Справа № 22ц/775/11457/13 Головуючий в 1 інстанції Мелещенко Л. В.
Категорія 27 Доповідач Канурна О.Д.
16 грудня 2013 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого: Санікової О. С.
суддів: Барсукової О.І., Канурної О.Д.
при секретарі Стефановій Я.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 04 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 04 листопада 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені у повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/11-175/023 від 31.01.2007 року у загальному розмірі 59 790,87 доларів США, що у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 477 908,43 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 35 204,57 доларів США, заборгованості за відсотками у розмірі 7 635,88 доларів США, пені за прострочення кредиту та відсотків у розмірі 16 950,42 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у сумі 3 441,00 грн.
З вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми матеріального та процесуального права.
Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, хоча своєчасно і належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою, зареєстрованою в журналі телефонограм № 2 за № 3512 (а.с. 141).
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Згідно частини 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом першої інстанції встановлено, що 31 січня 2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» Кредитором, був укладений кредитний договір № 014/11-175/023, згідно якого Кредитор надає Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 53 000,00 доларів США.
Відповідав ознайомилася з умовами укладеного кредитного договору, про що свідчить підпис відповідача ОСОБА_1 на кожній сторінці договору. Кредит надається на строк по 31 січня 2021 року (п. 1.2 договору № 014/11-175/023 від 131.01.2007 року).
Згідно п. 1.3 кредитного договору, погашення кредиту здійснюється згідно графіку погашення кредиту (додаток 2 до договору) в розмірі 1/20 від суми ліміту отриманого кредиту, погашення процентів (відсотків) за користування кредитом здійснюється щомісячно.
Пунктом 1.4 вказаного договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом складає 14,75 відсотків річних.
31.01.2007 року відповідачу був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_2 .
Згідно квитанції № 129 від 31.01.2007 року про здійснення валютно-обмінної операції 53 000,00 доларів США за курсом НБУ складають 266 855,00 грн. (а.с. 65).
Відповідно квитанції № Р20/1460-196 від 31.01.2007 року відповідачем ОСОБА_1 отримано 266 855,00 грн., призначення платежу: надходження на рахунки за вкладами фізичних осіб (а.с. 66).
За платіжним дорученням № 1 від 31.01.2007 року ОСОБА_1 здійснена оплата згідно інвестиційно-будівельного договору № 148/Ф від 12.01.2006 року (а.с. 67).
22.04.2013 року на адресу відповідача надіслана вимога про дострокове погашення заборгованості за укладеним кредитним договором.
Частиною 1 ст. 1055 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 10.1 кредитного договору № 014/11 -175/023 від 31.01.2007 року, за порушення строків повернення кредитної заборгованості, процентів за користування та комісій, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня після закінчення строку виконання зобов'язань.
Згідно розрахунку заборгованості за укладеним кредитним договором, станом на 19.04.2013 року заборгованість становить 59 790,87 доларів США, яка за курсом НБУ складає 477 908,43 грн., що складається з:
- заборгованості за кредитом - 35 204,57 доларів США, за курсом НБУ - 281 390,13 грн.;
- заборгованості за відсотками - 7 635,88 доларів США, за курсом НБУ - 61 033,59 грн.;
- пені за прострочення кредиту та відсотків - 16 950,42 доларів США, за курсом НБУ - 135 484,71 грн. (а.с. 10-13).
Висновок суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконувала зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, тому вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, є законним і обгрунтованим.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що жодного доказу відкриття позичкового рахунку позивач не надав, жодного доказу перерахування на цей рахунок грошових коштів позивач не надав, жодного доказу укладання відповідного договору про забезпечення кредиту позивач не надав, оскільки вказані доводи спростовуються матеріалами справи, а також із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 здійснювала погашення кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/11-175/023 від 31.01.2007 року станом на 19.04.2013 року (а.с. 10-13). Частиною 1 статті 1051 ЦК України передбачено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Відповідач ОСОБА_1 з позовом про оспорювання вказаного кредитного договору до суду не зверталася.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що позивач повинен був перерахувати на позичковий рахунок кредитні кошти у доларах США і що в матеріалах справи відсутні докази відкриття валютного рахунку, не заслуговують на увагу, оскільки частиною 1 статті 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Відповідно до службової записки від 16.10.2013 року клієнту ОСОБА_1 31.01.2007 року в Публічному акціонерному товаристві „Райффайзен Банк Аваль" був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні. Дата закриття рахунку 13.05.2010 року (а.с. 81). Пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що кредитний договір № 014/11 -175/023 від 31.01.2007 року не може бути прийнятий у якості належного доказу, тому як цей договір є неукладеним, не заслуговують на увагу, оскільки вказаний договір підписаний ОСОБА_1 (а.с. 4-7). Як вбачається із частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які уклалися між сторонами і дав їм належну правову оцінку.
Виходячи із встановлених судом обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального закону, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 04 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: