ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
16 грудня 2013 року 08:15 №826/15332/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Падюкової Ю.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»
доКиївської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, головного управління Державної казначейської служби у місті Києві
проскасування рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України від 10.07.2013 №100250000/2013/600342/2 та стягнення коштів у розмірі 52 572,52 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, головного управління Державної казначейської служби у місті Києві, в якому просило (із врахуванням уточнення позовних вимог) скасувати рішення від 10.07.2013 №100250000/2013/600342/2 та стягнути кошти у розмірі 52 572,52 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, Київською регіональною митницею за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, було безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений позивачем та протиправно прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 10.07.2013 №10025000/2013/600342/2.
Представник Київської міжрегіональної митниці проти позову заперечив із посиланням на правомірність рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 10.07.2013 №10025000/2013/600342/2 з огляду на те, що позивачем було надано до митного органу сумнівні документи.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/15332/13-а у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» згідно вантажно-митної декларації від 10.07.2013 №100250000/2013/063140 подало Київській регіональній митниці до митного оформлення товар «лампи газорозрядні-люмінесцентні з термокатодом, двоцокальні (напругою до 250 В), побутові, не для вибухонебезпечних середовищ:
F36W/T8/33/GE/SL/1-25 - 5 000 шт., F18W/T8/54/GE/SL/1-25 - 50 000 шт.,
F36W/T8/54/GE/SL/1-25 - 5 000 шт., F58W/T8/33/GE/SL 1/25 DS - 2 000 шт.,
F58W/T8/54/GE/SL 1/25 DS - 15 000 шт.
Країна виробництва CN. Торгівельна марка: GE. Виробник: FOSHAN ELECTRICAL&LIGHTING CO., LTD».
Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 0,4580 доларів США за одиницю.
В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні для митного оформлення товару документи, що підтверджується відміткою в графі 44 вантажно-митної декларації від 10.07.2013 №100250000/2013/063140, зокрема:
- зовнішньоекономічний контракт EUROPE від 03.01.2013 №0061352012;
- інвойс від 27.05.2013 №1301365253;
- довідка уповноваженого банку про відсутність передоплати від 02.07.2013 №35-1-1-00/09/2038;
- коносамент від 31.05.2013 №SHASEA084923;
- CMR від 09.07.2013 №0988;
- договір про транспортно-експедиційні послуги від 08.01.2013 №08.01.2013;
- додаткова угода №1 до договору;
- інвойс на транспортно-експедиційні послуги від 19.06.2013 №HK0713;
- довідка про вартість фрахту та відсутність страхування від 25.06.2013 б/н;
- пакувальний лист від 27.05.2013 №1301365253;
- експортна декларація країни виробника товару від 27.05.2013 №520120130513182729;
- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експортною організацією від 05.07.2013 №В-3063/5;
- прайс-лист від виробника від 19.06.2013 б/н.
Митним органом електронним зв'язком було повідомлено товариство з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» про те, що подані ними документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та витребувано додаткові документи передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» електронним листом від 10.07.2013 №313-10/07 надано відповідь митному органу, про те що всі необхідні документи для визначення митної вартості за основним методом були надані разом з митною декларацією від 10.07.2013 №100250000/2013/063140, а додатково витребувані документи згідно Митного кодексу України не є обов'язковими, однак товариство додатково подає виписку з бухгалтерської документації.
За результатами перевірки митної декларації та документів, що підтверджують визначену митну вартість, проведенням процедури консультацій, Київською регіональною митницею було винесене рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 10.07.2013 №10025000/2013/600342/2, яким було скориговано митну вартість товару «лампи газорозрядні-люмінесцентні з термокатодом, двоцокальні (напругою до 250 В), побутові, не для вибухонебезпечних середовищ…», виробник «FOSHAN ELECTRICAL&LIGHTING CO., LTD», країна виробництва Китай (CN), з 0,4580 доларів США за одиницю до 0,8200 доларів США за одиницю товару.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками подання позивачем вантажно- митної декларації від 10.07.2013 №100250000/2013/063140 Київською регіональною митницею витребувано з товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» додаткові документи для підтвердження митної вартості ввезеного товару.
Суд звертає увагу, що надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.
Також, суд наголошує на тому, що подання митному органу для митного оформлення товару додатково витребуваних документів (зазначених вище) відповідно Митного кодексу України не є обов'язковим. Такі документи в якості додаткових надаються у випадку необхідності підтвердження відомостей про митну вартість товару, що містяться в основних доданих до декларації документах, достовірність яких викликає сумнів у митного органу.
З письмових заперечень митного органу вбачається, що надані 10.07.2013 товариством з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» документи до митного оформлення товару містять певні розбіжності, а саме:
1) в розділі IV Міжнародної дистриб'юторської угоди від 03.01.2013 №EASTERN EUROPE 0061352012 зазначено, що вартість включає в себе вартість звичайної перевірки та заводських тестів Компанії та пакування у відповідності із стандартами виробництва продукції. Страхування вантажу здійснюється Компанією за рахунок дистриб'ютора. В довідці про транспортні витрати на транспортування від 25.06.2013 відсутні відомості про страхування;
2) в якості підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано копію митної декларації країни відправлення від 27.05.2013 №520120130513182729. В даному документі вартість товару 24 750,00 (без зазначення валюти розрахунку) не співпадає з вартістю товару вказаного в інвойсі від 27.05.2013 №1301365253 - 33 520,00 дол. США;
3) у висновку Житомирської торгово-промислової палати від 05.07.2013 №В-3063/5, експертом зроблений маркетинг ринку аналогічного обладнання на підставі інформації прайс-листів фірм, що займаються продажем аналогічних товарів, інформації Інтернет, інформації фірм-виробників аналогічного обладнання та цін на ринку України. Проте експертом не зазначені конкретні джерела інформації яких саме виробників та постачальників відповідної продукції використана цінова інформація.
Суд наголошує на тому, що подання митному органу для митного оформлення товару прайс-листів виробника, експортних декларацій продавця, висновків експертних організацій відповідно Митного кодексу України не є обов'язковим. Такі документи в якості додаткових надаються у випадку необхідності підтвердження відомостей про митну вартість товару, що містяться в основних доданих до декларації документах, достовірність яких викликає сумнів у митного органу.
Посилання митного органу на те, що експертний висновок не містить відомості про джерела вказаної в ньому інформації, спростовуються самим висновком у якому ці дані зазначені (сторінка 2 висновку).
Що стосується ціни товару який підлягає розмитненню та вказаної митним органом розбіжності в розмірі вартості товару визначеної в митній декларації країни відправлення та в інвойсі, то суд звертає увагу на наступне.
Так, згідно додатку №1 до зовнішньоекономічного контракту EUROPE від 03.01.2013 №0061352012, підставою для оплати є рахунок-фактури чи інвойс.
З матеріалів справи вбачається, що в інвойсі від 27.05.2013 №1301365253 визначена ціна товару у розмірі 33 520,00 дол. США.
Також, суд наголошує, що в поданій товариством з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» митній декларації від 10.07.2013 №100250000/2013/063140 ціну товару, який підлягає розмитненню визначено в іноземній валюті у розмірі 33 520,00 дол. США та українській валюті зазначена у розмірі 281 913,11 грн.
Аналізуючи надані сторонами документи, судом встановлено, що сума у розмірі 281 913,11 грн. включає як вартість товару передбачену інвойсом (33 520,00 дол. США) так і вартість транспортних витрат (1 750,00 дол. США).
Як вбачається із матеріалів справи, до вантажно-митної декларації від 10.07.2013 №100250000/2013/063140 товариством з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс» надавалась довідка про вартість послуг перевезення та договір про перевезення.
За посиланням відповідача, Київською регіональною митницею при визначенні митної вартості товару в оскаржуваних позивачем рішеннях відповідачем було застосовано другорядний метод, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у зв'язку із неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості.
Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
За посиланнями відповідача митна вартість була скоригована з врахуванням раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Митним органом надані суду докази щодо підстав визначення в оскаржуваному рішенні митної вартості товару на рівні 0,82 доларів США за одиницю. Разом з тим, митним органом не доведено підстав щодо визначення митної вартості товару за іншим, ніж основний методом.
Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів, що оскаржуване рішення від 10.07.2013 №100250000/2013/600342/2 про коригування митної вартості товару прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.07.2013 №100250000/2013/600342/2 є такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, позовна вимога про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 52 572,52 грн. не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною з огляду на вимоги статті 301 Митного кодексу України та Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, затвердженого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 №1097/14364, якими передбачено певну процедуру повернення коштів.
Так, позивачем не надано суду доказів, що він звертався до митного органу із відповідною заявою про повернення надміру сплачених мита та податку на додану вартість за законодавчо визначеною процедурою і Київською міжрегіональною митницею йому було відмовлено у задоволенні такої заяви.
А тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Відповідна позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, висловленої в ухвалах від 22.01.2013 №К/9991/1320/12, №К/9991/6392/12, від 26.03.2013 К/800/13680/13, позицією Київського апеляційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 31.10.2013 в адміністративній справі №826/10045/13-а.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 10.07.2013 №100250000/2013/600342/2.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.