Справа: № 810/2228/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
11 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Борекс» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Борекс» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0001701500.
Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 22 травня 2013 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2013 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2013 року ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 28.03.2013 року № 000076/10-05-15/05764593 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість».
Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:
- пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством при заповненні декларації з ПДВ за лютий 2013 року (вхідний № 9013442261 від 15.03.2013 року) порушено методологію заповнення декларації з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми від'ємного значення в розмірі 31 615, 00 гривень.
На підставі Акта перевірки від 28.03.2013 року № 000076/10-05-15/05764593, ДПІ у Бородянському районі Київської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.04.2013 року № 0001701500 на суму завищення від'ємного значення ПДВ в розмірі 31 615, 00 гривень.
З приводу даних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 180 Податкового кодексу України, позивач є платником ПДВ.
Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
На виконання вимог вищевказаних норм податкового законодавства, позивачем було подано декларацію з ПДВ за лютий 2013 року.
Відповідач зазначає, що при заповненні декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року позивачем визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання (рядок 9 - 176 894 гривень) та сумою податкового кредиту (рядок 17 - 263 019 гривень) поточного звітного періоду в розмірі - 86 125 гривень. При цьому відповідач зазначив, що звітний (податковий) період визначається у порядку, встановленому статтею 202 Податкового кодексу України, і може дорівнювати одному календарному місяцю, а у випадках, визначених Кодексом, - календарному кварталу, з урахуванням деяких особливостей.
Таким чином, з урахуванням порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість та методології заповнення декларації з податку на додану вартість позивач повинен був:
1. У рядку 19 декларації з ПДВ за лютий 2013 року вказати суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язань і сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 86 125 гривень.
2. У рядку 20.1 декларації з ПДВ за лютий 2013 року визначити суму, яка підлягає зарахуванню у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 86 125 гривень, а решту (31 615 гривень) зарахувати до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та відобразити у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду.
3. При заповненні декларації з ПДВ за лютий 2013 року позивач зобов'язаний був відобразити суму 31 615 гривень в рядку 21.1 вказаної декларації, яка є складовою значення рядка 20.2 декларації з ПДВ за січень 2013 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач, маючи заборгованість перед бюджетом з ПДВ в сумі 226 505, 00 гривень зобов'язаний був зменшити борг на суму від'ємного значення не тільки звітного періоду, а також і попередніх звітних податкових періодів. Тому зменшення податкового боргу на суму від'ємного значення ПДВ за січень 2013 року в сумі 31 615, 00 гривень та за лютий 2013 року в сумі 86 175, 00 гривень відображено в декларації з ПДВ за березень 2013 року правомірно.
Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У разі якщо виникає додатне значення, така сума після врахування від'ємного значення попереднього періоду (за наявності), підлягає сплаті до бюджету та відображається у рядку 25 Декларації. Тобто при виникненні від'ємного значення платник податку повинен:
- або врахувати його в рахунок зменшення існуючого податкового боргу;
- або, у разі відсутності податкового боргу, віднести до складу податкового кредиту наступного періоду.
Податкове законодавство не тільки не забороняє, а й зобов'язує зменшити борг на суму від'ємного значення не тільки звітного періоду, а також і попередніх звітних податкових періодів. Тим більше, порушення методології заповнення рядків податкової декларації не є підставою для зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість.
Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення всупереч нормам чинного законодавства, а, отже, доводи відповідача є необґрунтованими.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.