17.12.2013 року Справа № 904/7920/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Бахмат Р.М., Кощеєва І.М.
при секретарі: Назаренко С.Г.
за участю представників:
позивача: Передерій Д.В.- предст., дов. №53 від 01.01.2013 року
Оленюк Н.В.- предст., дов.№296 від 01.01.2013 року
відповідача: Михалевич М.А.- предст., дов. від 23.10.2013 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2013р. у справі №904/7920/13
за позовом: державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ)
до: товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротех Транс» (м. Дніпропетровськ)
про: зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії у редакції позивача
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2013 року (підписано 20.11.2013р.) у справі №904/7920/13 (суддя Манько Г.В.) відмовлено в позові державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротех Транс» (м. Дніпропетровськ) про зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії у редакції позивача.
Вважаючи, що рішення господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права та з висновками, які не відповідають обставинам справи, позивач - державне підприємство «Придніпровська залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 18.11.2013р. у справі №904/7920/13 і прийняти нове - про задоволення позовних вимог. Скаржник вказує, що в порушення ст. 43 ГПК України судом не надано оцінки наданих позивачем письмових доказів (акти зняття показникам розрахункових приладів обліку) на підтвердження факту споживання відповідачем електроенергії, або оцінки встановлення таких доказів неналежними. Висновок суду, про відсутність пропозиції укласти договір, оскільки додатки до наданого проекту договору не повністю заповнені, позивач також вважає помилковим. На думку сторони проект договору відповідає вимогам ст. 641 ЦК України щодо пропозиції укласти договір. Позивач не згоден з посиланням суду першої інстанції на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 23.08.2012 №5366/11/47-12. Вказаним листом надаються роз'яснення щодо спільної діяльності сторін з передачі електричної енергії, а предметом позову є укладення договору про постачання електричної енергії. Крім того, позивач вважає помилковим застосування ст. 627 ЦК України та з посиланням на ст.187, ч. 3 ст. 179 ГК України та п. 1.3 ПКЕЕ вказує про право суду зобов'язати сторону укласти договір, якщо його укладання є обов'язковим відповідно до вимог чинного законодавства. Оскільки відповідач є власником електроустановки ТП-20, у останнього є обов'язок укласти договір про постачання електричної енергії.
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Гідротех Транс» (м. Дніпропетровськ)
у відзивах на апеляційну скаргу і представник у судовому засіданні пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим. Акти зняття показів лічильників є неналежними доказами по справі. Цими актами підтверджується кількість електроенергії, що передана за допомогою ТП-20 субспоживачам без врахування втрат електроенергії в елементах ТП-20. Покази лічильників не мають відношення до відповідача, оскільки останній не є споживачем електроенергії. Правомірним, на думку відповідача, є висновок суду про відсутність належної пропозиції позивача до укладення договору, оскільки останнім не були заповнені відповідні додатки до нього (об'єм електроенергії, параметри трансформаторів, тощо є суттєвими умовами договору і повинні бути визначені сторонами). Крім того, суд врахував щодо саме Придніпровська залізниця повинна врегулювати свої відносини безпосередньо зі споживачами, що отримують електричну енергію, яка споживається останніми через належну відповідачу ТП-20. Відповідач вважає, що фактично у спорі скаржник ставить вимогу не про укладення договору, а вимагає договірної можливості стягнення вартості технологічних витрат електроенергії. Скаржник помилково вважає, що різниця між вхідною в ТП-20 і вихідною з ТП-20 електроенергією є поставленою електроенергією з боку скаржника власнику цього ТП, оскільки ця різниця є технологічними витратами електроенергії. При цьому, відповідач посилається на п.1.2 ПКЕЕ і зазначає, що позивач за договором про спільне використання технологічних мереж від 21.09.2011 року №ПР/Е-11571/НЮ самостійно оплачує ці технологічні витрати.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що предметом спору є спонукання відповідача укласти договір про постачання електроенергії.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
ДП «Придніпровська залізниця» звернулося до ТОВ «Гідротех Транс» з пропозицією укласти договір про постачання електричної енергії та направило для підписання проект договору (лист №ЕЕ-1001 від 24.05.2013р.). Свою позицію по укладанню договору ДП «Придніпровська залізниця» обґрунтовує тим, що товариство є власником ТП-20, яке використовується постачальниками ДП «Придніпровська залізниця» та ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» для передачі електричної енергії іншим споживачам - суб'єктам господарювання. «Придніпровська залізниця» з посиланням на п. 1.2., п. 3.26 Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) вважає, що взаємовідносини з технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (власника мереж) регулюються договором про постачання електричної енергії.
В свою чергу ТОВ «Гідротех Транс» листом №tl-13-0008 від 01.06.2013р. відмовилось від підписання договору, пояснюючи тим, що товариство не є безпосереднім споживачем електроенергії. Таким споживачем є ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго».
Відповідач в своїх поясненнях взагалі заперечує використання ним електроенергії, що проходить повз належну йому установку ТП-20 до інших субспоживачів, які є платниками електроенергії.
Частина 1 ст. 67 Господарського кодексу України встановлює, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997р. №575/97-ВР (із змінами і доповненнями) відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Крім того, взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.96 N 28 (далі - Правила).
Відповідно до п. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Аналогічні норми встановлені і в ч. 1 ст. 180 ГК України: «зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства».
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови,визнані законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 2, 3 ст. 180 ГК України).
Частиною 3 статті 181 ГК України встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Згідно ч. 4 ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у 20-ти денний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) (ч. 8 ст. 181 ГК України).
Відповідно до п. 1.13. Правил, укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Договір про постачання електричної енергії визначений Правилами як домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.
Пунктом 1.6. Правил встановлено, що договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
За приписами п.5.2. Правил, при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.
Істотними і обов'язковими умовами для цього виду договірних обов'язків п.5.5. Правил визначає наступні: 1) найменування постачальника електричної енергії та споживача; 2) місце і дату укладення Договору про постачання електричної енергії; 3) договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); 4) величини дозволеної та приєднаної потужності; 5) клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо; 6) режим роботи електроустановки споживача. У разі укладення одного договору про постачання електричної енергії за двома або більше об'єктами споживача значення величин дозволеної та приєднаної потужності, режим роботи електроустановок споживача визначаються за кожним з об'єктів споживача; 7) значення показників якості електричної енергії (ПЯЕ); 8) узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності); 9) порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом); 10) режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; 11) порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин; 12) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті енергії та потужності в енергосистемі; 13) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування; 14) зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин; 15) порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків; 16) строк дії договору; 17) умови та порядок розірвання договору; 18) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.
Відповідно до п.5.6. Правил, невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; 5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач не визначився з пропозиціями щодо заповнення додатків №№4, 8, 14 до проекту договору, умови яких є суттєвими для договорів даного виду, що виключає вважати поданий проект договору пропозицією про його укладення.
До того ж судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що правовідносини між сторонами стосовно установки ТП-20 були врегульовані договором про спільне використання електричних мереж від 21.09.2011р. №ПР/Е-11571/НЮ.
Відповідно до п. 1.1 цього договору, Власник мереж (ТОВ «Гідротех Транс») зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача (ДП «Придніпровська залізниця») або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до абз.1 п. 1.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910) (далі - Правила), у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2 до Правил).
Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача.
Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж (п. 1.10. Правил).
Абзацом 17 п. 1.2. Правил визначено, що договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.
Спільне використання технологічних електричних мереж - виконання комплексу заходів з метою експлуатації та утримання у належному технічному стані технологічних електричних мереж, які використовуються для забезпечення електропостачання інших суб'єктів господарювання, крім їх власника, або для забезпечення передачі (транзиту) електричної енергії в мережі електропередавальної організації (абз. 75 п. 1.2. Правил).
За приписами частин 2, 3 п. 1.10. Правил, електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.
Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.
Пунктом 6.29. Правил встановлено, що електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 N 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за N 732/15423.
Порядок та розмір плати за спільне використання технологічних електричних мереж, умови спільного використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) з електропередавальною організацією зазначаються в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж (пункт 6.31 Правил).
Положеннями пункту 6.32 Правил встановлено, що фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж базового періоду.
Позивач та відповідач, у відповідності до приписів Правил користування електричної енергії, вже врегулювали свої взаємовідносини щодо спільного використання технологічних електричних мереж.. Правила користування електричною енергією не передбачають, у даному випадку, обов'язкового укладення відповідачем договору про постачання (купівлю - продаж) електричної енергії з позивачем. Дані факти повністю підтверджені листом від 23.08.2012р. за № 5366/11/47-12, направленим на адресу позивача, відповідача і ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго». Як правильно зазначив місцевий господарський суд, Національна комісія, що здійснює Державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) вказала, що між ДП «Придніпровська залізниця» та споживачами (субспоживачами, у тому числі населенням), електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж ТОВ «Гідротех Транс» і об'єкти яких розташовані на закріпленій території здійснення ліцензованої діяльності ДП «Придніпровська залізниця», мають бути укладені договори про постачання електричної енергії та договори про користування електричною енергією (із побутовим споживачем - населенням) у встановленому законом порядку. Отже, споживачами електричної енергії є фізичні та юридичні особи, приєднані своїми мережами до ТП-20, а не відповідач по даній справі.
Крім того, суд правильно послався у даному випадку на приписи ст.627 ЦК України і приписи ПКЕЕ як на підставу відмови в позовних вимогах.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення по справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2013 року у справі №904/7920/13 залишити без зміни.
(постанова виготовлена у повному обсязі 19.12.2013 року)
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Р.М.Бахмат
І.М. Кощеєв