдиного внеску.
Відповідно до пункту 8 статті 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Луцькою райдержадміністрацією 10.09.2005 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності В00 №351912 та зареєстрована як платник внесків до Пенсійного фонду України, а отже, з дня набрання чинності Законом вважається платником єдиного внеску.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано позивачу звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, в якому ОСОБА_1 зазначила нараховану нею суму єдиного внеску в розмірі 2312,07 грн, але її добровільно не сплатила.
Таким чином, оскільки у відповідача існувала заборгованість перед позивачем, обчислена і подана до управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі самою фізичною-особою підприємцем, але на день розгляду справи не сплачена нею, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення цієї заборгованості.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на неможливість застосування до неї, як до особи, яка обрала спрощену систему оподаткування, положень Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки вони є необґрунтованими, недоведеними жодними доказами та спростовуються нормами п.1 ч.1 ст.4 Закону, де зазначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Крім того, відповідно до статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому єдиний внесок є окремим видом внесків, не включений в систему оподаткування і забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, судом правильно встановлені всі обставини у справі, тому підстав для скасування постанови суду немає.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року у справі № 2а-0370/2309/12 за позовом управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий Л.П.Іщук
Суддя І.М. Обрізко
Суддя І.О. Яворський