"17" грудня 2013 р.Справа № 916/3185/13
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
До відповідача: Приватного підприємства "ПРО ОРГ ЛОГІСТИК"
про стягнення 10633,47 грн.;
Суддя Погребна К.Ф.
Представники:
Від позивача: -не з'явився;
Від відповідача: Сірко Г.М. - довіреність.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Приватного підприємства "ПРО ОРГ ЛОГІСТИК" про стягнення 10633,47 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2013 року, було порушено провадження у справі № 916/3185/13 із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалами господарського суду Одеської області від 20.11.2013р. та від 04.12.2013р., зобов'язано позивача надати: докази сплати судового збору у встановленому розмірі, відповідно до вимог чинного законодавства; копію вимоги від 15.10.2013р; докази отримання відповідачем вимоги від 15.10.2013р, акту надання послуг №8Ю-35 від 24.09.2013р. та рахунка-фактури № 8Ю-35 від 24.09.2013р.; письмові пояснення щодо нарахування штрафних санкцій, з чітким визначенням періоду нарахування.
Вимоги ухвал господарського суду Одеської області до теперішнього часу позивачем не виконані.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "про судове рішення" №6 від 23.03.2012 року, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Суд вважає, що неподання позивачем витребуваних доказів перешкоджає вирішенню спору і спрямована на штучне затягування судового процесу, а тому суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Згідно до п.4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, згідно до п.4.9. вказаної Постанови, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
-витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Так, як зазначалось вище ухвалами господарського суду Одеської області від 20.11.2013р. та від 04.12.2013р., зобов'язано позивача надати: докази сплати судового збору у встановленому розмірі, відповідно до вимог чинного законодавства; копію вимоги від 15.10.2013р; докази отримання відповідачем вимоги від 15.10.2013р, акту надання послуг №8Ю-35 від 24.09.2013р. та рахунка-фактури № 8Ю-35 від 24.09.2013р.; письмові пояснення щодо нарахування штрафних санкцій, з чітким визначенням періоду нарахування.
Суд вважає, що ненадання позивачем вказаних доказів, про витребування яких було зазначено у відповідних процесуальних документах, перешкоджає вирішенню справи по суті з наступних підстав.
Так, відповідно пункту 2.23. постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.
У позивача неодноразово ухвалами суду витребувались докази сплати судового збору у встановленому розмірі, оскільки при звернені до суду ним було сплачено судовий збір лише в розмірі 229,40 грн. (платіжне доручення №1702 від 11.11.2013р.), тоді як необхідно було сплатити за подання відповідного позову 1720,50 грн.
Втім вимога суду, щодо надання відповідного доказу позивачем була не виконана.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач надав суду акт надання послуг №8Ю-35 від 24.09.2013р., підписаний лише позивачем, який на його думку підтверджує здійснення поставки товару. Суд витребував у позивача докази отримання відповідачем відповідного акту.
Проте, вимоги ухвал господарського суду Одеської області позивачем були проігноровані та до теперішнього часу не виконані.
Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору по суті господарський суд вважає за необхідне позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства "ПРО ОРГ ЛОГІСТИК" про стягнення 10633,47 грн - залишити без розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись п. 5 ст.81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства "ПРО ОРГ ЛОГІСТИК" про стягнення 10633,47 грн - залишити без розгляду.
Суддя Погребна К.Ф.