ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" грудня 2013 р. Справа № 809/3277/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
за участю секретаря Жовнірович О.С.,
за участю сторін:
представника позивача: Коржинської Н.М.,
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області
до відповідача: Товариства з обме6женою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Стиль"
про стягнення податкового боргу,-
29.10.2013 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - Калуська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Стиль" (далі - ТзОВ "Стиль") про стягнення податкового боргу.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 75 086,57 грн., в тому числі пеня 651,05 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0004841702/2 від 29.07.2008 року, прийнятим на підставі акта перевірки №223/2301/22170978 від 03.03.2008 року. Заборгованість станом на день розгляду справи боржником не сплачена. На підставі наведеного просила позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, суду пояснив, що підприємством протягом 2012-2013 років сплачувалися суми податку на доходи фізичних осіб, однак позивачем дані кошти не враховувалися в погашення податкового боргу. Крім того, зазначив, що нарахування податковим органом з 06.09.2008 року пені в розмірі 651,05 грн. є незаконним, оскільки 18.03.2013 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №2457/10/9104 було закінчене судове оскарження, та податкове зобов'язання стало узгодженим. Таким чином, пеня може нараховуватися лише з 18.09.2013 року. Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача є безпідставними, тому в задоволенні позову просить відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ "Стиль" являється правонаступником ДП ТВФ "Стиль" ТзОВ фірми «Гоба» та перебуває на обліку в Калуській ОДПІ як платник податків та зборів (а.с. 56-59).
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що в період з 28.01.2008 року по 25.02.2008 року позивачем проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року.
За результатами даної перевірки складено акт №223/2301/22170978 від 03.03.2008 року, в якому встановлено порушення підприємством:
- п.п.1.22.1 п.1.22, п.1.25, п.1.32 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п.8.2.2, п.п.8.3.1, п.п.8.3.2, п.п.8.3.9, п.п.8.4.9, п.п.8.6.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) в результаті чого за період, що перевірявся відповідач занизив податок на прибуток в розмірі 49 777 грн., в тому числі за 2006 рік на суму 162 грн. та за 2007 рік на суму 49 615 грн.;
- п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату відповідачем до бюджету узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку (орендної плати);
- п.2 ст.19, п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4, п.п.9.2.3 п.9.2, ст.9, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого відповідачем занижено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 48 542,64 грн. (а.с. 9-13).
17.03.2008 року Калуською ОДПІ на підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення за №0001091702/0, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 145 627,92 грн., в тому числі за основним платежем 48 542, 64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 97 085, 28 грн.
За результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення №0001091702/0 від 17.03.2008 року Калуською ОДПІ було прийнято податкове-повідомлення рішення №0001091702/1 від 21.05.2008 року, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 145 627,92 грн., в тому числі за основним платежем 48 542, 64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 97 085, 28 грн. Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржене до Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області.
Рішенням про результати розгляду скарги №2701/10/25-019173 від 25.07.2008 року Державна податкова адміністрації в Івано-Франківській області скасувала податкові повідомлення-рішення Калуської ОДПІ №0001091702/0 від 17.03.2008 року та №0001091702/1 від 21.05.2008 року в частині 7 204,54 грн. донарахованого податку з фізичних осіб та 14 409,08 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
У зв'язку з цим позивач виніс податкове повідомлення-рішення №0004841702/2 від 29.07.2008 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 124014, 30 грн., в тому числі за основним платежем 41 338,10 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 82 676, 20 грн. (а.с 14).
Підставою для визначення позивачу вказаної суми податкового зобов'язання слугував висновок Калуської ОДПІ, викладений в акті перевірки №223/2301/22170978 від 03.03.2008 року, з якого вбачається, що податок з доходів фізичних осіб в момент нарахування відсотків власникам облігацій та їх виплати фізичним особам на протязі 2007 року відповідачем не нараховувався та не сплачувався, а тому підприємством порушено п.2 ст.19, п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4, п.п.9.2.3 п.9.2, ст.9, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
ТзОВ «Стиль» оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.12.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного від 18.03.2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
Крім того, судом встановлено, що під час перевірки ТзОВ «Стиль» було подано уточнюючі розрахунки за ф.№1-ДФ, а саме: від 14.02.2008 року №50093, від 14.02.2008 року №50094, від 14.02.2008 року №50095, від 14.02.2008 року №50096 та сплачено податкове зобов'язання з податку з доходу фізичних осіб в розмірі 48 542,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням №113 від 05.09.2008 року, а також зворотнім боком облікової картки відповідача (а.с. 70).
У зв'язку з цим, Калуська ОДПІ направила ТзОВ «Стиль» першу податкову вимогу №1/36421151/10/240 від 11.09.2008 року про сплату податкового боргу в розмірі 75 471,66 грн. та другу податкову вимогу №2/379/ 24205/10/240 від 17.10.2008 року про сплату податкового боргу в розмірі 75 914,77 грн. (а.с. 8).
Заборгованість позивача також підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача та довідкою про наявність податкового боргу (а.с.6, 18).
Враховуючи вищенаведене, станом на день подання адміністративного позову за ТзОВ «Стиль» рахується податковий борг в загальному розмірі 75 086,57 грн.
Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно із ст.9 вищенаведеного Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування.
Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід). Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті). Звітний податковий період - це проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Для місячного податкового періоду перший та останній місяці збігаються (п.1.7 ст.1 вказаного Закону).
Згідно із п.1.15 ст.1 Закону податковий агент - це юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
В п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4 даного Закону зазначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів.
Оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у п.7.1 ст.7 цього Закону (п.п. 9.2.3 п.9.2 ст.9 Закону).
Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 зазначеного Закону податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Згідно п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин).
Оскільки позивач виплачував відсотки власникам облігацій - фізичним особам, він зобов'язаний був відповідно до п.1.6, 1.7 ст.1, п.1.15 ст.1, п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4, п.п.9.2.3 п.9.2 ст.9, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 та п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
В п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 даного Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач правомірно визначив відповідачу податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 41 338, 10 грн.
Згідно із п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність визначення податковим органом грошового зобов'язання ТзОВ «Стиль» за штрафними санкціями в розмірі 82 676,20 грн.
Крім того, суд зазначає, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.12.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного від 18.03.2013 року в задоволенні позову ТзОВ «Стиль» до Калуської ОДПІ про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень про нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб відмовлено. Дана постанова суду набрала законної сили.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно із ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, в ч.1 ст.255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч.2 ст.255 КАС України).
А тому правомірність визначення відповідачу податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб звільняється від доказування.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача про неправомірність та незаконність нарахування даної суми заборгованості у зв'язку з тим, що справа за позовом ТзОВ «Стиль» до Калуської ОДПІ про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань перебуває на розгляді в суді касаційної інстанції, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2013 року, якою відкрито провадження за касаційною скаргою ТзОВ «Стиль», не зупинено виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.12.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного від 18.03.2013 року (а.с. 52).
Відтак, у зв'язку з частковим погашенням заборгованості, сума боргу відповідача станом на дату подання позову становить 75 086,57 грн.
Твердження представника відповідача про неврахування податковим органом коштів, які були сплачені підприємством в рахунок погашення даного податкового боргу згідно платіжних документів від 28.10.2013 року, 05.04.2013 року, 05.07.2013 року (а.с. 53-55), є необґрунтованими, оскільки дані кошти сплачені підприємством не в рахунок погашення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, а є сплатою підприємством як податковим агентом податку з доходів фізичних осіб, про що зазначено в графі «призначення платежу» цих платіжних документів.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про безпідставність нарахування пені в розмірі 651,05 грн., оскільки обрахунок пені почався з 06.09.2008 року, тобто з дня, наступного після сплати відповідачем податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 48 542,64 грн.
Так, відповідно до п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону (п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16 даного Закону).
Згідно із п.16.2 ст.16 зазначеного Закону у разі коли керівник податкового органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені абзацом першим підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.
Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку (п.п.16.3.1 п.16.3 ст.16 даного Закону).
У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем. Порядок застосування цього підпункту розробляється центральним податковим органом за погодженням з Державним казначейством України.
При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашується частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація (п.п.16.3.2, 16.3.3 ст.16 даного Закону).
Відповідно до п.п.16.4.1 п.16.4 ст.16 даного Закону пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством (п.п. 16.4.2 п.16.4 ст.16 вказаного Закону).
Відповідно до п.95.4. ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог про стягнення з ТзОВ «Стиль» податкового боргу по податку із доходів фізичних осіб в загальному розмірі 75 086,57 грн.
Наявність податкового боргу ТзОВ «Стиль» підтверджується дослідженими матеріалами справи, доказів сплати заборгованості суду відповідачем не представлено.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича фірма "Стиль" (ідентифікаційний код юридичної особи 22170978, вул.Каракая 24А, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77357) з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, в дохід держави податковий борг в розмірі 75 086,57 грн. (сімдесят п'ять тисяч вісімдесят шість гривень п'ятдесят сім копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 19.12.2013 року.