"18" грудня 2013 р. Справа № 926/1017/13
За позовом державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне", м.Чернівці
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька - Мілк", с.Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1.Національна академія аграрних наук України 2.Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про визнання договору недійсним
Суддя Дутка В.В.
Представники від позивача - Новицький З.М., директор, Маковійчук Я.В., представник, довіреність від 19.11.2013р. від відповідача - Жмінка І.В., представник, довіреність від 24.09.2013р. від третіх осіб - не з'явилися
СУТЬ СПОРУ: державне підприємство "Дослідне господарство "Центральне" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька - Мілк" про визнання договору від 04.08.2011р. недійсним.
Позов мотивований укладенням договору між сторонами без дотримання вимог Статуту позивача, без погодження з Президією Академії аграрних наук з порушенням вимог ст.3, ч.1 ст.4 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", ст.4, п.30 ч.1 ст.6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Земельного кодексу України, Порядку погодження та обліку деяких господарських договорів, затвердженого постановою Президії Національної академії аграрних наук від 26.08.2011р. №14, а тому договір підлягає визнанню недійсним відповідно до част. 1 ст.207 ГК України.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 04.10.2013р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 22.10.2013р.
21.10.2013р. до господарського суду надійшло клопотання сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька - Мілк" від 21.10.2013р., де товариство просить відмовити у задоволенні позову оскільки позов пред'явлено до ТОВ "Свіженька - Мілк", а не до сільськогосподарського ТОВ "Свіженька - Мілк".
Заяву позивача від 19.11.2013р. №401 про виправлення у позові допущеної описки в найменуванні відповідача суд визнав обґрунтованою ухвалою від 21.11.2013р. та встановив правильне найменування відповідача - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Свіженька - Мілк". Цією ж ухвалою залучено до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національну академію аграрних наук України та Буковинську державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, розгляд справи відкладено на 02.12.2013р.
Третя особа 1 у відзиві від 29.11.2013р. просить вийти за межі позовних вимог з метою захисту інтересів позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача одержаного внаслідок виконання недійсного правочину, упущеної вигоди та штрафних санкцій, задовольнити позовні вимоги частково, а саме визнати недійсним договір від 04.08.2011р., окрім умов викладених в п.4.1. Договору про надання послуг.
Третя особа 2 у відзиві від 29.11.2013р. підтримує позовні вимоги повністю.
За клопотанням позивача, ухвалою від 02.12.2013р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 12.12.2013р.
10.12.2013р. через канцелярію суду відповідач подав відзив від 10.12.2013., в якому просить відмовити у позовних вимогах в повному обсязі. Зокрема, відповідач вказує на укладення 18.10.2012р. між сторонами та Буковинським інститутом Агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України трьохстороннього Договору №89 від 18.10.2012р., яким регулювалися відносини, пов'язані із зміною зобов'язаної сторони у зобов'язаннях, тим самим договір був погоджений Буковинським інститутом станом на 18.10.2012р. Відповідач вважає, що позивач не надав належних доказів того, що станом на 04.08.2011р., на момент укладення спірного договору було порушено вимоги чинного законодавства. Крім цього позивач, обґрунтовує позовні вимоги посиланнями на Статут, долучивши копію статуту з датою реєстрації 06.06.2012р., в той час як спірний договір укладений 04.08.2012р. Теж саме, продовжує відповідач, стосується посилання позивача на вимоги постанови Президії НААН від 26.08.2011р. Крім наведеного, в заперечення проти позову відповідач наводить окремі положення чинного законодавства.
Ухвалою від 12.12.2013р. розгляд справи відкладено на 18.12.2013р.
У судовому засіданні представники позивача просили задовольнити позовні вимоги, представник відповідача просив відмовити у позові.
Представники третіх осіб в засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду спору по суті, оскільки третіх осіб належним чином повідомлено про дату, місце і час судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Державне підприємство "Дослідне господарство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, згідно ст.1 Статуту, безпосередньо підпорядковане Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, а загальне підпорядкування - Національній академії аграрних наук України, як органу управління державним майном, закріпленим за Господарством.
Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею № А-000004 від 03 червня 1993 року, землі площею 825 га надані Чернівецькій державній сільськогосподарській дослідній станції (Вашківське відділення) Української академії аграрних наук правонаступниками якого є державне дослідне господарство "Центральне" Чернівецької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН та в подальшому державне підприємство "Центральне" Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії Аграрних Наук України.
04.08.2011р. між державним підприємством "Дослідне господарство "Центральне" (позивач у справі) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Свіженька - Мілк" (відповідач у справі) укладено договір, згідно п.1.2. якого сторони домовились про надання платних послуг щодо вирощування сільськогосподарських культур на земельній ділянці, розміром 70 га.
У п.2.1. договору, сторони зазначили, що земельна ділянка виділяється для вирощування сільськогосподарських культур і використовується виключно по цільовому призначенню.
Відповідно до п.2.2. договору відповідач самостійно за власні фінансові кошти проводить роботи по покращенню стану вказаної земельної ділянки та має право звести необхідні тимчасові споруди для своєї діяльності.
Договір починає діяти з 01.10.2011р. по 01.10.2016р. (п.3 Договору).
Згідно п.4.1. договору, оплату за надання методичних рекомендацій та інших необхідних послуг щодо вирощування сільськогосподарських культур на площі 70 га, вказаної у п.1.2. цього договору, відповідач здійснює один раз на рік, або за домовленістю Сторін.
Відповідно до п.4.2. договору оплата за виконання умов цього Договору становить 35 000 грн. на рік в тому числі ПДВ 20% - 500 грн. за один гектар.
18.10.2012р. сторони уклали додаткову угоду про внесення змін та доповнень до Договору від 04.08.2011р., а саме виклали п.4.2. договору в наступній редакції: Оплата за виконання умов цього Договору становить 49 000 грн. на рік в тому числі ПДВ 20% - 700 грн. за один гектар починаючи з 01.01.2013р. Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору від 04.08.2011р. і набирає чинності з 01.01.2013р. і діє на протязі строку дії Договору від 04.08.2011р. Угода підписана сторонами та погоджена директором Буковинського інституту АПВ Дроником Г.В.
Прокуратура Садгірського району міста Чернівців провівши перевірку встановила, що державне підприємство "Дослідне господарство "Центральне" у порушення ст. 125 ЗК України не виготовило та не одержало документи, що посвідчують право постійного землекористування земельною ділянкою площею 2187,5 гектарів, а тому дії керівництва позивача щодо укладення договорів про тимчасове користування землею є незаконними. Зі змісту вказаних договорів (в тому числі спірного договору від 04.08.2011р.) вбачається, що у порушення Закону України "Про оренду землі", ст.93 Земельного кодексу України та Статуту позивача керівництвом вказаного господарства фактично укладаються договори оренди землі без погодження з органом управління - Академією аграрних наук України. На підставі перевірки прокуратурою винесено протест від 28.03.2012р. на незаконні дії адміністрації ДПДГ "Центральне" щодо укладення договорів про тимчасове користування землею.
З вищевикладеного вбачається, що предметом спірного договору є надання платних послуг щодо вирощування сільськогосподарських культур.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до договору, відповідач надаючи послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур (пункти 1.2., 4.2. договору), проводить оплату коштів у сумі 49 000,00 грн. (пункти 4.1., 4.2. договору), а позивач, який замовив надання послуг, фактично надає у користування земельну ділянку площею 70 га.
Відповідно до акту виконаних робіт від 28.12.2012р. сторони обмінювались інформацією, що становила загальний інтерес, проводила консультації та обговорення з узгодженням тематики щодо випасання тварин та вирощування сільськогосподарських культур. Крім того, позивач здійснив для відповідача науково-консультативне забезпечення при випасанні тварин та вирощуванні сільськогосподарських культур на площі 70 га за 2012р. на суму 35 000,00 грн.
Згідно квитанцій до прибуткового касового ордера №16 від 18.01.2012р. на суму 5500,00 грн., платіжного доручення №58 від 13.02.2013р. на суму 8000,00 грн., податкової накладної №172 від 16.09.2013р., платіжного доручення №35 від 10.05.2011р. на суму 60 000,00 грн. відповідач перераховував позивачу кошти на виконання договору від 04.08.2011р.
Тобто, фактично позивач за спірним договором передав відповідачу у платне користування земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур та збирання врожаю, при цьому не уклавши договору оренди земельної ділянки у відповідності до вимог Земельного кодексу України та статей 4, 15 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об'єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.
Положеннями постанови президії Національної Академії Аграрних Наук України від 26 серпня 2011 року "Про затвердження Порядку погодження та обліку деяких господарських договорів" передбачено, що договори предметом яких є надання послуг з обробітку ґрунту, догляду за посівами та збирання сільськогосподарських культур погоджуються НААН.
Статтею 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є Національна академія наук України, галузеві академії наук, а згідно із п. 30 ч.1 ст.6 Закону, уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.
Національна академія аграрних наук України не надавала згоди стосовно передачі відповідачу земельної ділянки у користування для вирощування на ній сільськогосподарських культур та не погоджувала спірний договір.
Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення відповідача проти позову в частині застосування до спірних відносин постанови президії Національної Академії Аграрних Наук України від 26 серпня 2011 року "Про затвердження Порядку погодження та обліку деяких господарських договорів", яка прийнята після укладення спірного договору від 04.08.2011р., є безпідставними, оскільки додаткова угода від 18.10.2012р., як невід'ємна частина договору від 04.08.2011р., укладена після прийняття вищезгаданої постанови.
Клопотання третьої особи 1 про вихід за межі позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача одержаного внаслідок виконання недійсного правочину, упущеної вигоди та штрафних санкцій є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Згідно п.2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Тобто господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони.
Клопотання третьої особи 1 в частині повернення одержаного за недійсним правочином суперечить част.3 статті 207 ГК України, якою передбачена можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє. В даному випадку неможливо повернути усе одержане за недійсним договором, оскільки вже здійснене користування відповідачем земельною ділянкою, отримання ним науково-консультативного забезпечення. Щодо вимог про стягнення упущеної вигоди та штрафних санкцій, слід зазначити їх необґрунтованість та невідповідність положенням ст. 22, п.1 част. 1 ст.83 ГПК України.
Клопотання третьої особи 1 в частині задоволення позову частково (визнати недійсним договір від 04.08.2011р., окрім умов викладених у п.4.1. Договору про надання послуг) не відповідає положенням час.4 ст.27 ГПК України, оскільки третім особам не надано процесуального права зменшувати розмір позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що договір від 04.08.2011р. суперечить вищезгаданим нормам, а тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Судові витрати в зв'язку з задоволенням позову покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Визнати недійсним договір від 04 серпня 2011 року між державним підприємством "Дослідне господарство "Центральне" та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Свіженька - Мілк".
3.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Свіженька - Мілк" (вул.Задубрівська, 2, Заставнівський район, Чернівецької області, ідентифікаційний код 36752260) на користь державного підприємства "Дослідне господарство "Центральне" (вул.Каштанова, 20, м.Чернівці, код ЄДРПОУ 00729876) 1147,00 грн. судового збору.
Суддя В.В.Дутка
Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2013 року