13.12.2013
Справа № 522/16477/13а
Провадження № 2а/522/1291/13
13 грудня 2013 року
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря: Гонтар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради,- « Про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії»,-
Позивач звернувся до суду, з позовом, який у подальшому був уточнений, по якому просить суд визнати бездіяльність відповідача - ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради, щодо відмови у відновлені прав позивача в частині користування пільгами та отриманні компенсації, які передбачені відповідно до його статусу незаконною; зобов'язати відповідача відновити порушені права позивача в повному обсязі; зобов'язати відповідача виплатити позивачу збитки в розмірі 28 892, 99 грн.; зобов'язати відповідача виплатити позивачу компенсацію за нанесення фізичних та моральних страждань позивачу та членам його сім'ї за час протиправних дій у розмірі 250 000 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з грудня 2010 року відповідач припинив надавати позивачу пільги посилаючись на Протокол № 12/К-10 від 21.12.2010 року Обласної комісії з питань визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким було визнано безпідставним видачу позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії. Дане рішення було відмінено судом і цією ж комісією, та визнано незаконним. Пізніше позивач звернувся до відповідача з проханням відновити становище, яке існувало до моменту порушення його прав, на що йому було відмовлено. Позивач не згодний з вище зазначеною відмовою, оскільки вважає її безпідставною, що стало підставою для звернення до суду з дійсним позовом.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала з приводу його задоволення. Надала до суду заперечення, в яких зазначила, що не погоджується з вимогою позивача і вважає позов таким, що суперечить нормам матеріального права, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях ( а.с.21-22).
Суд, вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обгрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення сторін по справі, вважає за необхідне позов задовольнити частково, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
З грудня 2010 року ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради припинив надавати позивачу пільги посилаючись на Протокол № 12/К-10 від 21.12.2010 року Обласної комісії з питань визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким було визнано безпідставним видачу позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ( категорія 1).
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25.04.2012 року визнано протокол Обласної комісії з питань визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації № 12К-10 від 21.12.2010 року в частині безпідставної видачі ОСОБА_1 посвідчення «Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС» - незаконним, копія якої наявна в матеріалах справи ( а.с. 6).
Як зазначає позивач в позові 13.03.2013 року він звернувся до відповідача з проханням відновлення свого становища, яке існувало до моменту порушення його прав, копія якої наявна в матеріалах справи ( а.с. 8).
На яке було отримано відповідь, в якій зазначено, що звернення ОСОБА_1 від 13.03.2013 року розглянуто та повідомлено, що відповідно до рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС Міністерства соціальної політики України ( протокол № 57 від 30.01.2013 року) ОСОБА_1 з 30.01.2013 року включений до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають пільги, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Організації, що надають житлово-комунальні послуги повідомленні про відновлення йому статусу, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та користується 50 % знижкою при платі за користування житлово-комунальними послугами. Рішенням Одеської обласної комісії з питань визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ( протоколу № 02/К-13 від 25.02.2013 року) ОСОБА_1В, поновлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, але рішення щодо виплати компенсації на харчування за період з 01.01.2011 року по 29.01.2013 року комісією не прийнято. Нараховано щомісячне пільгове забезпечення продуктами харчування з 30.01.2013 року у розмірі 296 грн. на місяць та щомісячна грошова компенсація на харчування на дитину, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 26,50 грн. на місяць. Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 « Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» 13.03.2013 року позивачу була нарахована вищезазначена компенсація у розмірі 71,00 грн., що підтверджується копією листа, наявною в матеріалах справи ( а.с.9).
Судом приймається до уваги, що за даними організацій, що надають житлово-комунальні послуги та послуги зв'язку ОСОБА_1, особі, яка постраждала внаслідок ЧАЕС 1 категорії, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 загальна сума пільг, розрахована зазначеними оргнізаціями за період з 21.12.2010 року по 30.01.2013 року складає 3221,99 грн., з яких: КП «ЖКС « Фонтанський» - 778, 54 грн; КП « Теплопостачання м. Одеси» - 827,07 грн.; ВАТ « Інфоксводоканал» 0 313,15 грн.; ВАТ « Обленерго» - 365, 38 грн.; ПАТ « Одесагаз» - 547, 60 грн.; ВАТ « Укртелеком» - 390, 25 грн.
Також враховується, сума компенсацій за період з 01.01.2011 року по 30.01.2013 року на продукти харчування ОСОБА_1 в розмірі 7380,90 грн.; компенсація на бензин , ремонт і технічне обслуговування автомобіля в розмірі 213,00 грн., компенсація на продукти харчування дитини, ОСОБА_1 - 549, 42 грн., що разом складає 8 143, 32 грн. та витрати на проїзд залізничним транспортом в розмірі 645, 78 грн.
Таким чином, суд вважає, що дані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також позивач в своєму позові просить стягнути з відповідача на його користь витрати на санаторно-курортне лікування у розмірі 10908 грн.
Судом встановлено, що позивач не звертався для отримання санаторно-курортного лікування за період з 2010 по 2012 року. 08.05.2013 року, згідно відповіді ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради, наявної в матеріалах справи ( а.с.5). ОСОБА_1 на звернення від 08.04.2013 року було відмовлено в наданні одноразової матеріальної допомоги на підставі того, що враховуючи обмежену кількість людей, робочої групи по наданню громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи в м. Одесі, від 13.04.2013 року, протоколом №1, прийнято рішення в першу чергу надавати допомогу учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії, а також було враховано те, що до складу сім'ї позивача входять працездатні працюючі, на підставі чого ОСОБА_1В, було відмовлено в наданні одноразової матеріальної допомоги.
Позивач в судовому засіданні підтвердив те, що в 2013 року, після відновлення йому статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому було надано можливість в санаторно-курортному лікуванні, якою він скористався.
Тому суд відмовляє в задоволенні цієї вимоги.
Згідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони : 1) на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія) ; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином не підлягають задоволенню позовні вимоги в іншій частині стягнення збитків, оскільки позивачем за недоведеністю.
Згідно ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Позивач в своєму позові просить стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за нанесення фізичних та моральних страждань позивачу та членам його сім'ї за час протиправних дій у розмірі 250 000 грн.
Також позивачем в позові зазначено, що працівниками ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради йому було відмовлено у видачі пам'ятного знаку, який видавався 2011 року до 25-річчя Чорнобильської катастрофи іншим « чорнобильцям», чим завдано йому значної моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях та приниженні його честі та гідності, начебто він є « другосортною особою», та зазначає, що вважає такі дії відповідача незаконними.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року №302 « Про порядок видачі посвідчень та нагрудних знаків ветеранів війни видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Відповідно п.13-1 Порядку у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення.
Згідно листа від 04.01.2011 року № 14 Головного управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації доручено ОСОБА_2 зняти з обліку ОСОБА_1 та припинити надання компенсацій та пільг, які надають відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якому на підставі протоколу засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 21.12.2010 року не підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
ОСОБА_2 від 08.01.2011 року № 12-03-04/226 було повідомлено ОСОБА_1 про призупинення нарахування усіх компенсаційних виплат та пільг.
Суд вважає, що відповідачем по справі не могла бути завдана моральна шкода позивачу, оскільки ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради виконував, покладені на нього вищестоящим органом, доручення, а тому вказані дії не можуть бути визнані в судовому порядку протиправними.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Цивільна - правова відповідальність за завдану моральну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, встановлення причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювача.
Як зазначено в п. 9 Постанови від 31.021995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості,можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди не зазначено, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, не надав ніяких доказів причино- наслідкового зв'язку між поведінкою відповідача та його моральними стражданнями.
Таким чином, позивач не надав доказів на підтвердження факту заподіяння йому відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не обгрунтував, з чого він виходив, визначаючи розмір заподіяної йому шкоди.
У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Суд, виконавши всі вимоги діючого законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Таким чином, з урахуванням тієї обставини, що відповідачем не були виконані зобов'язання по відшкодуванню компенсації в розмірі 12011,99 грн, суд вважає, що позов є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає частковому задоволенню, у частині стягнення моральної шкоди та решти суми виплат суд вважає за необхідне відмовити.
Керуючись Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 11,99,105,159-163,256 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради,- « Про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії»,- задовольнити частково.
Визнати бездіяльність ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради, щодо відмови у відновленні прав ОСОБА_1 в частині користування пільгами та отриманні компенсацій, які передбачені відповідно до його статусу незаконною.
Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради відновити порушені права ОСОБА_1 в повному обсязі.
Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради виплатити ОСОБА_1 збитки в розмірі 12 011,99 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціальної політики Одеської міської ради в дохід держави судовий збір у розмірі 34, 41 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.
СУДДЯ: Р.Д.Абухін