18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 грудня 2013 року Справа № 925/1875/13
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача - Сенченков І.Г. - представник за довіреністю,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк
"ПриватБанк", м. Дніпропетровськ
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,
АДРЕСА_1
про визнання кредитором,-
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати відповідача визнати кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 25 307 грн. 56 коп. заборгованості за договором б/н від 18 березня 2011 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18 листопада 2013 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03 грудня 2013 року.
До початку розгляду справи по суті від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останній просив суд визнати публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" кредитором фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на суму 25 307 грн. 56 коп.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України.
Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ст. 16 ЦК України можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" з урахуванням вищевказаної заяви.
Копію заяви про зміну предмету позову відповідачу було надіслано завчасно, про що свідчить поштова квитанція від 06 грудня 2013 року за №9560.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зміну предмету позову та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Ухвалами господарського суду Черкаської області від 18 листопада 2013 року та від 03 грудня 2013 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 17 грудня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1875/13.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 18 березня 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", які разом складають договір банківського обслуговування, шляхом реєстрації в мережі Інтернет у системі клієнт - банк, що розміщена на сайті www.privatbank.ua.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних (ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис").
Виходячи з наведених норм закону, підписання відповідачем заяви від 18 березня 2011 року електронним цифровим підписом у системі Інтернет - клієнт - банкінг Приват 24, вважається правочином, що вчинений у письмовій формі, та таким, що відповідає нормам ст. ст. 202, 205, 207, 638, 639 ЦК України.
Відповідно до договору надання банківських послуг від 18 березня 2011 року відповідачу було встановлено кредитний ліміт в сумі 16 000 грн. 00 коп. на поточний рахунок НОМЕР_2, в зв'язку з волевиявленням відповідачем в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку (системи клієнт - банк, Інтернет - банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до п. 3.18.1.1. "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови) кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту.
Пунктом 3.18.1.3. Умов визначено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.
Відповідно до розділу 3.18.4. Умов, якими затверджено порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків (п. 3.18.4.4. Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п.3.18.4.9. Умов).
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п.3.18.1.8. Умов).
При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні (п.3.18.5.1 Умов).
Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3 Умов, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п.3.18.5.4 Умов).
Відповідно до п.3.18.5.7 Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.
Пунктом 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Станом на 07 серпня 2013 року заборгованість відповідача за кредитним договором від 18 березня 2011 року становить 25 307 грн. 56 коп., в тому числі: 16 000 грн. 00 коп. борг по кредиту, 5 802 грн. 36 коп. борг по відсотках, 1 440 грн. 00 коп. борг по комісії та 2 065 грн. 20 коп. борг по пені.
Розмір боргу підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема, випискою по рахунку відповідача НОМЕР_2 за період з 01 липня 2012 року по 31 листопада 2012 року.
Пеню за порушення сплати комісії нараховано позивачем з 02 листопада 2012 року, а за порушення сплати відсотків та боргу (тіла кредиту) починаючи з 27 листопада 2012 року.
Розмір нарахованих та заявлених до стягнення сум комісії, пені і відсотків не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами під час розгляду справи в суді.
Згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 501 ЦК України фізична особа - підприємець письмово повідомляє державного адміністратора, кредиторів про прийняте рішення щодо припинення її підприємницької діяльності, порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог, що не може становити менше двох і більше трьох місяців з дня опублікування повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
Після внесення запису про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо рішення фізичної особи - підприємця про припинення нею підприємницької діяльності публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Кожна вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається фізичною особою - підприємцем, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання фізичною особою - підприємцем відповідної вимоги кредитора.
Тобто, за результатами розгляду кредиторських вимог фізична особа - підприємець може прийняти рішення про визнання вимоги та виконання свого обов'язку перед кредитором або не визнати вимогу кредитора. В останньому випадку, чи у випадку не прийняття будь-якого рішення, спір між підприємцем та його кредитором (кредиторами) може бути вирішений в судовому порядку.
14 серпня 2013 року на адресу відповідача позивачем було надіслано заяву про визнання кредитором на суму 25 307 грн. 56 коп., що підтверджується копією поштової квитанції №4696.
Однак відповідач стосовно прийнятого рішення відповіді на заяву банку не надав.
Ухвалами суду від 18 листопада 2013 року та від 03 грудня 2013 року відповідача було зобов'язано надати суду докази публікації повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо рішення про припинення підприємницької діяльності розміщеної в Бюлетені державної реєстрації.
Проте витребуваних документів відповідач суду не надав, своїм правом на захист не скористався.
В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з якого вбачається, що згідно рішення відповідача з 25 червня 2013 року відповідач перебуває в стані припинення за власним рішення, строк заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 27 серпня 2013 року.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість матеріально-правових вимог позивача до відповідача, а також те, що відповідач ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього ст. 501 ЦК України, обставини зазначені позивачем, відповідач у встановленому порядку не спростував, в зв'язку з чим позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 14360570) кредитором фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на суму 25 307 грн. 56 коп., в тому числі: 16 000 грн. 00 коп. борг зі сплати кредиту, 5 802 грн. 36 коп. борг зі сплати відсотків, 1 440 грн. 00 коп. борг зі сплати комісії та 2 065 грн. 20 коп. борг зі сплати пені.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 14360570 - 1 147 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Повне рішення складено 19 грудня 2013 року.
Суддя А.В.Васянович