Справа № 2-4244/11
Н.п. 2/522/739/13
12 грудня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Бондаря В.Я.
при секретарі Іщик О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ЖКС «Фонтанський» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірним ремонтом та залиттям квартири,
Позивач звернулася до суду з позовом, та, змінивши розмір позовних вимог письмовою заявою від 04.10.2013р., просить стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 129 199 (сто двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять) гривень 00 копійок, моральну шкоду у розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, а також судові витрати.
Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, а відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1 та володіють нею на праві приватної спільної часткової власності. Квартира відповідачів знаходиться поверхом вище квартири позивача. У 2006 році неодноразово через самовільне перепланування та проведення ремонтних робіт у квартирі № 29 з вини відповідачів сталося залиття квартири № 27, про що були складені відповідні акти обстеження від 03.07.2006 року, 08.08.2006 року та 24.11.2006 року, через що її квартира пошкоджена та завдано матеріальну шкоду. Розмір шкоди, завданий позивачу, згідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 106/2007 від 27.08.2007 року складає 129 199, 00 гривень. Також діями відповідачів їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 150 000, 00 гривень. Відповідачі добровільно завдані збитки не відшкодували, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2Я та представник відповідачів за довіреністю ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнали, проти його задоволення заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача КП ЖКС «Фонтанський» у судове засідання не з'явився, про слухання справи був сповіщений, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу на підставі договору куплі-продажу серії ААО № 559141 від 06.07.1998 року належить квартира АДРЕСА_2.
(а.с.10)
Відповідачі проживають поверхом вище у квартирі АДРЕСА_3 та володіють зазначеною квартирою на праві приватної спільної часткової власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради від 13.12.2000 року.
(а.с.156)
У липні 2006 року, у квартирі відповідачів проводились ремонтні роботи, про що свідчить припис інспекції ДАБК від 28.07.2006 року. Однак не зважаючи на заборону інспекції ДАБК, відповідачі продовжували проведення ремонтних робіт, що підтверджується приписом від 16.10.2006 року, виданий начальником дільниці № 2 КП ДЕЗ «Арнаутський», з вимогою у терміновому порядку зупинити ремонтні роботи.
(а.с. 9, 27)
У 2006 році квартиру позивача неодноразово було затоплено, про що були складені відповідні акти обстеження від 03.07.2006 року, 08.08.2006 року та 24.11.2006 року. Актами були встановлені сліди залиття, зокрема, відповідно до акту від 03.07.2006 року було встановлено, що при вході у коридорі на стелі відійшов багет, шпалери на стелі та по периметру були деформовані, в жилій кімнаті шпалери відклеїлись, декоративний будівельний матеріал частково відслоївся. Актом від 08.08.2006 року встановлено залиття ніші, у якій проходить каналізаційний стояк, залита стіна по всій довжині стояка. Залиття стіни, в якій проходить каналізаційний стояк, та замикання електропроводки було встановлено актом обстеження від 24.11.2006 року.
(а.с.7, 8, 28)
У ході судового розгляду справи ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2006 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу. З висновку експертизи № 106/2007 року від 27.08.2007 року вбачається, що експертом були виявлені багаточисельні пошкодження конструкцій перекриття, стін, перегородок і підлоги, а також обробних матеріалів у всіх приміщеннях квартири АДРЕСА_4. Крім того, унаслідок реконструкції квартири і розширення балкона квартири АДРЕСА_5 вигляд і стан зазначеної квартири № 27 погіршився. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт квартир № 27 склав 115 382, 00 гривень, а розмір матеріальних збитків, завданих власнику даної квартири унаслідок залиття, склав 13 817, 00 гривень.
(а.с.49-50)
Відповідно до ст.10 ЦПК України сторони є рівними учасниками судового розгляду та на підставі ст.60 ЦПК України повинні довести належними доказами обставини, як в обґрунтування заявлених позовних вимог , також щодо заперечень за позовом.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Зазначене підтверджується ч. 1 ст. 22 ЦК України, згідно якої, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Крім того, ч. 3 даної статті встановлено, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Ст.. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. №6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Відповідно до ст.. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд критично ставиться до наданих відповідачами висновку про технічний стан основних несущих та огороджувальних конструкцій частини правоворотнього флігеля будівлі житлового будинку по вул.. Пушкінський № 69 у м. Одесі, виконаний спеціалістами НПЦ «Екострой» від 09.11.2006 року, висновку про технічний стан будівельних конструкцій кв. № 29 внутридворового правоворотнього флігеля будівлі житлового будинку по вул.. Пушкінський № 69 у м. Одесі та можливості їх подальшої експлуатації, виконаний спеціалістами центру НТТМ по архітектурі та будівництву Академія будівництва України від 29.11.2012 року, оскільки дані висновки не спростовують обставини позовної заяви та не встановлюють відсутність вини відповідачів у залитті квартири позивача.
У свою чергу, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту неправомірних дій з боку відповідача ЖКС «Фонтанський» та того, що такі дії спричинили залиття належної їй квартири. Вказане також не підтверджується ані дослідженими судом матеріалами справи, ані показаннями сторін. Позивачем не доведений факт протиправної дії відповідача ЖКС «Фонтанський», а тому недоведеність позивачем обставин, на яких грунтуються позовні вимоги відносно ЖКС «Фонтанський», є підставою для відмови у їх задоволенні.
Згідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. №6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.
Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є неповнолітньою особою.
Відповідно до 1179 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкода була завдана не з їхньої вини.
Таким чином, чинне законодавство не передбачає солідарну відповідальність неповнолітніх осіб.
Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що вина відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 у завданні матеріальної шкоди матеріалами справи не спростована, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Разом з тим, згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, зокрема п. 4 вказаної постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Постановою передбачено, що оскільки відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, то необхідно з'ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.
Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується спричинення позивачу моральної шкоди, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення на її користь моральної шкоди у розмірі 150 000, 00 гривень слід відмовити.
Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд , -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму матеріальної шкоди у розмірі 129 199 (сто двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн.
У задоволені решти позовних вимог до ОСОБА_6, ОСОБА_3 - відмовити.
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 та ЖКС «Фонтанський» - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.Я. Бондар