04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" грудня 2013 р. Справа№ 911/137/13-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Гаврилюка О.М.
Тищенко О.В.
при секретарі судового засідання Климович М.І.
за участю представників:
від позивача: Чемериз Т.П. - за довіреністю
від відповідача: Рудницький В.Ю. - керівник,
Глущенко О.А. - за довіреністю
від третьої особи-1: не з'явились
від третьої особи-2: не з'явились
від прокуратури: Івашин О.Є. - посвідчення
розглянувши апеляційну скаргу Прокурора Обухівського району Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2013 року
у справі № 911/137/13-г (Суддя Черногуз А.Р.)
за позовом: Прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Космос"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області (третя особа-1)
2. Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області (третя особа-2)
про припинення права користування земельною ділянкою
Прокурор Обухівського району Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до Відкритого акціонерного товариства "Космос" про припинення права користування земельними ділянками, посвідчене Державним актом на право користування землею серії Б № 026626, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 241, на земельні ділянки для розміщення продбази і будівництва дитячого садку на 280 місць, площею 2,1 га та 1,0 га відповідно.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2013 порушено провадження у справі № 911/137/13-г, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області та Державну податкову інспекцію в Обухівському районі Київської області, а розгляд справи призначено на 29.01.2013.
Рішенням господарського суду Київської області від 05.03.2013 року у справі № 911/137/13-г (Суддя Чорногуз А.Р.) у задоволенні зазначених позовних вимог Прокурора Обухівського району Київської області відмовлено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням, Прокурор Обухівського району Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить суд скасувати рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги прокурора в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2013 року колегією суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Тищенко О.В., Чорна Л.В. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 03.07.2013 року.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Чорної Л.В., розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Смірнова Л.Г., Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року розгляд справи відкладено на 17.07.2013 року.
У зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Гончарова С.А. та судді Смірнової Л.Г., розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Тищенко А.І., Чорна Л.В., Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. справи прийнято до провадження у визначеному складі суддів. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 07.08.2013 року.
Враховуючи перебування суддів Тищенко А.І. та Чорної Л.В. у відпустці, розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Смірнова Л.Г., Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2013р. справу прийнято до провадження у визначеному складі суддів, розгляд справи призначено на 28.08.2013 року.
Враховуючи перебування суддів Смірнова Л.Г. та Тищенко О.В. у відпустці, розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Гаврилюк О.М., Чорна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013р. розгляд справи було відкладено на 02.10.2013 року.
Враховуючи перебування суддів головуючого судді Гончарова С.А. та судді Чорної Л.В. у відпустці, розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сулім В.В.; судді Гаврилюк О.М., Смірнова Л.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року справу прийнято до провадження у визначеному складі суддів, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.10.13р.
Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у зв'язку з виходом судді Гончарова С.А. з відпустки та враховуючи перебування у відпустці судді Смірнової Л.Г. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Гаврилюк О.М., Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року справу прийнято до провадження у визначеному складі суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року розгляд справи відкладено на 13.11.2013 року.
У зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Шаптала Є.Ю.; судді Гаврилюк О.М., Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року справу прийнято до провадження у визначеному складі суддів, розгляд справи призначено на 11.12.2013 року.
У зв'язку з виходом з відпустки судді Гончарова С.А., розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Гаврилюк О.М., Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року справу прийнято до провадження у визначеному складі суддів.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Зокрема, апелянт стверджує, що в архіві Козинської селищної ради не виявлено жодної документації та рішення органу місцевого самоврядування, які б вказували на підставу видачі бланку акту на право користування землею, землевпорядна документація щодо відведення спірної земельної ділянки в постійне користування відповідачу на території Козинської селищної ради в архіві Управління Держкозему у Обухівському районі Київської області не зберігається та не обліковується. Прокурор зауважує, що внесення відповідачем коштів в якості сплати земельного податку, є безпідставним та неправомірним, а їх цільове призначення не може визначатись як плати за землю, оскільки базою для визначення Земельного податку є витяг з нормативної грошової оцінки земель.
Позивач, згідно з поданим до суду 25.06.2013 року відзивом, просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора. Позивачем, зокрема, зазначено, що судом першої інстанції не було враховано, що проект землеустрою щодо спірної земельної ділянки ніколи не розроблявся, акт постійного користування виданий без достатніх правових підстав.
Відповідач, згідно з поданим до суду 02.07.2013 року відзивом та поданими 05.08.2013 року письмовими поясненнями, проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на їх безпідставність. Зокрема, відповідачем зазначено, що, у нього станом на 01.01.2013 року відсутня заборгованість по сплаті земельного податку за спірну земельну ділянку, що свідчить про відсутність підстав для позбавлення його права користування земельною ділянкою на підставі п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України.
Відповідачем зазначено, що відсутність документації в архівах позивача та Управління Держкомзему у Обухівському районі Київської області не є наслідком винних дій відповідача та останній не маю до цього ніякого відношення; згідно положень законодавства України наявність чи відсутність документації з землеустрою, присвоєння чи не присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру не впливають на можливість проведення нормативно грошової оцінки земельної ділянки, складання за її результатами технічної документації та надання витягу з неї.
Третьою особою-1, Управлінням Держкомзему в Обухівському районі Київської області, згідно з поданими до суду 13.09.2013 року письмовими поясненнями, апеляційну скаргу прокурора підтримано, та пояснено суду, що з огляду на відсутність документів, які б надали змогу здійснити прив'язку місця розташування земельних ділянок ВАТ «Космос», зазначених в акті на право постійного користування, неможливо встановити склад угідь, на яких розташовані земельні ділянки відповідно до Карти формування території Козинської селищної ради.
Треті особи до судового засідання, що відбулось 11.12.2013 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності третіх осіб є можливим.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
У 1992 році Виконавчим комітетом Козинської селищної ради народних депутатів Заводу "Космос" Виробничого об'єднання "Квазар" було видано Державний акт на право постійного користування землею серія Б № 026626 для розміщення продбази і будівництва дитячого садку на 280 місць площею 2,1 га та 1 га на території Козинської селищної ради.
Державний акт на право постійного користування землею серія Б № 026626 зареєстровано в книзі записів державних актів направо користування землею за № 241.
Землевідвід земельної ділянки площею 1 га здійснено на підставі рішення сесії Козинської селищної ради народних депутатів від 05.11.1991 року.
Землевідвід земельної ділянки площею 2,1 га рішення сесії Козинської селищної ради народних депутатів від 28.06.1991 року.
Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 04.04.1994 прийнято рішення про перетворення в процесі приватизації державного підприємства "Космос" в акціонерне товариство.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що користувачем земельних ділянок площею 2,1 га та площею 1 га, згідно Державного акту на право постійного користування землею серія Б № 026626 з 1992 року, є Відкрите акціонерне товариство "Космос".
Як зазначалось, позовні вимоги прокурора у даній справі полягають у припиненні права користування земельними ділянками, посвідчене Державним актом на право користування землею серії Б № 026626, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 241, на земельні ділянки для розміщення продбази і будівництва дитячого садку на 280 місць, площею 2,1 га та 1,0 га відповідно.
В обґрунтування таких позовних вимог прокурор посилався на те, що в архіві Козинської селищної ради не виявлено жодної документації та рішення органу місцевого самоврядування, які б вказували на підставу видачі бланку акту на право користування землею, землевпорядна документація щодо відведення спірної земельної ділянки в постійне користування відповідачу на території Козинської селищної ради в архіві Управління Держкозему у Обухівському районі Київської області не зберігається та не обліковується. Прокурор зауважує, що внесення відповідачем коштів в якості сплати земельного податку, є безпідставним та неправомірним, а їх цільове призначення не може визначатись як плата за землю, оскільки базою для визначення Земельного податку є витяг з нормативної грошової оцінки земель.
З урахуванням викладеного, прокурор вважає, що у даному випадку підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку, що передбачена п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України.
Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.
В якості підстав заявленого прокурором позову ним зазначено систематична несплата земельного податку, що у відповідності до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Так, згідно з ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для правильного вирішення спору, суду необхідно встановити наявність фактів порушення прав та законних інтересів держави, яке виразилося у систематичній несплаті відповідачем земельного податку за користування земельними ділянками згідно Державного акту на право постійного користування землею серія Б № 026626, який зареєстрований в книзі записів державних актів направо користування землею за № 241.
Згідно Закону України "Про плату за землю" в редакції від 03.07.1992 року, суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, передбачено що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Статтею 27 Закону України "Про плату на землю" у відповідній редакції було визначено, що контроль за правильністю обчислення і справлення земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органом державної податкової служби.
Аналогічне положення міститься в ст. 19-1 Податкового кодексу України, в якій такі визначені функції органів державної податкової служби як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахувань і сплати податків і зборів, установлених податковим кодексом; за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та зборів), а також функція перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів тощо.
При цьому, згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.
В матеріалах справи міститься довідка № 106/10/19-009 від 25.01.2013 року ДПІ в Обухівському районі Київської області про відсутність заборгованості з податків і зборів Відкритого акціонерного товариства "Космос" станом на 25.01.2013 року, а також лист ДПІ в Обухівському районі Київської області № 3614/135/15-04/22 від 06.12.2012 року, згідно яких станом на 06.12.2012 року Відкритим акціонерним товариством "Космос" сплачено земельний податок у повному обсязі та заборгованості перед бюджетом немає.
Тобто, матеріалами справи не підтверджується та, навпаки, спростовується наявність у відповідача заборгованості з орендної плати за спірні земельні ділянки.
Прокурор стверджує, що внесення відповідачем коштів в якості сплати земельного податку, є безпідставним та неправомірним, а їх цільове призначення не може визначатись як плата за землю, оскільки базою для визначення Земельного податку є витяг з нормативної грошової оцінки земель.
Так, відповідно до ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції від 03.07.1992, № 2535-XII) підставою для проведення нормативно грошової оцінки земельної ділянки є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Положеннями ст. 18 вищезазначеного Закону встановлений обов'язок проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Крім того, в ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Частина 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено обов'язок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, видавати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу базою оподаткування земельного податку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем проводилось нарахування та сплату плати за землю з 2011-2012 роки відповідно до встановленого в ст. 271 Податкового кодексу України порядку, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного, відповідно, листами Державної податкової адміністрації України № 181/7/15-0717 від 13.01.2010 року "Про індексацію нормативної грошової оцінки землі у 2010 році", № 1205/7/17-0317 від 19.01.2011 року "Про індексацію нормативно грошової оцінки земель у 2011 році", № 1248/7-17-3217 від 16.01.2012 року "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель у 2012 році",
Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за 2010-2012 роки, які засвідчені печаткою банку.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у Відкритого акціонерного товариства "Космос" станом на 25.01.2013 немає заборгованості по сплаті земельного податку.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
До матеріалів справи не надано доказів затвердження Козинською селищною радою нової нормативної грошової оцінки землі у розумінні п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України та ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", відомостей про офіційне оприлюднення затвердженої нової нормативної грошової оцінки в матеріалах справи не міститься. Факт існування такої нормативної грошової оцінки не зобов'язує користувача здійснювати платежі на підставі цієї оцінки без її затвердження радою.
З огляду на викладене, місцевим господарським судом вірно не прийнято до уваги посилання прокуратури про сплату відповідачем податку на землю в іншому розмірі, ніж той, що підлягає сплаті.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 цього ж кодексу визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на відсутність доказів, які б свідчили про систематичне порушення відповідачем сплати податку на землю за користування земельними ділянками площею 2,1 га та площею 1 га, згідно Державного акту на право постійного користування землею серія Б № 026626, у суду відсутні жодні підстави для застосування наслідків передбачених п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України.
Щодо доводів прокурора про те, що відсутність землевпорядної документації або рішення органу місцевого самоврядування, які б вказували на підставу видачі бланку державного акту на право користування землею, так сам факт такої відсутності, судова колегія зауважує, що наведені обставини не визначені статтею 141 Земельного кодексу України в якості підстави для припинення права користування землею.
Разом з тим, відсутність відповідної документації на зберіганні у органах Держкомзему, не свідчить про те, що Державний акт на право постійного користування землею було видано відповідачу безпідставно.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового або особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 Господарського кодексу України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання своїх прав і законних інтересів.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право та обґрунтування необхідності його захисту.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що станом на момент звернення прокурора з позовною заявою до суду, з боку відповідача були відсутні порушення інтересів держави. Доказів зворотного до матеріалів справи не додано.
З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора про припинення права користування земельною ділянкою, посвідченого Державним актом на право постійного користування землею серія Б № 026626, який зареєстрований в книзі записів державних актів направо користування землею за № 241, є недоведеними, безпідставними та такими, що вірно не задоволені судом першої інстанції.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Київської області від 05.03.2013 року у справі № 911/137/13-г відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Прокурора Обухівського району Київської області, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Прокурора Обухівського району Київської області на рішення господарського суду Київської області від 05.03.2013 року у справі № 911/137/13-г є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Прокурора Обухівського району Київської області на рішення господарського суду Київської області від 05.03.2013 року у справі № 911/137/13-г - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2013 року у справі № 911/137/13-г - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 911/137/13-г повернути до суду першої інстанції.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.М. Гаврилюк
О.В. Тищенко