Ухвала від 11.12.2013 по справі 2а-10026/10/1370

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 12914/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Стрийському районі Львівської області 04.11.2010 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ПП ОСОБА_1, в якому просила стягнути податковий борг в сумі 1 128,50 грн., що виник внаслідок несплати штрафних санкцій, застосованих за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 в користі державного бюджету України заборгованість в сумі 1 128,50 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ПП ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Звертає увагу апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги надані нею ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року у адміністративній справі № 2а-1892/09/1370 та від 20 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-5014/10/1370 про залишення позову без розгляду, що набрали законної сили, і є рішеннями у справах про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Крім того, штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки виникли 06.10.2008 року.

Згідно статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на день подання позовної заяви до суду) адміністративний позов може бути подано в межах шестимісячного строку, а позивач звернувся до суду 04.11.2010 року, тобто з пропущенням строку звернення до суду без поважних причин.

Наполягає, щоб суд відмовив державній податковій інспекції у Стрийському районі Львівської області у задоволенні адміністративного позову, оскільки позивач без поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду.

Відповідач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала та просить її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вказана вище заборгованість не сплачена.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки він відповідає нормам матеріального права та правильно встановленим судом першої інстанції обставинам справи.

Так, відповідно до свідоцтва відповідачка зареєстрована рішенням Стрийської міської ради 02.10.2002 року, як підприємець і їй присвоєно ідентифікаційний номер про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_1.

Державною податковою інспекцією у Стрийському районі Львівської області складено акт №1074/13/01/23/НОМЕР_1 від 15.09.2008 року, яким встановлено порушення відповідачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі даного акту державною податковою інспекцією прийнято рішення про застосуванні штрафних санкцій від 24.09.2008 року №0003402308 в сумі 1131 грн.(а.с.12)

Згідно розрахунку ДПІ у Стрийському районі Львівської області податковий борг приватного підприємця ОСОБА_1, який виник 06.10.2008 року внаслідок несплати штрафних санкцій, застосованих за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, станом на 26.04.2010 року становить 1 128,50 грн..( а.с.5)

Відповідно до пп.15.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податкове зобов»язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв»язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов»язання може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов»язання.

З матеріалів справи видно та не заперечується відповідачкою, рішення податкового органу від 24.09.2008 року №0003402308 не оскаржувалося, а відтак вважається узгодженим.

Станом на 26.04.2010 року борг становить 1 128,50 грн.

Крім того, ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року у адміністративній справі № 2а-1892/09/1370 та від 20 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-5014/10/1370 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що набрали законної сили, якими позов залишено без розгляду у зв»язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, що не позбавляє сторону звернутися до суду з аналогічним позовом.

За таких обставин, посилання апелянта на пропуск строку звернення до суду не заслуговують на увагу.

У відповідності до ст.69 ч.1, 2 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року у справі №2а-10026/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Ухвала у повному обсязі складена 16.12.2013 року.

Попередній документ
36203603
Наступний документ
36203605
Інформація про рішення:
№ рішення: 36203604
№ справи: 2а-10026/10/1370
Дата рішення: 11.12.2013
Дата публікації: 23.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо: