Головуючий в 1інстанції:Кошева О.А.
Категорія : 26 Доповідач: Новікова Г. В.
18 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Новікової Г. В.,
суддів Агєєв О.В., Шевченко В.Ю.
при секретарі: Стрижак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ДП «Артемвугілля», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві ,
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 24 жовтня 2013 року з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_2 стягнуто моральну шкоду, спричинену в результаті травмування на виробництві у сумі 3 000 грн. та з ДП «Артемвугілля», моральну шкоду спричинену в результаті професійного захворювання в розмірі 17000 грн.. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Ухвалюючи рішення,суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав травму на виробництві і за висновком МСЕК від 03.04.2003 року йому встановлено 20% стійкої втрати професійної працездатності та за висновком МСЕК від 28.11.2012 року встановлено 55% втрати працездатності та третя група інвалідності у зв'язку із професійним захворюванням.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди з Фонду. Посилається на те,що судом не прийнято до уваги,що законом не передбачено відшкодування моральної шкоди Фондом. Вважає, що позивачем не надано доказів про спричинення самої моральної шкоди та не зазначено обґрунтування її розміру. Довідка МСЕК про процент стійкої втрати професійної працездатності є підставою для розрахунку та відшкодування потерпілому матеріальної шкоди і не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди. Оскільки позивач обґрунтовує наявність моральної шкоди ушкодженням здоров'я на виробництві, тому суд повинен був призначити експертизу.
Нещасний випадок у позивача стався з вини роботодавця, що підтверджується актом,а тому саме роботодавець повинен відшкодувати моральну шкоду, судом не встановлено факту заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача. Вважає, що судом не застосовано трирічний строк позовної давності для звернення до суду з приводу відшкодування моральної шкоди.
В судове засідання з»явився ОСОБА_2 та представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки за дорученням-Шляхтов Д.С..
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Судом встановлено, що позивач 28 листопада 2002 року отримав травму на виробництві, що підтверджується актом по формі Н-1 від 30 листопада 2002 року. За висновком МСЕК від 03.04.2003 року позивачу вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності в 20%.
Крім того, встановлено, що позивач тривалий час працював в СП « шахта ім. В.І. Леніна» ДП « Артемвугілля» на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею. За висновком МСЕК від 28.11.2012 року позивачу вперше встановлено третя група інвалідності у зв'язку із професійним захворюванням безстроково з втратою професійної працездатності в 55%. За сукупністю професійного захворювання і травми позивачеві встановлена стійка втрата професійної працездатності в 65% .
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з Фонду, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що факт спричинення моральної шкоди доведено. Право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з дня встановлення втрати працездатності вперше висновком МСЕК, тобто з 03.04.2003 року. В зазначений період діяли положення ч.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачали обов'язок Фонду соціального страхування у разі настання страхового випадку провести виплату потерпілому грошової суми за моральну шкоду. Тому суд у відповідності до вимог Закону дійшов обґрунтованого висновку про покладення на Відділення обов'язку відшкодування моральної шкоди позивачеві.
Доводи відповідача про те, що позивачем в позовній заяві не зазначено обґрунтування чим спричинена моральна шкода та не обґрунтовано її розмір, а тому відсутні підстави для задоволення позову, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються встановленими обставинами. Звертаючись з позовом, позивач зазначив, що йому через травму спричинена моральна шкода, що виразилося в порушенні нормальної життєдіяльності, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички і бажання у зв'язку з неможливістю подальшого активного суспільного життя, позбавлений можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов'язки по дому, важко виконувати фізичні навантаження, турбують постійні болі в хребті, оніміння в ногах, що викликає негативні емоції і переживання, порушує нормальні життєві зв'язки і потребує від позивача докладання додаткових зусиль для організації свого життя.
Посилання на те, що позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди, не проведено відповідну експертизу,що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, не можуть бути прийняті до уваги з тих підстав, що саме по собі ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняє йому моральні та фізичні страждання. Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р., моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Доводи щодо застосування строку позовної давності в три роки не ґрунтуються на вимогах закону. Окільки положення ст.268 ЦК України передбачають, що на вимогу про відшкодування шкоди,завданої каліцтвом,іншим ушкодженням здоров»я позовна давність не поширюється.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди,спричиненої в результаті травмування на виробництві, суд першої інстанції правильно врахував характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Постановлене судом рішення в частині оскарження є законним і обґрунтованим. Вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду в частині стягнення відшкодування моральної шкоди з ДП «Артемвугілля» сторонами не оскаржується.
Керуючись ст. ст. 308,315 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24 жовтня 2013 залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: