ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 2602/385/12
провадження № 1/753/139/13
"05" грудня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого-судді Сизової Л.А., при секретарях Герасименко І.В., Іващенко К.В., Єфремові В.В., Тяпка Т.І., з участю прокурора Лисенка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м. Києва, українець, гр-н України , освіта середня, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше судимий 11.08.2008 року Святошинським райсудом м. Києва за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України , звільнений у вересні 2011 року на підставі Закону України « Про амністію» від 08.07.2011 року, в скоєнні злочину , передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України ,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродж. Київської області , Іванківського району , с. Заруддя, українець, гр.-н України , освіта неповна середня, не одружений, не працює, , зареєстрований : АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, раніше судимий 07.12.2009 року Святошинським райсудом м. Києва за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 12.09.2011 року на підставі Закону України « Про амністію» від 08.07.2011 року, в скоєнні злочину , передбаченого ч.2 ст. 187 КК України , суд
ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, шляхом розбійного нападу заволоділи майном гр. ОСОБА_4 та неповнолітнього гр. ОСОБА_5 за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 16.12.2011 року, приблизно о 04 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з корисливих спонукань, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, керуючись раптово виниклим умислом, вступили в обопільну злочинну змову з метою заволодіння майном раніше незнайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шляхом розбою, після чого, скоїли напад на останніх, який виразився в тому, що ОСОБА_3 наніс удар головою в голову ОСОБА_4 В цей же час, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на підтримку дій ОСОБА_3 нанесла гр.. ОСОБА_4 декілька ударів рукою в обличчя, після чого, потерпілий ОСОБА_4 став тікати, а за ним слідом побігли ОСОБА_2 та особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.
ОСОБА_3, залишившись на самоті з гр. ОСОБА_5, наніс йому удар головою у ніс та удар рукою в обличчя , від чого ОСОБА_5 втратив свідомість та впав наземлю. Після чого, ОСОБА_3 заволодів майном ОСОБА_5, а саме: мобільним телефоном «Нокіа 5230» вартістю 1450 грн., у середині якого знаходилася сім-карта оператора «Лайф» вартістю 15 грн., на рахунку якої було 10 грн.; запальничкою «Крікет» вартістю 5 грн., а всього ОСОБА_3 заволодів майном ОСОБА_5 на загальну суму 1480 грн., після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном побіг за своїми друзями ОСОБА_2 та особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження наздоганяти гр. ОСОБА_4
В той час, як гр. ОСОБА_2 та особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження не наздогнавши гр. ОСОБА_4, відстали , ОСОБА_3 наздогнавши ОСОБА_4, наніс йому удар рукою в обличчя, від якого гр. ОСОБА_4 впав на землю. В цей момент підбігла особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та, на підтримку дій ОСОБА_3, також нанесла чотири удари ногою в обличчя ОСОБА_4, внаслідок чого, ОСОБА_4 втратив свідомість від отриманих ушкоджень, після чого, ОСОБА_3 та особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, обшукавши ОСОБА_4, заволоділи майном останнього, а саме: срібним ланцюжком з срібним хрестиком загальною .вартістю 700 грн.; гаманцем чорного кольору з шкірозамінника вартістю 70 грн., в якому знаходилися гроші в сумі 478 грн.; кредитною карткою «Приват Банк», яка матеріальної цінності не представляє, на якій знаходилися гроші в сумі 623 грн. В подальшому в банкоматі «Приват Банк» з вказаної картки гроші були зняті гр. ОСОБА_2; кредитною карткою «Козирна карта», яка матеріальної цінності не представляє, а всього заволоділи майном ОСОБА_4 на загальну суму 1871 грн. після чого, з місця вчинення злочину разом з викраденим майном зникли.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 230/е від 15.02.2012р. у ОСОБА_4 на момент звернення за медичною допомогою 16.12.2011 та при проведенні судово-медичного огляду 19.12.2011 були виявлені тілесні ушкодження: синці на повіках лівого ока, на лівій щоці, у лобній ділянці справа, на верхній повіці правого ока, садна у правій скроневій та виличній ділянках. Описані тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, утворилися від дії тупих предметів, судити про характерні властивості яких не представляється можливим, не виключно у строк, зазначений у описовій частині постанови, тобто, 16.12.2011р., кожне з яких, за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинили скороминущі наслідки тривалістю не більше як 6 діб ( за критерієм тривалості розладу здоров'я) відповідно до п.п. 4.6. та 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 , погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним Судом України, Службою Безпеки України. (далі по тексту «Правила»).
Крім того, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та особа , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за попередньою змовою, будучи особами , які раніше вчинили розбій, шляхом розбійного нападу заволоділи майном гр. ОСОБА_6 за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та особа , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 20.12.2011 року, приблизно о 04 год. 00 хв. , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з корисливих спонукань, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, керуючись раптово виниклим умислом, вступили в обопільну
злочинну змову з метою заволодіння майном раніше незнайомого ОСОБА_7 шляхом розбою скоїли напад на останнього, який виразився в тому, що ОСОБА_3 побіг за гр. ОСОБА_7, вслід за яким побігли ОСОБА_2 та особа , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. ОСОБА_3, наздогнавши першим потерпілого ОСОБА_7, наніс йому удар головою в голову , внаслідок чого, ОСОБА_7 втратив свідомість від отриманих ушкоджень. В той час, як на підтримку дій ОСОБА_3, особа , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження також підбігла до ОСОБА_7, ОСОБА_2 стояв неподалік від них та своєю присутністю психологічно тиснув на потерпілого ОСОБА_7 Подолавши, таким чином, волю останнього до опору, ОСОБА_3 та особа , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження обшукали ОСОБА_7 та заволоділи його майном , а саме: мобільним телефоном «Нокіа 5300» вартістю 500 грн., у середині якого знаходилася сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої було 20 грн., навушниками «Нокіа» вартістю 60 грн., паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_7, який матеріальної цінності не представляє; курткою чорного кольору вартістю 500 грн.; рюкзаком чорного кольору вартістю 150 грн., в якому знаходилися чоловічі брюки сірого кольору вартістю 200 грн., чоловічі туфлі шкіряні чорного кольору вартістю 700 грн., а всього заволоділи майном гр. ОСОБА_7 на загальну суму 2155 грн. та з місця вчинення злочину зникли.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №276/е від 21.02.2012 року відносно ОСОБА_6 йому були заподіяні тілесні ушкодження: а) підшкірна гематома на шиї в області надключичної ділянки зліва, яка супроводжувалась емфізеномою; б). закрита травма голови: навколоорбітальний синець (гематома) зліва; перелом лівої виличної кістки.
Описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, у строк, вказаний в описові частині постанови, тобто 20.12.2011, не є небезпечними для життя, кожне з яких, за степенем тяжкості відноситься:
- у п. б) Підсумків - до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я), відповідно до п.п. 4.6. та 2.2.1/в «Правил».
- у п. а) Підсумків - до легкого тілесного ушкодження, що спричинило скороминущі наслідки тривалістю не більш як 6 діб (за критерієм тривалості розладу здоров'я), відповідно до п.п. 4.6. та 4.1.3.1. «Правил».
Будучи допитаним в судовому засіданні , підсудний ОСОБА_2 вину в скоєнні злочинів визнав частково та пояснив, що 16.12.2011 року він , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 вночі йшли по дорозі, боролися між собою. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сиділи на лавочці біля зупинки. Вони підійшли до потерпілих і ОСОБА_3 став казати їм , щоб вони купили для них пива, але потерпілі відмовилися. З ними був ще третій чоловік, який став тікати. Він ( ОСОБА_2) зупинив того чоловіка, що тікав , йшов з ним по дорозі і розмовляв. Потім вони почули , що відбувається бійка. Він повернувся і побачив, що з кущів вийшли ОСОБА_8 і ОСОБА_3. ОСОБА_8 накульгував, бо йому влучили пляшкою в ногу. Підійшовши до нього, ОСОБА_3 показав мобільний телефон , а ОСОБА_8 дістав гаманець і ланцюжок. Вони повідомили , що ці речі вони забрали у потерпілих. У гаманці знаходилася карточка , з якої вони в банкоматі зняли гроші приблизно 450-460грн., які витратили на харчі. 20.12.2011 року вони утрьох йшли додому . Він присів на лавочці поправити пов»язку на нозі. До нього підійшов ОСОБА_6 і попросив цигарку. Він дав йому цигарку і потерпілий пішов далі. ОСОБА_3 погнався за ним , а слідом за ОСОБА_3 побіг і ОСОБА_8. Побачивши , що вони побігли , він пішов в напрямку свого місця проживання. Прийшов до парадного та чекав ОСОБА_8 і ОСОБА_3 . Спочатку прийшов ОСОБА_3, а за ним ОСОБА_8. У ОСОБА_8 була куртка і рюкзак, тоді він зрозумів , що то речі потерпілого . В парадному ОСОБА_3 показав йому телефон з навушниками. В рюкзаку були брюки і туфлі чоловічі. Вину визнав у тому , що бачив як усе відбувалося , але в змові з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не був.
Будучи допитаним в судовому засіданні , підсудний ОСОБА_3 вину в скоєнні злочину не визнав та пояснив , що 16.12.2011 року утрьох - він, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 вночі йшли по вулиці , жартували між собою. ОСОБА_4 щось крикнув їм, тому він підійшов до ОСОБА_4 , щоб поговорити і сказав йому , щоб він купив їм пива, але ОСОБА_4 відмовився і намагався нанести йому удар рукою по голові, але він відхилився і , в свою чергу, наніс удар ОСОБА_4 рукою в обличчя. ОСОБА_4 впав. Потім наніс удар головою в обличчя ОСОБА_5 , який стояв поруч. , від чого той впав. Коли ОСОБА_1 піднявся , то він сказав йому , щоб той віддав мобільний телефон. ОСОБА_5 віддав йому мобільний телефон і побіг. В цей час ОСОБА_8 погнався за ОСОБА_4, який кинув у нього пляшкою з пивом і попав по нозі. Він ( ОСОБА_3) наздогнав ОСОБА_4 і наніс йому удар рукою в обличчя. Також підбіг ОСОБА_8 , наніс декілька ударів ОСОБА_4 ногою, забрав у нього гаманець. Роздивившись гаманець, вони знайшли у ньому гроші , які витратили на їжу.
20.12.2011 року біля 4год. вони проходили по вул. Урлівській. До них підійшов ОСОБА_6 , спитав цигарку. Хтось з них дав йому цигарку і він пішов далі. Коли ОСОБА_6 відійшов приблизно на 100м, він побіг за потерпілим, обігнав його, забіг у двори і чекав на потерпілого. Коли потерпілий завернув у той провулок , де він чекав, то він наніс потерпілому удар головою в обличчя, від чого той впав, намагався піднятися , але не міг, був у стані алкогольного сп»яніння. В цей момент, він забрав у потерпілого мобільний телефон з навушниками, гроші біля 60-70 грн. Коли він уходив, то підбіг ОСОБА_8 до потерпілого. Що відбувалося коли прибіг ОСОБА_8 , йому не відомо. Біля парадного чекав ОСОБА_2. Прийшов ОСОБА_8 , у нього в руках була курточка і рюкзак. В рюкзаку були чоловічі брюки та туфлі. Вину визнає в тому , що скоїв грабежі, оскільки потерпілі свідомість не втрачали.
Не дивлячись на те , що вину ОСОБА_3 не визнав , а ОСОБА_2 визнав частково, їх вина в скоєнні злочину повністю доведена в судовому засіданні і підтверджується наступними доказами.
Показами потерпілого ОСОБА_5, даними ним на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні про те, що вночі 17.12.2011 року приблизно о 03 год.50 хв. він перебував у свого товариша ОСОБА_4 в будинку АДРЕСА_3. Їм захотілося їсти, тому вони пішли до магазину. Придбавши продукти , вони зупинилися на зупинці, щоб покурити. До них підійшли троє раніше незнайомих їм хлопців, які були випившими та втрутились у їх розмову з ОСОБА_4. Один з них сказав, щоб вони купили їм пива та вони по-доброму розходяться, але ОСОБА_4 відмовив. Після цієї короткої розмови розпочалася бійка. Той самий хлопець, який казав купити їм пива ( ОСОБА_3), вдарив рукою ОСОБА_4, але куди саме він не бачив, бо стояв позаду ОСОБА_4 . Вони з ОСОБА_8 вирішили втекти. ОСОБА_8 побіг, а за ним побігли інші два хлопці ( ОСОБА_2 та ОСОБА_8). В цей момент він отримав удар головою в ніс від хлопця, який казав купити їм пива (ОСОБА_3). Він ( ОСОБА_1) намагався відбитися, але не зміг. Цей хлопець ( ОСОБА_3) знову вдарив його рукою в обличчя, від чого він впав, у нього потемніло в очах і він втратив свідомість. Після того, як він прийшов до тями , виявив, що в кишені джинсів відсутній мобільний телефон «Нокіа 5230», чорно-сірого кольору вартістю 1450 грн., в якому була сім-карта оператора «Лайф» вартістю 15 грн., на якій було 10 грн. та запальничка, чорного кольору «Крікет» вартістю 5 грн. Він пішов до під»їзду будинку, де мешкає ОСОБА_8, став дзвонити до консьєржа, але йому не відкрили, після чого, він почув якийсь шорох, повернувся та побачив ОСОБА_4, який піднімався біля лавки з землі. Підійшовши до нього, він узяв його під руку, довів до під»їзду, а далі вони пішли до квартири ОСОБА_4. Внаслідок злочину йому завдано матеріального збитку на загальну суму 1480 грн. Також, ОСОБА_5 повідомив, що за медичною допомогою він не звертався ( том1, а.с. 74-77).
Як вбачається з протоколів пред»явлення осіб для впізнання від 07.01.2012 року , ОСОБА_5 упізнав ОСОБА_2, як особу яка наздоганяла його товариша ОСОБА_4 (том 1, а.с. 151-152) та ОСОБА_3, як особу , яка наносила йому удари ( том 1, а.с. 153-154).
Показами потерпілого ОСОБА_4, даними ним на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні про те, що вночі 17.01.2011 року приблизно о 03 год. 50 хв. він з товаришем ОСОБА_5, який перебував у нього в гостях, пішли до магазину, щоб щось купити поїсти. Купивши продукти, вони відійшли від магазину та зупинились на зупинці перекурити. До них підійшли невідомі їм раніше три хлопці, віком всі приблизно до 30 років. Один з них невисокого зросту, плотної тілобудови ( ОСОБА_3) сказав купити їм пива, на що він відповів, що купляти пиво не буде. Після чого, той самий хлопець (ОСОБА_3) вдарив його рукою в обличчя , тому він вирішив втекти. Коли він став тікати, за ним побіг спочатку один хлопець високого зросту (самого високого зросту серед них - ОСОБА_8) та догнав його біля підїзду № 6 по АДРЕСА_3, звалив його з ніг та став бити його ногами по голові, після чого, підбіг той хлопець який його бив ще на зупинці (ОСОБА_3) та став також його бити ногою в голову. Скільки йому було завдано ударів він не пам»ятає. Від отриманих ударів він знепритомнів та, коли прийшов до тями і став підніматися, побачив ОСОБА_5, який довів його до підїзду, а далі він пішов сам до квартири. Вдома він виявив, що у лівій внутрішній кишені куртки відсутній його гаманець чорного кольору, з шкірозамінника вартістю 70 грн. , в якому знаходилися гроші в сумі 478 грн. , кредитна картка «Приват Банк» на відновлення якої потрібно 100 грн., на якій було 623 грн., кредитна картка «Козирна карта», на відновлення якої потрібно 500 грн. Приблизно 20.12.2011 року він також замітив, що в нього на шиї відсутній срібний ланцюжок вартістю 500 грн. та хрестик на ньому вартістю 200 грн. Гроші з картки « приват Банк» були зняті в банкоматі о 5год. по вул. Ахматової, 46-а в м. Києві. Сума завданого йому матеріального збитку складає 1971 грн. (том 1, а.с. 63-70).
В ході пред»явлення осіб для впізнання 07.01.2012 року ( том 1, а.с. 155-156) потерпілий ОСОБА_4 упізнав ОСОБА_3, як особу яка наносила йому удари та відкрито викрала належне йому майно.
Показами потерпілого ОСОБА_6, даними ним на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні про те, що 20.12.2011 року приблизно з 24 год. 00 хв. він відпочивав в кафе з друзями. Десь о 03 год. 00 хв. вони розійшлися і він пішов додому. Як він дійшов додому він не пам»ятає, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп»яніння. Наступного ранку, а саме 20.12.2011 року приблизно о 12 год. він проснувся та подивившись у дзеркало побачив, що у нього побите обличчя, на лівому та правому оці були синці, ліве око опухло. Коли він перевірив свої речі, то виявив відсутність куртки з тканини чорного кольору вартістю 500 грн. , рюкзака чорного кольору вартістю 150 грн., в якому були чоловічі брюки сірого кольору вартістю 200 грн. та чоловічі туфлі чорного кольору, шкіряні вартістю 700 грн. У курточці був мобільний телефон «Нокіа 5300», біло-синього кольору вартістю 500 грн. з сім картою оператора «Київстар» вартістю 25 грн., на якій були кошти в сумі 20 грн., навушники «Нокіа» вартістю 60 грн., паспорт на його ім»я, на відновлення якого йому потрібно 100 грн. Внаслідок вчиненого відносно нього злочину йому було завдано матеріального збитку на суму 1355 грн., оскільки брюки сірого кольору та туфлі чорного кольору, які були у нього викрадені йому повернуто ( том 1, а.с. 125-126).
Крім того, вина підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується також:
Протоколом огляду та вилучення від 06.01.2011 року, згідно з яким у ОСОБА_8 був вилучений ланцюжок з металу сірого кольору, який , як пояснив ОСОБА_8, він 16.12.2011 року зірвав з шиї невідомого чоловіка ( том 1 , а.с. 32). Постановою від 20.01.2012 року вилучений у ОСОБА_8 ланцюжок визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів справи ( том 1, а.с. 36).
Протоколом огляду та вилучення від 06.01.2011 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 вилучені чоловічі брюки та туфлі. Як пояснив ОСОБА_2 дані речі були в рюкзаку, який ОСОБА_8 відібрав у чоловіка 20.12.2011 року ( том 1, а.с. 115). Постановою від 20.01.2012 року дані речі визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів справи ( том 1, а.с. 120).
Висновком судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_4 № 230/е від 15.02.2012р. згідно з яким у нього були виявлені тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя, утворилися від дії тупих предметів, кожне з яких, за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинили скороминущі наслідки тривалістю не більше як 6 діб ( том 1, а.с. 90-94).
Висновком судово-медичної експертизи відносно ОСОБА_6 №276/е від 21.02.2012 року, відповідно до якого у нього були виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до легкого та середнього ступеню тяжкості ( том 1, а.с. 136-141).
Оцінюючи покази підсудного ОСОБА_3 про те, що потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 після заподіяння їм тілесних ушкоджень не втрачали свідомості, суд не приймає до уваги, ставиться до них критично , оскільки вони спростовуються показами потерпілих, даних ними, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні та, які не викликають сумніву у суду.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності , суд вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 своїми умисними діями скоїли напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу ( розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій , тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину , який відноситься до тяжких злочинів, його особу, що раніше судимий за скоєння умисного злочину, даний злочин скоїв через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі ( звільнений 12.09.2011 року), що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за час проживання за місцем реєстрації характеризується посередньо і вважає необхідним обрати йому покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом»якшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд не вбачає.
Відповідно до ст. 67 КК України , обставиною , що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп»яніння.
Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину , який відноситься до тяжких злочинів, його особу, що раніше судимий за скоєння умисних злочинів , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, даний злочин скоїв через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі (звільнений у вересні 2011 року), що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, за місцем реєстрації характеризується посередньо і вважає необхідним обрати йому покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом»якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд не вбачає.
Відповідно до ст. 67 КК України , обставиною , що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп»яніння.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4 задовольнити з урахуванням вартості повернених речей ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , оскільки шкода їм завдана злочинним діями підсудних.
Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України , суд
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину , передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією усього майна , належного йому на праві власності.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 6 січня 2012 року.
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину , передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією усього майна , належного йому на праві власності.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з 6 січня 2012 року.
Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО №13.
Речові докази залишити у потерпілих.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рахунок матеріальної шкоди на користь: ОСОБА_5 1480грн.; ОСОБА_4 1971грн.; ОСОБА_6 1355грн.
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва з моменту проголошення , засудженими в той же строк - з моменту вручення копії вироку.