33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"16" грудня 2013 р. Справа № 8/100-50
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Петухов М.Г.
суддя Бучинська Г.Б. ,
суддя Гулова А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області
на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.10.2013 р.
у справі № 8/100-50 (суддя Кравчук А.М.)
за заявою Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області
про зміну способу виконання рішення суду
у справі № 8/100-50
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Демарк"
до відповідача Малого підприємства "Сатурн"
про стягнення 4 586 944 грн. 41 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від органу ДВС: не з'явився
Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.10.2013 р. у справі № 8/100-50 відмовлено в задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області про зміну способу виконання рішення суду.
При винесенні вказаної вище ухвали, судом першої інстанції було встановлено, що рішенням господарського суду Волинської області від 21.10.2009 року постановлено стягнути з відповідача - малого підприємства "Сатурн" на користь відкритого акціонерного товариства "Банк Демарк" заборгованість в сумі 4 586 944 грн. 41 коп. Вказане рішення постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 року залишено без змін. На виконання рішення господарського суду Волинської області від 21.10.2009 року видано наказ від 22.03.2010 року №8/100-1.
Вирішуючи питання про те, чи наявні визначені законом підстави для задоволення заяви органу ДВС, судом першої інстанції було прийнято до уваги положення ст.. 121 ГПК України, ст.. 36 Закону України «Про виконавче провадження», а також роз'яснення, наведені у п. п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
Також місцевий господарський суд зазначив, що головною умовою для зміни способу та порядку виконання рішення є неможливість його виконання або наявність обставин, які ускладнюють його виконання. При цьому, вказав на те, що державним виконавцем не надано доказів та відповідних пояснень на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що правові підстави для задоволення заяви органу ДВС про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 8/100-50 відсутні.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції, Відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 09.10.2013 р. у справі № 8/100-50 та прийняти нову ухвалу, якою задоволити заяву державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Волинської області.
Скаржник вважає, що ухвала господарського суду є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм матеріального права.
На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.
Керуючись статтею 13 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 30.01.2012 р. винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності/суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та призначено Бутовець Наталію Миколаївну директора ТЗОВ «Атлант», який має сертифікат, виданий 19.08.2011 за № 12377/11 Фондом державного майна України (строк дії: 19.08.2014 р.).
Листом за вих. № 15 від 19.03.2012 року суб'єкт оціночної діяльності Бутовець Наталія Миколаївна повідомляє про те, що у ході візуального огляду об'єктів оцінки та аналізу їх технічної документації, були виявлені відхилення у зазначеннях площ окремих з них відносно показників, зазначених у постанові про призначення експерта від 30.10.2012 (ВП № 20660897). Таким чином, скаржник наголошує на тому, що встановлено факт зміни площі відповідних об'єктів.
В обґрунтування своїх доводів, скаржник посилається на положення частини 3 статті 5 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. Отже, як стверджує скаржник, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв'язку з перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки, чи ні, іпотека поширюється й на таку.
Апелянт звертає увагу на те, що виконати рішення суду про звернення стягнення на майно у спосіб, визначний виконавчим документом, не можливо, оскільки площі об'єктів змінено. Такі добудови до об'єктів не можуть бути виділені в натурі і були приєднані до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. Отже, як зазначає скаржник, на такі добудови поширюється іпотека ПАТ «Банк Демарк».
З огляду на вказане та з урахуванням приписів ст.. 36 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможлив державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення зміну способу і порядку виконання, скаржник вважає, що виконати рішення суду про звернення стягнення на майно у спосіб, визначений виконавчим документом, не можливо, а тому ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та задоволити заяву органу ДВС.
Позивач та відповідач не скористалися своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення (в даному випадку - ухвали) місцевого господарського суду.
16 грудня 2013 року в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представники сторін та органу ДВС не з'явилися.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики зхастосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони та орган ДВС були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені останнім та реєстр Рівненського апеляційного господарського суду на відправку рекомендованої кореспонденції від 02.12.2013 р. (а.с. 84-86), а також те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін та органу ДВС.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами оскарження ухвали, рішенням господарського суду Волинської області від 21.10.2009 року задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Банк Демарк» до Малого підприємства "Сатурн" про стягнення заборгованості в сумі 4 586 944 грн. 41 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 05.03.2008 року (а.с. 1-6).
Вказане вище рішення оскаржено в апеляційному порядку. Так, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 року рішення господарського суду Волинської області від 21.10.2009 року у справі № 8/100-50 залишено без змін.
На виконання рішення господарського суду Волинської області від 21.10.2009 року видано наказ від 22.03.2010 року №8/100-1 (а.с. 13-14).
15.07.2010 року головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 20660897 з виконання наказу №8/100-1 від 22.03.2010 року (а.с. 15-18).
17.08.2010 р. державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна боржника при примусовому виконанні наказу господарського суду Волинської області від 22.03.2010 року №8/100-1. Відповідно до вказаного акта описане майно буде передане для реалізації не раніше 27 серпня 2010 року, зауважень під час опису майна не має (а.с. 19-22).
Листом від 19.03.2012 р. № 15 ТзОВ «Атлант» ЛТД повідомило головного державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ про те, що у ході візуального огляду об'єктів оцінки та аналізу їх технічної документації, були виявлені відхилення у значеннях площ окремих з них відносно показників, зазначених у постанові про призначення експерта від 30.01.2012 р. (ВП № 20660897). Таким чином, було встановлено, що змінені площі таких об'єктів: площа штампувального цеху зменшена на 20, 8 кв. м (фактична площа становить 1911, 6 кв. м.); площа санпобутблоку збільшена на 420, 5 кв.м. (фактична площа становить 894, 2 кв. м.); площа заготівельного цеху збільшена на 10,7 кв.м. (фактична площа становить 1123, 9 кв.м.); площа збирального цеху зменшена на 63, 7 кв.м. (фактична площа становить 1054, 2 кв. м.) (а.с. 23).
Згідно з витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно № 28195187, №28197062, № 28197362, № 28195497 та № 28196186 від 01.12.2010 р. власником таких об'єктів, як: штампувальний цех (Г-1), заготівельний цех (М-1), збиральний цех (Н-1), гараж (Д-1), санпобутблок (Ж-3), які знаходяться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, проспект Перемоги, будинок 30, є Мале підприємство «Сатурн» (а.с. 24-28).
1 жовтня 2013 року до господарського суду Волинської області надійшла заява про зміну способу виконання рішення суду за № 04-32/12131 від 01.10.2013 р. від відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області (а.с. 8-12).
Заява обгрунтована положеннями частини 3 статті 5 Закону України «Про іпотеку». Також, заявник наголошує на тому, що виконання рішення суду про звернення стягнення на майно у спосіб, визначений виконавчим документом, не можливе, оскільки площі об'єктів змінено. Такі добудови до об'єктів не можуть бути виділені в натурі і були приєднані до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.10.2013 р. у справі № 8/100-50 відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви органу ДВС.
Переглядаючи вищевказану ухвалу суду першої інстанції на предмет відповідності вимогам діючого законодавства, суд апеляційної інстанції враховує наступні обставини справи та положення чинного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання.
Згідно з ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України визначає, що рішення господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, в тому числі наказів господарських судів.
Так, згідно з ч. 1 ст. 36 вказаного Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.
В силу приписів статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Таким чином, з наведених вище приписів діючого законодавства вбачається, що законодавець пов'язує вчинення господарським судом такої процесуальної дії як зміна способу та порядку виконання рішення з наявністю відповідних обставин. При цьому такі обставини за своїм характером повинні ускладнювати виконання рішення або ж робити його неможливим.
Згідно з п. 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Як вбачається з заяви державного виконавця, в ній немає вимог про зміну способу чи зміну порядку виконання рішення, а лише ставиться питання про уточнення площ окремих будівель на які слід звернути стягнення.
За таких обствин, вищевказана вимога по суті не є зміною способу та поряду виконання рішення, відповідно вона не може бути задоволена в порядку ст. 121 ГПК України.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, заявлені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали в порядку статті 104 ГПК України.
З врахуванням викладеного, ухвалу господарського Волинської області від 09.10.2013 р. у справі № 8/100-50 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу господарського Волинської області від 09.10.2013 р. у справі № 8/100-50 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області - без задоволення.
2. Справу № 8/100-50 надіслати господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Гулова А.Г.