12 грудня 2013 року 810/6335/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 1603,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з єдиного податку.
Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.
Представник позивача подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, підтвердив, що заборгованість відповідачем не сплачено.
Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка вказана її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 07.12.2007 та перебуває на обліку як платник податків, зборів та обов'язкових платежів в органах ДПС з 10.12.2007.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 25.01.2012 відповідачем подано до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування із зазначенням виду діяльності - автомобільного транспорту.
З огляду на обраний відповідачем вид діяльності та з урахуванням статті 291 Податкового кодексу України, він відноситься до другої групи платників єдиного податку.
Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (стаття 293 Податкового кодексу України).
Так, згідно з рішеннями Білоцерківської міської ради Київської області "Про встановлення фіксованої ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців" від 12.01.2012 №467-18-VІ платникам єдиного податку другої групи встановлено ставку у розмірі 20 % розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, ставка єдиного податку у 2012 році становила 229,40 грн.
За приписами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України підприємці першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше двадцятого числа (включно) поточного місяця.
При цьому, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 статті 295 Податкового кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з облікової картки платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість у розмірі 1603,25 грн. зі сплати єдиного податку за період з 20.03.2013 по 20.09.2013.
Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання в повному обсязі не сплачено.
Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу.
Враховуючи вимоги статті 59 Податкового кодексу України Білоцерківською ОДПІ Київської області виставлено відповідачу податкову вимогу від 22.05.2013 № 699-19 на суму 456,25 грн.
Податкова вимога отримана відповідачем 10.06.2013, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте, дана податкова вимога залишилась без задоволення.
Таким чином, на час розгляду справи в суді відповідачем податкова заборгованість самостійно не сплачена та складає 1603,25 грн.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, Відповідачем не виконане зобов'язання платника податків сплатити до бюджету відповідну суму податкової заборгованості у порядку та у строки визначені Податковим кодексом України, у зв'язку з чим за Відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом на загальну суму 1603,25 грн.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509-ХII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 1603,25 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України податковий борг з єдиного податку в сумі 1603 (одна тисяча шістсот три) грн. 25 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Василенко Г.Ю.