ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13670/13 10.12.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСП Юкрейн»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарм Промоушн Сервіс»
Про витребування майна та зобов'язання повернути майно
Головуючий суддя Ващенко Т.М.
Судді Трофименко Т.Ю.
Головіна К.І.
Представники учасників судового процесу:
Від позивача: Шенк О.Ю. представник за довіреністю № б/н від 28.05.13.
Від відповідача: Селіфонов В.В. представник за довіреністю № б/н від 30.09.13.
Від третьої особи: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСП Юкрейн» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» (далі - відповідач) про витребування майна та зобов'язання повернути майно.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач безпідставно утримує майно:
- Алерік, таблетки по 10 мг, № 7 у блістерах, 73 757 (сімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят сім) шт.;
- Грипекс Актив, таблетки № 12 у блістерах, 247 424 (двісті сорок сім тисяч чотириста двадцять чотири) шт.;
- Грипекс Актив Макс, таблетки № 10 у блістерах, 111 185 (сто одинадцять тисяч сто вісімдесят п'ять) шт.;
- Грипекс Старт, капсули, № 12 у блістерах, 115 632 (сто п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять дві) шт.;
- Грипекс ХотАктив, порошок, у саше № 10, 7 979 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) шт.;
- Ібупром спринт Капс, капсули № 6 у блістерах, 4 750 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят) шт.;
- Ібупром, таблетки № 10 у блістерах, 368 842 (триста шістдесят вісім тисяч вісімсот сорок дві) шт.;
- Ібупром Макс, таблетки № 12 у блістерах, 280 976 (двісті вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят шість) шт.;
- Ібупром Макс, таблетки, № 24 (12x2) у блістерах, 85 183 (вісімдесят п'ять тисяч сто вісімдесят три) шт.;
- Стоперан, капсули тверді, № 8 у блістерах, 117 439 (сто сімнадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) шт.;
- Ргоfусооl ВС-65А, 1 шт.;
- піддони пластикові 1200x800, 12 шт.;
- вивіска 45x65 см, 1 шт.;
- піддони пластикові 1200x800, 20 шт.;
- гігрометр психрометричний ВІТ-1 ТУ 3 України 14307481.001-92, 7 шт.;
- гігрометр психрометричний ВІТ-2 ТУ 3 України 14307481.001-92, 7 шт.;
- дескоцид Н 5 л, 1 каністра,
- настінний дозатор з пластику, 1 шт.,
- спрей для дезінфекції шкіри рук «Клін Хендс» 1 л, 1 шт.;
- гігрометр психрометричний ВІТ-1 ТУ 3 України 14307481.001-92, 7 шт.;
- гігрометр психрометричний ВІТ-2 ТУ 3 України 14307481.001-92, 7 шт., яке належить на праві власності позивачу та знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Маршала Рокосовського, 8-Б, у приміщенні аптечного складу, що належить відповідачу.
На думку позивача, на підставі приписів ст. ст. 387, 391, 1212, 1213 ЦК України вказане майно підлягає витребуванню у відповідача та передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮСП Юкрейн».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.13. порушено провадження у справі № 910/13670/13, на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі в даній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарм Промоушн Сервіс», призначено справу до розгляду на 13.08.13.
В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/13670/13 призначено до розгляду на 05.09.13.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 19.09.13.
В судовому засіданні 19.09.13. суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду справи № 910/13670/13, про що прийняв відповідну ухвалу.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.09.13. визначений склад колегії суддів у справі № 910/13670/13: головуючий суддя Ващенко Т.М., суддя Трофименко Т.Ю., суддя Головіна К.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.13. вказаною колегією суддів прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 17.10.13.
16.10.13. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.
17.10.13. від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про зупинення провадження в даній справі.
За результатами судового засідання 17.10.13. судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та на підставі ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 19.11.13., про що прийнято відповідну ухвалу (з урахуванням ухвали суду від 22.10.13. про виправлення описки).
29.10.13. від позивача через відділ діловодства суду надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження в даній справі.
В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/13670/13 призначено до розгляду на 10.12.13.
Представник третьої особи в судове засідання 10.12.13. не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду в даній справі не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Розглянувши в судовому засіданні 10.12.13. клопотання відповідача про зупинення провадження в даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 910/16071/13, подане 17.10.13. через відділ діловодства, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Подане клопотання обґрунтовано тим, що за результатами розгляду справи буде встановлено правовий статус спірного майна, факт вчинення чи не вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮСП Юкрейн» необхідних дій для звільнення приміщень, та факт наявності або відсутності перешкод з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» у доступі до майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
З матеріалів справи № 910/13670/13 вбачається, що предметом спору між сторонами є витребування майна та зобов'язання його повернути.
Обставини даної справи суд може встановити самостійно в межах її розгляду, оскільки суд в даній ситуації жодним чином не обмежений ні своєю юрисдикцією, ні предметом позову щодо збирання та оцінки доказів.
Крім того, із обставин даної справи не вбачається, що справа про витребування майна та зобов'язання його повернути має бути розглянута тільки після завершення розгляду справи про виселення та стягнення.
В судовому засіданні 10.12.13. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 10.12.13. проти позову заперечував.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/13670/13.
В судовому засіданні 10.12.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. (п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.13. у справі № 910/16071/13, яка набрала законної сили, встановлено наступне.
14.12.12. Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтерфарм" (Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Фарм Промоушн Сервіс" (Орендар) уклали Договір оренди № 16, відповідно до п. 1.2 якого Орендар має право за письмовою згодою Орендодавця здавати приміщення та територію, що орендується в суборенду.
19.12.12. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фарм Промоушин Сервіс" (Суборендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮСП Юкрейн" (Суборендар) уклали Договір суборенди № 12/14, відповідно до умов якого Суборендодавець передавав в суборенду Суборендареві, а Суборендар приймав у Суборендодавця в суборенду на весь строк суборенди, як він зазначений у статті 3.1 далі, частину нежилого приміщення, загальною площею 291,28 кв.м, яке розташовано за адресою: м. Київ, пр-т Маршала Рокосовського, буд. 8-Б.
Крім того, вказаною постановою встановлено, що після закінчення терміну дії Договору суборенди № 12/14 відповідач станом на день прийняття постанови (21.11.13.) продовжував користуватися орендованими приміщеннями.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач безпідставно утримує майно:
- Алерік, таблетки по 10 мг, № 7 у блістерах, 73 757 (сімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят сім) шт.;
- Грипекс Актив, таблетки № 12 у блістерах, 247 424 (двісті сорок сім тисяч чотириста двадцять чотири) шт.;
- Грипекс Актив Макс, таблетки № 10 у блістерах, 111 185 (сто одинадцять тисяч сто вісімдесят п'ять) шт.;
- Грипекс Старт, капсули, № 12 у блістерах, 115 632 (сто п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять дві) шт.;
- Грипекс ХотАктив, порошок, у саше № 10, 7 979 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) шт.;
- Ібупром спринт Капс, капсули № 6 у блістерах, 4 750 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят) шт.;
- Ібупром, таблетки № 10 у блістерах, 368 842 (триста шістдесят вісім тисяч вісімсот сорок дві) шт.;
- Ібупром Макс, таблетки № 12 у блістерах, 280 976 (двісті вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят шість) шт.;
- Ібупром Макс, таблетки, № 24 (12x2) у блістерах, 85 183 (вісімдесят п'ять тисяч сто вісімдесят три) шт.;
- Стоперан, капсули тверді, № 8 у блістерах, 117 439 (сто сімнадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) шт.;
- Ргоfусооl ВС-65А, 1 шт.;
- піддони пластикові 1200x800, 12 шт.;
- вивіска 45x65 см, 1 шт.;
- піддони пластикові 1200x800, 20 шт.;
- гігрометр психрометричний ВІТ-1 ТУ 3 України 14307481.001-92, 7 шт.;
- гігрометр психрометричний ВІТ-2 ТУ 3 України 14307481.001-92, 7 шт.;
- дескоцид Н 5 л, 1 каністра,
- настінний дозатор з пластику, 1 шт.,
- спрей для дезінфекції шкіри рук «Клін Хендс» 1 л, 1 шт.;
- гігрометр психрометричний ВІТ-1 ТУ 3 України 14307481.001-92, 7 шт.;
- гігрометр психрометричний ВІТ-2 ТУ 3 України 14307481.001-92, 7 шт., яке належить на праві власності позивачу та знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Маршала Рокосовського, 8-Б, у приміщенні аптечного складу, що належить відповідачу, внаслідок чого, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСП Юкрейн», на підставі приписів ст. ст. 387, 391, 1212, 1213 ЦК України вказане майно підлягає витребуванню у відповідача та передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮСП Юкрейн».
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу приписів статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом права власності, визначеного у статті 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (пункт 1 статті 321 вказаного Кодексу).
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позитивний аспект права власності означає можливість реалізації прав на річ (майно) без участі всіх інших осіб, а негативний - усунення всіх інших осіб від речі і захист її від всіх цих осіб.
Захист права власності врегульовано главою 29 ЦК України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389), захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (ст. 391), визнання права власності (ст. 392) тощо.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
Таким чином, норма статті 387 ЦК України встановлює право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (віндикаційний позов).
Однією з особливостей цього позову, як правило, є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. В протилежному випадку власник має право звернутися до суду з двома вимогами - про визнання права власності на майно та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей.
Віндикаційний позов має місце, коли у власника зберігається право власності, але він не може його здійснювати, оскільки річ вибула із його володіння і перебуває у неправомірному (незаконному) володінні іншої особи. Тобто віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника до незаконно володіючого невласника з метою відновлення порушеного володіння річчю шляхом вилучення її у натурі.
Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.
Крім того, при розгляді віндикаційного позову позивач повинний підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази. (Відповідна правова позиція відображена в постанові Вищого господарського суду України від 19.07.2011 р. у справі № 5002-18/3226.1-2010).
Отже, умовами задоволення такого позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння.
Разом з тим, позивачем жодними належними засобами доказування не доведено суду факт вибуття спірного майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача та відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном, як і не доведено, що саме вказане в позовній заяві майно перебуває у відповідача.
При цьому, судом враховано, що акти приймання товару на склад позивача, відомості по партіям товарів та інвойси не можуть бути належними доказами для встановлення того, що саме спірне майно (визначений позивачем перелік майна) перебуває у володінні відповідача, оскільки вказані документи містять набагато більше позицій (кількість) товару, ніж пред'явлено для витребування позивачем, в той же час, майно зазначене у вказаних документах могло бути реалізоване позивачем.
Щодо посилання позивача на приписи ст. 391 ЦК України, слід відзначити наступне.
Положеннями ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до цієї статті, власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном у випадку, коли право власності порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Такий позов є негаторним. Тобто поняття індикаційного і негаторного позовів слід розмежувати, а пред'явлені позовні вимоги ґрунтуватись або на приписах ст. 387 ЦК України або на приписах ст. 391 ЦК України, що не враховано позивачем.
Далі, посилання позивача на його спроби звільнити займане приміщення, в якому знаходиться спірне майно, не підтверджене належними доказами, переписка сторін, надана позивачем, свідчить виключно про наміри сторін вчинити певні дії, а сам факт звільнення чи не звільнення орендованого приміщення не є предметом розгляду даної справи. Крім того, як відзначалось судом, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.13. у справі № 910/16071/13 встановлено, що після закінчення терміну дії Договору суборенди № 12/14 відповідач станом на день прийняття постанови (21.11.13.) продовжував користуватися орендованими приміщеннями.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Враховуючи вищевикладене, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі, в даному випадку - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСП Юкрейн».
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує наявність підстав для задоволення позовних вимог про витребування майна та зобов'язання його повернути, у зв'язку з чим позовні вимоги не можна вважати обґрунтованими.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.12.13.
Головуючий суддя Т.М. Ващенко
Судді Т.Ю. Трофименко
І.К. Головіна