Справа № 513/2120/13-ц
Провадження № 2/513/767/13
Саратський районний суд Одеської області
17 грудня 2013 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., при секретарі Златіній О.І., за участю: позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
позивач у листопаді 2013 року звернувся з позовом до відповідача, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, що належав на праві приватної власності його батьку, ОСОБА_2, який помер 03 травня 2004 року.
Свої вимоги він обґрунтував тим, що прийняв спадщину, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Під час розгляду справи позивач підтримав свій позов та просив його задовольнити.
Представник Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, якого належним чином повідомили про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов визнав, не заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пунктів 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень діючого ЦК України цей кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 1 січня 2004 року.
Згідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Відповідно до статті 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Тобто право власності на збудоване до набрання чинності Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення.
Таким чином, час і підстави виникнення права власності на житловий будинок у спадкодавця визначаються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, а підстави спадкування зазначеного майна визначаються законом, який діяв на час відкриття спадщини, тобто згідно з положеннями книги шостої ЦК України (в редакції 16 січня 2003 року).
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття спадкодавцем права власності на житловий будинок.
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затверджена наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 р. N 45/5, яка діяла на час виникнення правовідносин щодо права власності на спірний будинок, та втратила чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року N 18/5), визначала, що підтвердженням належності житлового будинку (частки будинку) відчужувачу, розмір будинку та земельної ділянки, на який він розташований, відсутності заборгованості по податкам, а також відсутність заборони відчуження або арешту можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської, селищної сільської ради народних депутатів.
Оскільки спірний будинок з господарськими будівлями був збудований до введення в дію діючого ЦК України, факт належності будинку батькові позивача ОСОБА_2 підтверджується витягом з книги погосподарського обліку Новселівської сільської ради Саратського району Одеської області та довідкою Новоселівської сільської ради (а.с.32-33, 34). Дійсна вартість будинку складає 114656 гривень.
Ст.1216 ЦК України визначає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частина 2 ст.1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Ст. 1261 ЦК України встановлює, що у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З копії свідоцтва про народження позивача вбачається, що він є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.5).
ОСОБА_2 до дня своєї смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, та помер 03 травня 2004 року. Вказані обставини підтверджуються довідкою Новоселівської сільської ради та копією свідоцтва про смерть (а.с. 7, 16).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, у тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями під № 13, розташований по вул. Першотравневій в с. Новоселівка Саратського району Одеської області (а.с.9-15).
Заповіту спадкодавець ОСОБА_2 не залишив, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с.37), а тому відповідно до ч.2 ст.1223 ЦПК України право на спадкування одержують спадкоємці за законом першої черги.
Дружина спадкодавця ОСОБА_3 померла 03 листопада 1991 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.38).
Позивач, як єдиний спадкоємець за законом першої черги, вважається таким, що прийняв спадщину, тому що на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем в с.Новоселівка Саратського району Одеської області, вул.Першотравнева, 13, та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, що підтверджується довідкою Новселівської сільської ради Саратського району Одеської області (а.с.17).
З відповіді нотаріуса вбачається, що він відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, розташований в с.Новоселівка, вул. Першотравнева, 13, Саратського району Одеської області через відсутність правовстановлюючих документів (а.с.18).
Оскільки позивач, як спадкоємець за законом першої черги, прийняв спадщину, що відкрилась після смерті його батька ОСОБА_2, тому суд вважає необхідним позов задовольнити, визнавши за позивачем право власності на належний спадкодавцеві житловий будинок з господарськими будівлями.
Керуючись ст.ст.3-8, 10, 11,ч.1-2 ст.209, ст. ст. 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1223, 1258, 1261, 1268- 1270 ЦК України, суд
Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями під номером тринадцять, розташований по вул. Першотравневій в с.Новоселівка Саратського району Одеської області.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а особами, які не були присутніми під час проголошення рішення-протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя А. І. Бучацька