Ухвала від 11.12.2013 по справі 2а-1561/04

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 151838/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Чопської митниці (тепер - Чопська митниця Міндоходів) на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 листопада 2011 року про відмову в задоволенні заяви Чопської митниці про поворот виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.06.2004 року по справі №2-1561/04 за скаргою ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства «Єврокар» (тепер - Приватне акціонерне товариство «Єврокар») на неправомірні дії та рішення посадових осіб Чопської митниці, за участю прокуратури Закарпатської області,

ВСТАНОВИВ:

Чопська митниця 08.06.2011 року звернулась до суду з заявою про поворот виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 червня 2004 року по справі №2-1564/04 за скаргою ОСОБА_1 та ЗАТ «Єврокар» на неправомірні дії та рішення посадових осіб Чопської митниці, яке та ухвала апеляційного суду Закарпатської області від 12.10.2004p. постановою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2008 року було скасовано, у задоволенні скарги ОСОБА_1 та ЗАТ «Єврокар» на неправомірні дії та рішення посадових осіб Чопської митниці відмовлено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 листопада 2011 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Чопська митниця оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що постановою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2008 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.06.2004р. та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12.10.2004p., якою рішення залишено без змін, були скасовані, у задоволенні скарги ОСОБА_1 та ЗАТ «Єврокар» на неправомірні дії та рішення посадових осіб Чопської митниці відмовлено.

Вказує, що сума не перерахованих ЗАТ «Єврокар» податків до Державного бюджету за період 2002-2005р. складає 104 148 223,94 гривень.

Відповідно до приписів ст.265 КАС України, питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення він відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.

Наведена норма вказує на помилковість висновку суду, що в разі скасування рішення немайнового характеру, поворот виконання останнього можливий у випадку дії (чинності) законодавства, порядок застосування якого був предметом спору, на момент вирішення питання про поворот виконання.

Представник Чопської митниці Міндоходів в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просить її задовольнити.

Представник ПрАТ «Єврокар» в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просить залишити її без задоволення.

Інші сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2004р. по справі №2-1564/04, скаргу ОСОБА_1 та ЗAT «Єврокар» на неправомірні дії та рішення посадових осіб Чопської митниці задоволено, дії посадових осіб Чопської митниці по видачі карток відмови від 05.04.2004р. за №30501/200875, від 19.04.2004р. за №30501/4/200977, від 20.04.2004р. за №30501/4/200995 у митному оформленні автомобілів «Фолькваген» та «Ауді», виготовлених ЗАТ «Єврокар» в СЕЗ «Закарпаття» визнано неправомірними, а зазначені картки недійсними, зобов'язано Чопську митницю проводити митне оформлення легкових автомобілів марки «Шкода», «Фольксваген», «Ауді» виготовлених ЗАТ «Єврокар» у спеціальній економічній зоні «Закарпаття», визнавши їх товаром українського походження (достатньо перероблених) згідно сертифікатів походження товарів, виданих Закарпатською торгово-промисловою палатою.

У зв'язку з набранням чинності Закону України від 25.03.2005р. №2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», дія режиму спеціальної митної зони на території розташування ЗАТ «Єврокар», яка і була предметом спору по рішенню суду першої інстанції від 30.06.2004 року, скасована Із 31 березня 2005 року.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції від 30.06.2004р. та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12.10.2004p., якою рішення залишено без змін, були скасовані, у задоволенні скарги ОСОБА_1 та ЗАТ «Єврокар» на неправомірні дії та рішення посадових осіб Чопської митниці - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що ЗАТ «Єврокар» було перераховано всі відповідні кошти до Державного бюджету України, а твердження Чопської митниці про необхідність здійснення повороту виконання рішення суду з метою стягнення з ЗАТ «Єврокар» коштів, які начебто не були перераховані до Державного бюджету України в розмірі 104 148 223,94 гривень є безпідставними.

З таким висновком колегія суддів погоджується і вважає, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Так, в період дії Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» ЗАТ «Єврокар» не було підприємством звільненим від сплати податків, і сплачувало податки на загальних підставах, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про обсяг сплачених ЗАТ «Єврокар» до Державного бюджету України податків, видана 21.05.2010р. Ужгородською МДПІ у Закарпатській області №2304/10/19-021.

Згідно ч.2 ст.265 КАС України суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.

В разі скасування рішення немайнового характеру, поворот виконання останнього можливий у випадку дії (чинності) законодавства, порядок застосування якого був предметом спору, на момент вирішення питання про поворот виконання.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги, що вимоги позивачів (скаржників) ОСОБА_1 та ЗАТ «Єврокар» при розгляді справи по суті носили немайновий характер, погоджується з висновком, що підстав для задоволення заяви Чопської митниці про поворот виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 30.06.2004 року по справі №2-1561/04 не має.

При цьому, колегія суддів також бере до уваги те, що покупцем (одержувачем) автомобілів по ВМД та сертифікату походження товару було ПП «Полюс».

У відповідності до ст.69 ч.1, 2 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 199 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Чопської митниці залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 листопада 2011 року у справі №2-1561/04 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М.Багрій

М.П. Кушнерик

Ухвала у повному обсязі складена 16.12.2013 року.

Попередній документ
36203614
Наступний документ
36203616
Інформація про рішення:
№ рішення: 36203615
№ справи: 2а-1561/04
Дата рішення: 11.12.2013
Дата публікації: 23.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: